109.Дидактичний тест: етапи розробки, структура, критерії якості.

Сьогодні під дидактичним (педагогічним) тестом ми розуміємо систему завдань специфічної форми, певного змісту, що дозволяє якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань, вмінь і навичок. Дидактичні тести розробляються з метою формування навичок щодо найбільш ефективного контролю якості засвоєння матеріалу. Останні можуть бути короткими (10—20 завдань), середніми і довгими (до 300 завдань і більше). Оптимальна кількість завдань — 40—60. Складання тестів передбачає такі етапи: Структурування навчального матеріалу. Вибір оптимальної форми тестових завдань. Розробка тестових завдань. Обробка результатів тестування. Визначення якості тесту. Стандартизація та удосконалення тестів. Таким чином, при побудові змісту навчання необхідно передбачити всі основні види діяльності, необхідні для розв'язання завдань, передбачених метою навчання. При цьому на перший план виступають предметна і соціальна компетентність майбутнього спеціаліста, його здібності, здатність до здійснення Цілісної професійної діяльності, комплекс якостей особистості. Слід також зазначити, що навчальний матеріал не просто "моделює" професійну реальність, а й створює предметні умови для формування необхідних якостей особистості спеціаліста, для досягнення цілей навчання та виховання. Отже, завдання полягає в тому, щоб у формах організації спільної діяльності суб’єктів пізнання розгорнути в модельно­му вигляді зміст навчання, "зобразити" професійну д-сть в мак­симально можливій повноті і тим самим адекватно засвоїти, а точніше, присвоїти професійну д-сть. Знання при цьому засвоюються не заради самого засвоєння або успішного складання екзаменів, а мають цілком визначену смислову функцію, що зумовлює комплекс пізнавальних та професійних мотивів студентів.

107.Оцінювання, оцінка і відмітка у навчанні.

Оцінювання знань — визначення й вираження в умовних одини­цях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог навчальних програм. Оцінюючи знання, уміння та навички, педагоги керу­ються критеріями, які відповідають загальним вимогам щодо якості знань відповідно до навчальної програми. До таких критеріїв належать обсяг (повнота) знань, який ви­значається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт, що передбачає навчальна програма. Глибина знань характеризується кількістю усвідомлених учнем (студен­том) істотних зв'язків і відношень у знаннях. Міцність знань — це збереження в пам'яті вивченого матеріалу, що відтворюється повністю, тривалий час, легко і безпомилко­во. Оперативність знань передбачає вміння використати знання у стандартних однотипних умовах. Важливими критеріями є також уміння викласти знання в усній, пись­мовій і графічній формах та якість умінь і навичок. Рівень знань як критерій оцінки може бути: репродуктивним (знання є свідомо сприйнятою, за­фіксованою в пам'яті та відтворюваною об'єктивною ін­формацією про предмети пізнання); реконструктивним (знання виявляються у готов­ності і вмінні застосувати їх у подібних, стандартних або варіативних умовах); творчим (учні чи студенти можуть продуктивно застосувати знання і засвоєні способи дій у нетипових ситуаціях). З метою об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів у школі впроваджено 12-бальну шкалу. Вона побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів. Відповідно до неї виділяють чотири рівні навчальних досягнень. I рівень (1—3 бали) — початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фраг­ментарна, свідчить про початкові уявлення про предмет вивчення. II рівень (4—6 балів) — середній. Учень відтворює ос­новний навчальний матеріал, здатний виконувати завдан­ня за зразком, має елементарні вміння. III рівень (7—9 балів) — достатній. Учень знає істотні ознаки явищ, закономірностей, а також самостійно засво­ює знання в стандартних ситуаціях. При цьому він демон­струє здатність до аналізу, абстрагування, узагальнення то­що, робить висновки, виправляє допущені помилки. Відпо­відь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча йому бракує власних суджень. Учень може самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності. IV рівень (10—12 балів) — високий. Учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяль­ність має дослідницький характер. Він самостійно оцінює різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і від­стоює особисту позицію. У вищих навчальних закладах збереглася чотириба­льна система оцінювання знань, умінь і навичок, що має чотири оцінки: «незадовільно», «задовільно», «добре», «відмінно». Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив прогалини у знаннях основного навчально-прог­рамного матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань. Такі студен­ти неспроможні продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вузу без додат­кових занять із відповідної дисципліни. Оцінки «задовільно» заслуговує студент, що виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхід­ному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, який справляється з виконанням завдань та ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою, її виставляють студентам, що припустилися огріхів у відповіді на іспиті та при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність ви­правити помилки. Оцінку «добре» виставляють студентам, які виявили повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконують передбачені програмою завдання, засвоїли ре­комендовану програмою основну літературу. Оцінки «відмінно» заслуговує студент, який виявив все­бічні, системні і глибокі знання з навчально-програмного матеріалу, правильно виконує завдання, передбачені програ­мою, ознайомлений з основною і додатковою літературою, що рекомендована програмою. Недоліками такої системи оцінювання знань студен­тів є суб'єктивізм, слабка диференційованість шкали, не­відповідність шкільній системі, до якої звикли студенти як колишні школярі. Одним з ефективних шляхів подо­лання цього у вищій школі є використання модульно-рейтингової системи навчання. У зарубіжних країнах, а останнім часом і в Україні, для перевірки й оцінювання знань учнів використовують різноманітні тести. Вони можуть входити до комплекту навчально-дидактичних матеріалів з певної навчальної дисципліни й видаватися разом із підручником. Усну пе­ревірку багато педагогів вважають лише допоміжнім за­собом контролю сумлінності учня в процесі навчання і оцінки за неї майже ніколи не виставляють.