Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори,ГОС.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
1.82 Mб
Скачать

123.Реформи освіти в Україні: стан і перспективи. Болонський процес.

Подальший розвиток і вдосконалення системи освіти в Україні мають забезпечити високу якість навчання і виховання школярів, належну теоретичну і практичну підготовку фахівців з вищою освітою, створити умови для навчання громадян протягом усього життя. Взявши орієнтир на входження в освітній простір Європи, Україна чітко окреслила напрями модернізації освітньої діяль­ності в контексті європейських вимог, працює над при­єднанням до Болонського процесу. Одним з ключових завдань Болонського процесу є реорганізація освітніх систем Європейських країн, що покликано сприяти підвищенню мобільності учасників освітнього процесу з метою їх подальшого навчання чи працевлаштування. Іншими важливими цілями даної програми є посилення конкурентоспроможності європейської системи науки і вищої освіти у світовому вимірі та зростання її ролі у суспільних перетвореннях. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць - систему ЕСТS.

1. Надлишкова кількість навчальних напрямів (близько 80)і спеціальностей (близько 600). Кращі світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше.

2. Недостатнє визнання у суспільстві рівня "бакалавр" як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою. Як правило, прийом до вузу ми здійснюємо не на бакалаврат, а на спеціальність.

  1. Загрозлива у масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом.

  2. Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці.

5. Невиправдана плутанина у розумінні рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста і магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого - вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за Ш і IV.

  1. Наша система наукових ступенів складна у порівнянні з загальноєвропейською, що ускладнює мобільність викладачів і науковців в Європі.

  2. Неадекватно до потреб суспільства і ринку праці кількість технікумів і коледжів, що у 4 рази більша, ніж ВНЗ Ш та IV рівнів акредитації разом узятих.

  3. Відійшла в минуле колись добре організована для централізованої економіки система підвищення кваліфікації та перепідготовки. Нової системи, що задовольняла б потреби ринкової економіки, в Україні не створено. Важливий загальноєвропейський принцип "освіта через усе життя" поки що в умовах нашої держави не може бути в повній мірі реалізований.

125.Вища освіта в Україні: рівні акредитації, освітньо-кваліфікаційні рівні

Встановлюються такі рівні акредитації вищих навчальних закладів: Навчальні заклади I рівня акредитації (технікуми, училища й інші прирівняні до них) готують молодших фахівців на базі середнього утворення і на основі базового утворення гарантують одержання середнього утворення і присвоєння кваліфікації молодшого фахівця. Вищі навчальні заклади II рівня акредитації (коледжі й інші прирівняні до них за результатами акредитації) готують фахівців на основі повного середнього утворення з присвоєнням кваліфікації молодшого фахівця, бакалавра. Вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації готують фахівців на основі повного середнього утворення з присвоєнням кваліфікації бакалавра, фахівця, магістра; на основі вищого утворення - із присудженням наукових ступенів кандидата і доктори наук у встановленому порядку. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти:1. Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді екон. д-ті. 2. Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді екон. д-ті. 3. Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді екон. д-ті. 4. Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]