151.Ефективність комунікацій в умовах ринкової економіки.

Сучасний керівник повинен володіти внутрішньою самостійністю та здатністю до ризику, не боятися сміливих ідей, постійно акумулювати нову інформацію, культивувати плюралізм думок, дискусію, ініціативу, володіти здатністю створити команду однодумців, вдохновити їх, поважати закон і моральні цінності, бути ерудованою і компетентною людиною.

Якщо порівняти потрібне з реальними особистісними якостями вітчизняних підприємців, то помітний недостатньо високий рівень загальної культури, схильність до силових методів у конфліктних ситуаціях, неповага до влади і закону, а також існування диких, нецивілізованих форм конкуренції, ділового спілкування, засновані або на насильстві, примусі, або на підкупі та хабарях.

Необх-ть формування нового стилю мислення, соц. поведінки, що відповідає задачам громадянського сусп-ва, актуальна. Людям потрібно подолати стереотипи команд–адміністр типу мислення, виробити вміння керувати людьми, здатність об’єктивно аналізувати будь–які найскладніші ділові ситуації, не боятися новизни рішень, змогти навіть із негат досвіду вилучати позит висновки, привчитися до постійного самоаналізу та об’єкт. оцінці своїх дій та дій людей, з якими маєш справу.

152.Загальна характеристика засобів спілкування.

Засоби спілкування- це прийоми за допомогою яких відбувається обмін інформацією.Є два види спілкування-вербальне та невербальне. Останнє в свою чергу поділяється на 4 форми: кінетика, пара лінгвістика, проксеміка і візуальне спілкування. Мовленнєве або вербальне спілкування є основним засобом людського спілкування. Окрім мовлення у спілкуванні використовуються і немовленнєві або невербальні засоби спілкування.Це паузи, жести, міміка, рухи очей, сміх, темп мовлення тощо. Невербальна комунік.:1)обмін повідомленнями про те, що відбувається тут і зараз, у рамках конкретної ситуації, з людьми, що вступають в безпосередню взаємодію.2)невербальне повідомлення важко розкласти на окремі одиниці, їхнє ядро складають різні рухи тіла, обличчя, голосу, просторових переміщень.3)невербальна поведінка спонтанна, довільні рухи переважають над контрольованими, неусвідомлені над усвідомленими.4)невербальну мову люди засвоюють самі спостереженням, копіюванням, наслідуванням.Вербальна комунікація:1)обмін повідомленнями, що можуть існувати окремо від людини, якак передає їх.2)складові елементи вербального повідомлення чітко відділені один від одного, їхнє співвідношення підпорядковане певним правилам.3)вербальне висловлення в значній мірі усвідомлені, їх легше піддати аналізу, оцінити, зрозуміти, проконтролювати4)говорити дітей вчать спеціально, родина і с-во приділяють цьому досить багато сил і часу.

153.Особливості використання різних засобів спілкування людини у професійній діяльності викладача.

Вимоги до комунікативних якостей мовлення вчителя зумовлені насамперед функціями, які воно виконує в педагогічній діяльності. Серед них можна виділити:

1) комунікативну - встановлення і регуляція взаємовідносин між педагогом і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів;

2) психологічну - створення умов для забезпечення психологічної свободи учнів, прояву індивідуальної своєрідності їх особистості; зняття соціальних утисків, які заважають цьому;

3) пізнавальну - забезпечення сприймання навчальної інформації учнями, формування в них особистісного, емоційно-ціннісного ставлення до знань;

4) організаційну - забезпечення раціональної організації навчально-практичної діяльності учнів.

У педагогічному спілкуванні мовлення педагога виконує наступні додаткові функції: розвиваючу, інформаційну, регулятивну і емоційну.

Велике значення у педагогічному спілкуванні мають невербальні засоби спілкування. Уміле їх використання дає можливість викладачу істотно вплинути на навчальний процес.

Особливістю усного мовлення педагога є те, що його зміст сприймається учнями по двох каналах - звуковому (через озвучене слово, інтонацію) і візуальному (через міміку, жести, рухи вчителя). Міміка, поза, рухи тіла вчителя, який говорить, підсилюють значеннєву місткість, виразність, емоційну змістовність його мовлення, якоюсь мірою є наочним виявом ставлення вчителя до предмета власного мовлення.

Візуальний канал надає учням інформацію про робоче самопочуття вчителя, його бажання (чи небажання) спілкуватися з учнями, повагу (чи неповагу) до них. Педагог повинен розвивати в собі уміння контролювати свій зовнішній вигляд під час спілкування, інтерпретувати реакцію слухачів на особливості своєї міміки, рухів тіла, жестів.