- •Індивідуально-типологічні особливості особистості. Дати їх характеристику.
- •Поняття про учіння, научіння та навчання. Компоненти научіння школярів мислитель ним операціям.
- •Психологія навчання: предмет, задачі та змістовні характеристики.
- •Проблеми психології вікового розвитку в світлі діяльності вчителя гуманітарних дисциплін.
- •Психологія виховання та перевиховання підлітків. Особистість педагога як приклад для наслідування.
- •Психологія виховного впливу на старшокласників: закономірності та специфіка виховання 15-17-річних в світлі особистісно-орієнтовного підходу.
- •Розвиток, формування та становлення особистості.
- •Психологія педагогічних здібностей. Своєрідність предметно-змістових характеристик здібностей учителя.
- •Поняття особистості. Теорії особистості.
- •Фактори, що впливають на психічний розвиток підлітка.
Поняття про учіння, научіння та навчання. Компоненти научіння школярів мислитель ним операціям.
Найширшим поняттям, на нашу думку, є НАУЧАННЯ - усвідомлювальний і неусвідомлювальний, організований і стихійний процес набуття досвіду, знань, навичок і вмінь упродовж усього життя.
Загалом це процес надбання досвіду, знань, навичок і вмінь поведінки, спілкування і діяльності, їхніх адаптивних модифікацій, заміни ефективності та продуктивності. З цих позицій научання містить і навчання, і учіння.
Навчання - це спільна діяльність тих, хто вчить (суб'єкти навчання) і тих, хто навчається (об'єкти навчання). Власне діяльність тих, хто вчить, доцільно назвати вченням, а тих, хто навчається учінням. Завдання суб'єктів навчання у процесі вчення - це навчати (научати), а об'єктів навчання - навчатися (научатися).
З процесуального боку НАВЧАННЯ - це доцільно організована, методично правильно побудована й змістовно насичена цілеспрямована діяльність суб'єктів та об'єктів педагогічного процесу, спрямована насамперед на свідоме, міцне й глибоке опанування системи професійних знань, навичок і вмінь, виховання, розвиток і формування певної сукупності морально-психічних, професійних і громадянських якостей, необхідних у процесі життєдіяльності.
Процес навчання охоплює підпорядковану загальній меті діяльність суб'єктів навчання (викладання, особистісне й групове відтворення), тобто вчення, і діяльність об'єктів навчання, тобто учіння, в їхній взаємодії та розвиткові.
Діяльність суб'єктів навчання не зводиться лише до викладання, тобто подання певним чином навчального матеріалу об'єктам навчання. Сьогодні, як підтверджує практика, потрібно говорити про інші аспекти діяльності суб'єктів навчання, а саме - їхнє особистісне й групове відтворення знань, навичок і вмінь під час дидактичного процесу, а також практичної діяльності та буденного життя.
Учіння є системою навчально-пізнавальної діяльності того, хто вчиться, спрямованої на сприймання, осмислення, засвоєння, оволодіння, відтворення й застосування знань, навичок і вмінь. Учіння є процесом усвідомленим і стихійним (неусвідомлюваним). Учень (студент, слухач) діє, і в цій дії у процесі вивчення конкретних предметів, самостійних пошуків, наслідування тощо самостійно закріплює, удосконалює, розвиває чи здобуває знання, навички і вміння. Ідеться про різні види учіння: сенсомоторний, психомоторний, розумовий тощо.
Сенсомоторна наученість виявляється в здатності регулювати психомоторні дії і рухи, спритно й безпомилково користуватися образами сприйнятої ситуації, доцільно діяти, керуючись уявленнями.
Психомоторна наученість дає змогу об'єднувати рухи тіла і думок, почуттів та уяви в цілісні образи - регулятори доцільних дій, а також точно диференціювати й систематизувати інформацію та енергію для розв'язання завдань.
Розумова наученість дає змогу подумки виконувати дії з предметами та явищами, не торкаючись їх руками.
В учінні можна виокремити такі складові: отримання готових знань, навичок і вмінь (від інформаційного (формуючого) навчання)), неусвідомлювальне научання, самостійне оволодіння, вправляння, наслідування.
