72.Поняття про розвиток особистості.

Людина розвивається, формується як творча особис­тість протягом усього свого життя. У цьому процесі поєднуються, тісно переплітаючись, впливи зовнішнього середовища, спадковості та виховання. Людина народжується як індивід, як суспільний су­б'єкт, із притаманними їй природними задатками і форму­ється як особистість у системі суспільних відносин завдя­ки цілеспрямованому вихованню. Розвиток людини — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль віді­грають цілеспрямоване виховання та навчання. Процес розвитку людини супроводжується фізичними та психічними, кількісними та якісними змінами. До фізичних змін належать ріст, розвиток кісткової і м'язової систем, внутрішніх органів, нервової системи тощо. Психічні зміни охоплюють розумовий розвиток, формуван­ня психічних рис особистості, набуття соціальних якостей. Розвиток людини залежить як від зовнішніх впливів, так і від внутрішніх сил. До зовнішніх відносять впливи на індивіда навколиш­нього природного і соціального середовища та цілеспря­мовану діяльність педагогів з формування у дитини рис, необхідних для її участі в житті суспільства (вихован­ня). Ефект зовнішніх впливів залежить від тих внутріш­ніх сил і процесів, які визначають індивідуальне реагу­вання на них кожної людини.Формування особистості — становлення людини як соціальної іс­тоти внаслідок впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку. Поняття «розвиток людини» і «формування особис­тості» дуже близькі, їх нерідко вживають як синоніми. Джерелом, внутрішнім змістом формування особис­тості є такі внутрішні й зовнішні суперечності: у нервовій системі - між збудженням і гальму­ванням; в емоційній сфері — між задоволенням і незадо­воленням, радістю і горем; між спадковими даними і потребами виховання (дитина-інвалід завдяки вихованню досягає вищого рівня розвитку); між рівнем сформованості особистості й ідеалом (оскільки ідеал завжди досконаліший за конкретного ви­хованця, він спонукає особистість до самовдосконалення); між потребами особистості та моральним обов'яз­ком (щоб потреба не вийшла за межі суспільних норм, вона «стримується» моральним обов'язком людини); між прагненнями особистості та її можливостями (коли індивід прагне досягти певних результатів у нав­чанні, а рівень його пізнавальних можливостей ще недо­статній, йому потрібно посилено працювати над собою). Формування особистості залежить від спадковості, се­редовища і виховання.

73.Основні підходи до періодизації розвитку особистості.

Психічний розвиток людини відбувається дуже складним шляхом, навіть якщо не враховувати індивідуальних особли­востей розвитку. Проте, починаючи від пренатального періо­ду і до найпізнішої старості, можна спостерігати деякі фази розвитку, які мають свої специфічні ознаки. Дослідники до цього часу не дійшли до єдиної періодичної схеми розвитку людини. Це неможливо зробити і тому, що точ­ки зору на це явище неоднорідні. Для прикладу можна розгляну­ти дві шкали: чеського професора В. Пржигоди та Е. В. Харлок. Професор В. Пржигода: 1. Антенатальний розвиток: а) зародковий та ембріональний період — від 0 до 3 місяців; б) фетальний період — від 4 до 7 місяців; в) пренатальний у вузькому розумінні слова — від 8 до 10 місяців 2. Період раннього дитячого віку: а) нагальний період — від 0 до 10 днів; б) період новонароджуваності — від 10 до 60 днів; в) період немовляти — від 2 до 12 місяців. 3. Молодший ранній дитячий вік — від 1 до 2 років. 4. Старший ранній дитячий вік — від 2 до 3 років. 5. Друге дитинство: а) дошкільний період, який триває до появи постійних зу­бів, — від 5 до 6 років; б) препубертатний період — від 6 до 11 років, 6. Пубертатний період — від 11 до 15 років. 7. Гебетичний період: а) постпубертатний — від 15 до 20 років; б) зрілість — від 20 до ЗО років. 8. Життєва стабілізація і кульмінація — від ЗО до 45 років. 9. Середній вік (початок інволюції) — від 45 до 60 років. 10. Сенільний період: а) старіння — від 60 до 75 років; б) старечий вік — від 75 до 100 років. Е. В. Харлок (друга шкала). 1. Пренатальний період — від зачаття до народження. 2. Період новонароджуваності — від моменту народження до кінця 2-го тижня життя. 3. Початкове дитинство — від кінця 2-го тижня до кінця 2-го року. 4. Раннє дитинство — від 2 до 6 років. 5. Пізнє дитинство — від 6 до 10—12 років. 6. Пубертатний, або преадолесцентний період — від 10—12 до 13—14 років. 7. Період ранньої адолесцентності (юності) — від 13—14 до 17 років. 8. Період пізньої адолесцентності (юності) —- від 17 до 21 року. 9. Рання зрілість — від 21 до 40 років. 10. Середній вік — від 40 до 60 років. 11. Старість, або старіння — від 60 до смерті.