9.Основні напрями психології.

Когнітивна психологія. Це один із сучасних напрямів психології, її представники — німецький психолог Ульріх Найссер та інші — вважають, що вирішальну роль у поведінці суб'єкта відіграють знання. Центральне місце відводиться питанням систематизації знань у пам'яті суб'єкта, співвідношення словесних і образ­них компонентів у процесах мовлення і мислення. Напрям виник під впливом теоретико-інформаційного підходу. Тому він передбачає створення моделей психічних процесів на основі аналогії між обробленням інформації машиною і людиною. Генетична психологія, її основоположник Ж. Піаже, вивчаючи проблеми розвитку інтелекту дитини, дій­шов висновку, що джерелом її інтелектуального розвит­ку є дії з речами в процесі соціалізації. Ці дії утворюють інтелектуальні структури. У розвитку інтелекту Піаже виділяє три послідовні етапи: 1) сенсомоторний, 2) конк­ретних і 3) формальних операцій. Послідовний перехід від попереднього етапу до наступного відбувається в міру оволодіння дитиною певними внутрішніми операціями.. Послідовники гуманістичної психології вважали, що повинна бути здорова творча особистість, основною метою якої є прагнення до самоактуалізації, розвитку конструктивного начала людського «Я». Вони стверджують, що людина відкрита для світу і наділена від природи потенційними можливостями для безперервного розвитку і самовдосконалення, вона шукає сенс життя, а її базисними потребами є любов, творчість, інші найвищі цін­ності. Діяльнісний підхід. Він був властивий радянській психологічній науці. У психології поняття «діяльнісний підхід» найчастіше використовують у двох значеннях. У широкому сенсі воно означає методологічний напрям досліджень, в основу яких покладено категорію предметної діяльності. У вузькому сенсі розглядають психологію як науку про виникнення, функціону­вання і структуру психічного відображення в процесах дія­льності людей. Охарактеризовані напрями і підходи до вирішення ос­новних психологічних проблем свідчать про те, що психо­логія все ще перебуває в пошуках свого предмета дослі­дження. Отримані наукові результати все більше розши­рюють сферу людського пізнання. Нерідко вони змушують заново переосмислити ці проблеми. Тому можлива поява тенденцій, які стануть новими ланками безперервного про­цесу пізнання психіки людини.

10.Основні галузі сучасної психології.

Нагромадження знань є підста­вою для перетворення проблем на предмет аналізу окремих наукових дисциплін — психологія диференціюється. Сучасна психологія є розгалуженою системою науко­вих дисциплін, які перебувають на різних сходинках фор­мування і пов'язані з різними галузями практики. Загальна психологія є базовою для всіх галузей психоло­гічної науки. Вона систематизує і узагальнює результати до­сліджень інших галузей, розробляє фундаментальні теорети­чні проблеми психології, розкриває загальні закономірності, теоретичні принципи, формулює основні наукові поняття. Психологія праці досліджує психологічні особливості трудової діяльності, психологічні основи наукової органі­зації праці, вивчає професійні можливості людини, зако­номірності формування спільних для різних професій на­вичок і вмінь, виявляє вплив виробничого середовища на працездатність робітника тощо. Інженерна психологія вивчає особливості діяльності оператора в автоматизованих системах управління, розпо­ділу та узгодження функцій між людиною і машиною. Вона є важливою частиною ергономіки — науки, що вирі­шує проблему створення оптимальних для підвищення продуктивності праці умов виробництва. Військова психологія досліджує особливості поведінки людини в умовах бойових дій, підготовки військових кад­рів, розробляє методи психологічної пропаганди і контр­пропаганди тощо. Соціальна психологія вивчає психічні явища, що вини­кають у процесі взаємодії людей у різних соціальних гру­пах. Зокрема, вона досліджує вплив засобів масової кому­нікації на свідомість людей, закономірності виникнення і поширення масових соціально-психологічних явищ (мо­ди, чуток, паніки тощо). Медична психологія вивчає психологічні аспекти вза­ємодії лікаря і хворого. У свою чергу, ця галузь поділя­ється на нейропсихологію, психофармакологію, психоте­рапію, психопрофілактику і психогігієну. Юридична психологія розглядає психологічні аспекти, пов'язані з реалізацією системи права. У ній виділяють судову, кримінальну і виправно-трудову (пенітенціарну) психології. Економічна психологія вивчає роль людського факто­ра у виконанні економіко-господарських завдань на макро- та мікроекономічному рівнях. Екологічна психологія досліджує психологічні аспек­ти взаємодії між людиною і природою, а також подолан­ня соціально-психологічних наслідків природних та тех­ногенних катастроф. Етнічна психологія вивчає психологічні особливості етнічних спільнот. Вікова психологія досліджує виникнення і розвиток психічних якостей особистості на різних вікових етапах. Педагогічна психологія — наука про психологічні зако­номірності навчання і виховання підростаючого покоління та особливості педагогічної діяльності викладача і вчителя. Практична психологія виникла і розвивається як си­стема спеціальних психологічних служб, спрямованих на організацію і надання безпосередньої практичної допомо­ги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Цей перелік не вичерпує всієї різноманітності галузей сучасної психології. До нього ще можна б додати експе­риментальну, генетичну, тендерну, порівняльну, диферен­ціальну, історичну, політичну психології, психофізіологію, психолінгвістику, психологію творчості, парапсихологію та багато інших галузей. Подальший розвиток психології, безперечно, спричинить появу її нових гілок і галузей.