48.Інформаційна теорія емоцій. Емоції як компенсаторний механізм.

Інформаційна теорія емоцій має місце у роботах психологів В. Джемса і датського фізіолога Г. Ланге, вважає, що емоції не впли­вають на функціонування організму, а лише передають вищим відділам мозку загальну оцінку того, що в ньому відбувається. Емоційні центри в нижніх відділах мозку відіграють роль спостерігачів, завдання яких — «оціню­вати обстановку». На думку цих учених, сприймання об­становки безпосередньо зумовлює відповідні зміни в організмі, а також тілесні дії, які людина переживає як емоції. Так, вигляд тигра сприймається як сигнал небезпеки. Ор­ганізм реагує на нього підвищенням кров'яного тиску, посиленим серцебиттям тощо. Ці зміни людина пережи­ває як страх. Отже, емоція є інформатором психіки про стан організму. Але особисто дл ямне незрозумілим лишається те, де ж у цих теоріях можливо знай­ти відповідь на питання, навіщо людині потрібні емоції і як саме схожі фізіологічні зміни переживаються як різні емоції. Ч. Шеррінгтон, К.-Г. Юнг вважають, що емоційні центри відіграють роль вартових, які здіймають тривогу, коли виникає загроза но­рмальній життєдіяльності. Тоді емоції мобілізують вищі ділянки мозку на діяльність, яка відповідає стану органі­зму. Вони намагаються пояснити різноманітність людських переживань через афективний (чуттєвий) тон відчуттів. Але знову ж таки, як він виникає не пояснюють.

49.Розвиток емоційної саморегуляції.

Людина ніколи не може бути байдужою до предметів і явищ навколишньої дійсності, стосунків з іншими людь­ми, суспільних подій. Вони викликають задоволення чи незадоволення, сміх, радість, здивування, горе, смуток то­що. Різноманітні переживан­ня, в яких виражається ставлення людини до того, що діється навколо неї, до інших людей і до самої себе, позна­чають поняттями «емоції». Життя без емоцій було б так само неможливим, як і без відчуттів. Варто лише на хвилину уявити собі людей позбавлених емоцій, як перед нами відкриється прірва взаємного нерозуміння і повної неможливості встановити суто людські стосунки. З емоціями пов’язані почуття, які є продуктом суспільного розвитку людини. Емоції супроводжують будь-які прояви активності суб’єкта, водночас являючись важливим механізмом внутрішньої регуляції психічної діяльності й поведінки, спрямовані на задоволення актуальних проблем. В результаті аналізу вищесказаного, випливає, що об’єктивною є необхідність розвитку емоційної саморегуляції особистості. Для цього, як мені здається, слід уникати негативних емоцій, як передумови та можливої причини стресу для організму, шукати у всьому, що відбувається позитивні сторони та наслідки, щоб проявлялося якомога більше позитивних емоцій, які сприятливо впивають на організм людини. Водночас не можна довго стримувати, емоції, тримати переживання у собі, адже це також може справити негативний вплив на психічний стан особистості та розлади в його роботі. Потрібно періодично виплескувати емоції, але це потрібно намагатися робити так, щоб не перекладати емоційне навантаження на близьких нам людей або оточуючих взагалі. Розвиток емоційної саморегуляції є по суті підґрунтям нормального психічного розвитку та позитивного емоційного стану людини.