84. Мета як основний компонент діяльності. Функції і фактори цілепокладання

Основа будь-яка діяльності ґрунтується на меті. Мета - це напрямок дії людини, саме вона розкриває суть та структуру діяльності особистості. Мета – уявлення людини про результат дія-сті до досягнення якого вона прагне. Процес постановки мети дія-сті який базується на аналізі передумов її реалізації наз цілеутворен. Аспекти, які вимагають уточнення при пост мети – уявлення людини про очікуваний і факт рез, обєкт і субєкт умови реаліз цілей, засоби діяльності необх і які є в наявності. Правильна постановка мети передбачає дотримання головного правила – діагностичної цілеспрямованості – сформована наск точно, щоб можна було побуд процес, гарантуючий її досягнення за певний час, однозначно зробити заключ про ступінь її реалізації. Цілепокладання – це, по-перше, прийняття суб’єктом цілей, поставлених перед ним іншою людиною, і, по-друге, самостійна постановка цілей. Для того щоб керувати процесом цілеутворення, необхідно знати характер цілей людини і особливості її ціле покладання. Коли особистість сама ставить перед собою цілі, це свідчить про те, що вона перебуває на вищому щаблі розвитку, ніж у тому разі, коли вона приймає цілі, нав’язані їй іншими людьми. Самостійна постановка цілей притаманна лише достатньо зрілій особистості. Виходячи з особливостей ціле утворення, можна виділити такі групи людей: 1)цілком приймають цілі, поставлені іншими людьми; 2)частково приймають; 3)зовсім не приймають цілей інших, а прагнуть до постановки власної мети. Якщо людина самостійно ставить перед собою мету, то вона схильна працювати над її досягненням значно наполегливіше, ніж у тому разі, коли перед нею ставлять мету (завдання) інші люди. Перетворення зовнішніх завдань (поставлених керівником, учителем, сторонньою людиною) у мету суб’єкта забезпечують такі заходи: - чітке формулювання мети діяльності (що зробити, що опрацювати, чого навчитися); - усвідомлення значення діяльності (для чого це необхідно); - визначення засобів досягнення мети (як це зробити за допомогою чого); - аналіз труднощів досягнення мети і способів їх подолання; - забезпечення самоконтролю (наскільки виконання відповідає меті, наскільки успішно відбувається просування до цілі).

86. Типові помилки і правила формулювання навчальних цілей

Помилки при формулюванні цілей:

- (туристи і глобус) засвоїти щось, навчити

- відміна цілі темою занять (вивчити в підручнику параграф №...)

- неоднозначність тлумачення теми

- відміна цілі діяльністю викладача.

На формування цілей впливають слідуючі фактори:

Джерела винекненя

Ступінь прозорості та розуміння, людина в більшій або меншій мірі розуміє мету, яку хоче досягти.

Ієрархія та взаємозв”язок, будь яка діяльність підпорядкована певним цілям, які взаємозв”язані і підпорядковані одна одній.

Масштаб і час

Параметри: визначають якісну та кількісну характеристику цілей, тобто визначають норми цілей, що передбачає:

Становлення загального переліку властивостей або ознак результату.

Ранжування Чим вище цілі тим менше ознак.

Конкретність (це таке формулювання, яке зменшує можливість альтернативного тлумачення) та вимірюваність (це така властивість мети, що забазпечує можливість визначення досягнута мета чи ні).

Компетентність менеджера

Опис цілей - як виконується загальний опис цілей залежить від керівника.