58.Модель світу особистості: „я-образ”, „я-концепція”.

Психіка людини формується всім її життям, досвідом, внаслідок чо­го утворюється особливий суб'єктивний світ. Модель світу складається з двох підструктур: «Я-образ» і «Я-концепція». Картина світу — це си­с-ма орієнтацій, яка дозволяє скласти уявлення про своє місце в нав­колишньому світі і на цій підставі прогнозувати наслідки своїх дій, вчинків, поведінки в цілому. «Я-образ» значною мірою формується підсвідоме і відображає емо­ційно забарвлені уявлення про себе. “Я-концепція” включає в себе вже усвідомлені оцінки, результати аналізу і прогнози, тобто те, як людина дивиться на свої дії. можливості та їх розвиток у майбутньому. Існує глибинна залежність між позитивною «Я-концепцією» і успішністю самореалізації та навпаки.

Становлення «Я-образу» і «Я-концепції» починається з народження і здійснюється під впливом вимог до дитини з боку батьків. Це станов­лення реалізується завдяки наслідуванню, а далі — привласненню і за­нуренню цих вимог. На ранніх стадіях розвитку дитина будує «Я-образ» і картину світу перенесенням своїх вражень і відчуттів (сприйнятих через тілесний стан) на зовнішні об'єкти. На цьому етапі розуміння здійснюється як перенесення відомого на невідоме, тобто як метафора. Далі — стан мі­фічного мислення. На цьому шляху дитина переходить від звички вважати добрим і поганим те, що вона сама сприймає з готових оцінок дорослих, до розуміння «добра» і «зла» в моральному смислі. Поступово її розуміння того, якою мірою вона виправдовує очікування оточення, ускладнюєть­ся і перетворюється у досить стабільне уявлення про себе.

Частина моделі світу, що пов'язана з уявленням про себе, є динамі­чною у віковому розвитку. В моделі світу відбувається структурування ціннос­тей. Оскільки не всі компоненти, відповідальні за самосприйняття, дозрівають водночас, то тільки до кінця дошкільного періоду у дитини виникає відносно стінка система мотивів.

Саме в цей період раннього дитинства формуються такі характерис­тики спрямованості особистості, як орієнтація на створення або на споживання. Власна картина світу, спрямованість особистості формую­ться змалку: до 3 років — на 70%, до 4 — на 80%, до шес­ти—90%, а у 8 років сформованість становить 97%.

Вважається, що «Я-образ» і «Я-концепція» формуються до 9 - 10 років, а до 13-ти в них включається ін­формація щодо власних планів на майбутнє. Можливо, на цій стадії за­вершується суто виховання особистості, а далі йде її соціалізація.

Виховання у цей період життя людини здійснюється двома шляхами: через свідомість закріплюються добре усвідомлені уявлення про до­бре і зле, що таке добро, а що зло; через підсвідомість закріплюються ці уявлення емоційними станами — «погано», «зле» — душевний дискомфорт, а “добре” — приємні вражен­ня, душевний комфорт. Практична реалізація цих шляхів залежить від батьків.

Далі в процесі соціалізації особистість все більше змінює уявлення про своє «Я». У коло «Я» потрапляють члени сім'ї. Любов до рідних викликає переживання і розуміння того, що радість або біда Іншої бли­зької людини можуть сприйматися як тотожні щодо свого благополуч­чя або страждання. Тому любов до ближніх стає тим етапом розвитку особистості, який символізує її соціалізацію за межами сім'ї. Подаль­ший розвиток особистості — це як поширення своєї ідентичності до масштабів людства («Я — людина»), так і поглиблення розуміння своєї унікальності.