60.Прояв мотивації досягання мети та мотивації уникання невдач у діяльності.

Поведінка, орієнтована на досягнення, передбачає наявність у кожної людини мотивів досягання успіхів та уникання невдач. Іншими словами, всім людям притаманна здатність прагнути до успіху та уникати невдач. Разом із тим кожна людина має домінуючу тенденцію керуватися або мотивом уникання невдачі. Різниця у прояві обох тенденцій полягає у тому, що мотив досягання пов’язаний з продуктивним виконанням діяльності, а мотив уникання невдач – з тривожністю та захисною поведінкою.Проявляються через риси характеру: сміливість, обережність, цілеспрямованість, впертість і т.д

61.Поняття свідомості. Структура та функції свідомості.

У психології свідомість розглядається як особлива форма відображення, як загальна якість психічних функцій. Саме розвиток усіх психічних функцій забезпечує формування у людини внутрішнього світу, суб’єктивної моделі навколишнього світу.

Свідомість виконує основні функції психіки, які притаманні лише людині:

формує внутрішній план діяльності, ії програму,

синтезує динамічну модель дійсності, за допомогою якої людина орієнтується в навколишньому фізичному і соціальному середовищі,

визначає попередню, мислену побудову дій, передбачає їх наслідки, керує і контролює поведінку людини, здатність її відповідати за наслідки дій та розуміти те, що має місце в навколишньому світі і в ній самій.

До основних властивостей свідомості належать її атрибути — переживання, пізнання та відношення .

Переживання — це атрибут свідомості індивіда, який не містить образу предмета, що відображається, а тільки виявляється у формі задоволення-незадоволення (страждання), напруження-розрядки, збудження-заспокоення. Переживання можна віднести до емоційної складової свідомості, до певного афекту, який е невід’ємним від пізнання.

Пізнання — це компонент свідомості індивіда, що сприймається у формі безпосередніх або опосередкованих, більш або менш повних і точних образів явищ, предметів, що відображаються, та думок про їх зв'язки. Відношення особистості як суб’єкта до навколишнього світу — це активний компонент індивідуальної свідомості і її зворотний суб’єктивний зв'язок зі світом, який відображається та об'ективізуеться психомоторикою. Структура індивідуальної свідомості характеризується декількома підструктурами:

1. Атрибути — пізнання (когнітивний компонент), переживання (афективний компонент), відношення (психомоторний компонент).

2. Рівні ясності — інсайт, натхнення, ясна свідомість, неусвідомлення, патологічні порушення, втрата свідомості. Інсайт розуміється як момент осяяння, здогаду, раптового розуміння, як здатність мислення, при якому здійснюється передбачення (мислене).

3. Динаміка — це властивості особистості, її атрибути, риси та якості.

4. Функції — відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять, воля, емоції, увага,

Вирішальну роль у формуванні свідомості відіграє мова, оскільки вона дає можливість оперувати суб’єктивними образами об’єктивного світу навіть за умов їх (образів) відсутності.