76.Роль освіти, навчання і виховання у розвитку особистості.

У людини від народження і до смерті розвиваються всі біофізіопсихічні властивості (здоров’я, інтелект, знання, навички, вміння, спрямованість); але в залежності від якості накопичених кількісних характеристик тієї чи іншої властивості розвиток може відбуватися у певні періоди життя за різними формами: а) інтенсивно-прогресивна; б) еволюційно-прогресина; в) ево­люційно-регресивна; г) інтенсивно-регресивна. Більшість властивостей людини розвивається внаслідок її освіти, тобто суспільного явища, яке пов’язане із засвоєнням культури людства, суспільного досвіду. Враховуючи те, що освіта людини відбувається щонайменше за двома напрямами - напрямом інституційної освіти і напрямом самоосвіти, на певному періоді життя будуть переважати різні форми розвитку. Навчання розуміється як головний шлях освіти (людина засвоїть будь-який досвід лише за умов, коли навчиться якось діяти, тоді, коли буде вміти діяти на основі набутих навичок та засвоєних знань). освіта визначає лише можливі тенденції форм розвитку особистості; освіта може мати лише загальні цілі, стратегічну мету; лише інституційне навчання може сприяти досягненню точних, зопераціонованих (операціоналізованих) цілей. Перехід ЗПР(зони перспективного розвитку студентів) у РАР (рівня актуального розвитку) найефективніше здійснюється за допомогою індивідуально-кооперативної технології навчання (ІКТН), яка базується на дуальній природі людини. Дуальна природа людини - це прагнення індивідуального - з одного боку, а з другого - бажання спілкуватися, прагнення до соціуму. Саме органічне поєднання індивідуального і соціального складає основу ІКТН як системного сполучення різних типів самостійної роботи студентів та активних методів навчання (малі групи, сюжетно-рольові ігри, презентації). ІКТН створює необхідні умови для розвитку особистості, формування здатності самостійно вчитися, працювати в команді та досягати точно визначених цілей кожного заняття.

81. Поняття освітнього та навчального менеджменту

Процес управління – процес планування, організації, мотивації та контролю, який забезпечує досягнення цілей організації.

Процес управління:

Первинний факультет: планування, організація, мотивація, контроль

Зв’язуючи процеси: спілкування, особливості прийняття рішень, тип керівництва.

Педагогічний менеджмент – особлива галузь педагогіки, яка займається дослідженнями управлінського аспекту, функціональним управлінням праці вчителів. –освітній, -навчальний. Освітній менеджмент – процес реалізації управління функц. та управлін. освітою в конкретному навчальному закладі у відповідності з цілями суспільства до його майбутнього. Навчальний менеджмент – процес реалізації функції управління з відповідними комунікаціями, що забезпечують ефективне, результативне та якісне предметне навчання у певній освітньо-віковій групі у певному закладі освіти (технологія навчального процесу).

Вимоги до вчителя як менеджера освіти:

педагогічне керівництво (керувати взаємодією з учнями)

громадське виховання учня

управління навчально-виховним процесом

адміністративні і фінансово-господарські функції

вчительські функції.

Кваліфікаційні норми викладача:

знання предмета викладання

знання методики викладання

знання цілей, змісту, принципів освіти

знання тенденцій освіти

знання норм і законодавчих актів

знання інд-псих.властивостей учнів

повинен мати певні ціннісні орієнтації, творче спрямовання в педагогічній діяльності

володіти культурою спілкування, різними формами, засобами, способами спілкування

вміння застосовувати свої педагогічні знання у професійній діяльності.