11.Будова та функції центральної нервової системи людини

Будова нервової системи. У всіх хребетних нервова система має однакову будов. її основними елементами є нейрони — нервові клітини, що проводять збудження. Однак більшість нейронів забезпечує зв'яз­ки між різними ділянка­ми центральної нервової системи, яка складається з головного мозку і спин­ного мозку. Верхню час­тину головного мозку утворюють великі півку­лі. Мозочок відіграє суттєву роль у координації рухів. За сучасними уявленнями, функціонально людський мозок як саморегулювальна система має три основні бло­ки. Перший — енергетичний блок — створює робочий тонус кори. Другий блок приймає, переробляє і збе­рігає інформацію. Третій блок забезпечує програмування, регуляцію і контроль діяль­ності. Порушення в роботі хоч одного блоку призводить до різних змін у психічній діяльності.

12.Функціональна асиметрія півкуль головного мозку і тип мислення.

Специфіка і взаємозв’язок різних психічних процесів невід’ємні від структурної організації головного мозку людини. Серед багатьох ознак його структури (передній, проміжний, середній, задній, довгастий) суттєву роль відіграють великі півкулі, особливо їх функціональна асиметрія - різний ступінь виявленості тих чи інших функцій у лівій та правій півкулях.

Функцією лівої півкулі є читання і рахування, переважне опе­рування знаковою інформацією (словами, символами, цифрами тощо). Ліва півкуля забезпечує можливість логічних побудов, без яких неможливе послідовне аналітичне мислення. Розлад діяль­ності лівої півкулі зазвичай призводить до порушення мовлення (появи афазій), блокує можливість нормального спілкування, а за глибокого враження нервової тканини - до значних дефектів ро­зумової діяльності.

Права півкуля оперує образною інформацією, забезпечує орієнта­цію в просторі, сприйняття музики, емоційне ставлення до сприй­нятих та усвідомлених об'єктів, розпізнання складних предметів, продукування сновидінь.

Основна різниця між півкулями визначається не стільки особливостями використання інформації (вербальна чи образна), скільки способами її організації, характером її переробки, тобто типом мислення.

Обидві півкулі функціонують у взаємозв'язку. Функціональна аси­метрія притаманна тільки людині, генозумовлена, передається у спадок, але остаточно формується в процесі спілкуван­ня і залежно від переважання функціонування правої чи лівої півкулі впливає на індивідуально-психологічні характеристики особистості. Так, для лівопівкульно мислячих (логічний тип) людей оптимістичність і самостійність. Вони легко вступають у контакт з іншими людьми, в роботі вони більш покладаються на розрахунки, ніж на інтуїцію, до інформації з офіційних джерел довіра більша, ніж до власних вражень. Для цих людей краще працювати там, де є потреба в логічному мисленні: математика, викладач природничих наук, конструктор, організатор виробництва, програміст, пілот, водій тощо.

Правопівкульно мислячий (художній тип) характеризує нахил до певного песимізму; вони більш покладаються на власні почуття, ніж на логічний аналіз подій, що не завжди на користь справі. Ці люди не дуже товариські, але можуть продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах (шум, розваги, гуркіт, тощо). Їх чекає успіх у галузях діяльності, де переважає образне мислення: художник, архітектор, актор, лікар, вихователь тощо.

Якщо у людей однаково виявляються обидва типи мислення, то відкривається широкий спектр діяльності: поєднання послідовності в роботі і, водночас, образне, цілісне, швидке прийняття подій, ретельне обмірковування своїх вчинків, особливо в екстремальних ситуаціях.