161.Складові взаємодії у спілкуванні.

В будь-якому виді спілкування можна виділити три компоненти:

1. комунікативний компонент, що означаєзв’язок з іншими людьми та передача інформації;

2. перцептивний компонент, тобто сприймання та розуміння людини людиною;

3. інтерактивний компонент, тобто взаємодія людей у процесі спілкування.

Вказівка на факт взаємодії в процесі спілкування являє собою найбільше загальну характеристику останнього, так само як і будь-якого іншого природного або соціального явища. Велике значення взаємодії людей як чинника суспільного розвитку, що визначає відтворення існуючих соціальних відношень. Основними компонентами в процесі взаємодії між людьми являються вони самі, їхній взаємний зв'язок і вплив друг на друга, що випливає звідси взаємне. Не менше істотним компонентом у процесі взаємодії індивідів, що спілкуються, є і факт їхніх взаємних змін як результат взаємовпливу один на одного. Сприйняття людини людиною разом із розумінням, що засновується на ньому, одною людиною іншого, є цілком обов'язковою стороною процесу будь-якої спільної діяльності людей, необхідною умовою доцільного орієнтування і дій суб'єкта, що сприймає, у суспільному середовищі. Весь процес, починаючи з впливу однієї людини і закінчуючи відповідною реакцією на нього що сприймає, являє собою єдиний рефлекторний акт взаємодії людини з іншою людиною у визначеній ситуації. Взаємодія являє собою систематичне стійке виконання дій, що спрямовані на те, щоб викликати відповідну реакцію з боку партнера, при цьому викликана реакція, у свою чергу, породжує реакцію що впливає. Взаємодія, таким чином, укладається з дій. Кожне ж соціальна дія являє собою систему, що включає в себе ряд елементів: 1) чинний індивід; – об'єкт дії або індивід, на який діють; 2) засобу або знаряддя дії; 3) метод дії або засіб використання засобів; 4) реакція індивіда, на який діють, або результат дії. У структурі спілкування можна розрізняти такі основні аспекти, що характеризують взаємодію як процес: 1) сукупної, кооперативної діяльності; 2) інформаційного зв'язку; 3) взаємовпливи; 4) взаємовідносини; 5) порозуміння. Вся структура спілкування як процесу взаємодії повинна розглядатися історично й у динаміці.

162.Позиції суб’єктів у спілкуванні.

За Берном у спілкуванні людина може займати позицію, яка називається “прибудова зверху”, психологи називають цю прибудову “позиція батька”. Вона характеризується такими ознаками: суб’єкт спілкування незалежний, нікому не підлеглий, суб’єкт бере на себе відповідальність, суб’єкт може бути самовпевненим, агресивним ( Вислови: “ Всі знають, що”, “ Ти не повинен ніколи”, “ Я не розумію як так можна”; зовнішній вигляд: зверхній, високомірний; пози: оцінюючий, домінуючий, вказуючий, руки складені на грудях). Друга позиція-це позиція «прибудова знизу»,психологи називають її «позиція дитини у спілкуванні».Її ознаки: суб’єкт спілкування залежить від інших, суб’єкт не бере на себе відповідальність, веде себе як підлеглий, невпевнений у собі ( Вислови: “ Як? Що? Де? Коли? Чому? Можливо? “; зовнішній вигляд: уважний; пози: схильний вперед до співрозмовника, повертає голову, слідкує, що відбувається ).

Остання позиція -«прибудова поруч»(позиція дорослого): людина враховує ситуацію, людина розуміє інтереси інших, суб’єкт розподіляє відповідальність між собою та іншими, є коректним, стриманим. ( Вислови: “ Я сердита на тебе”, “ От чудово”. “ Просто...”; зовнішній вигляд: винуватий, байдужий, грайливий, пригнічений; пози: спонтанна рухливість, стискання кулаків, сіпання ґудзиків ).

За Макаровим ( “ Основні життєві позиції” – це фіксована установка, яка являє собою сукупність основних базових уявлень про себе, оточуючий світ, що є підґрунтям для прийняття важливих рішень і вироблення певних моделей поведінки):

- Я щасливий – ти щасливий ( установка щасливої людини, позитивні стосунки з оточуючими, готовність жити в світі, що весь час змінюється, внутрішньо вільна людина, по можливості уникає можливих конфліктів)

- Я щасливий – ти нещасний ( завищена самооцінка, зверхньо дивиться на оточуючих, намагається виділитись, створює конфліктні ситуації)

- Я нещасний – ти щасливий( занижена самооцінка, схильність до захворювання, залежність від обставин, людей; постійні приниження, образи, обмежена свобода вибору)

- Я нещасний – ти нещасний( песимістичне сприйняття світу, пасивно-вороже ставлення до себе, недостатньо енергійна людина, відсутні творчі здібності; схильність до захворювання).