29.Розвиток інтелектуальної сфери особистості.

Інтелект — це мислительні здібності людини, що ототожнюються із системою розумових операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем та з ефективністю адаптації до різних обставин життя. Сутність інтелекту зводиться до здатності людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати до них свою поведінку. Виходячи з цього, очевидною є необхідність розвитку інтелектуальної сфери особистості. Це необхідно, по-перше, для внутрішнього розвитку особистості, її самовдосконалення, самопізнання, задля підвищення самооцінки, певною мірою духовного росту. Рівень інтелектуального розвитку має пріоритетне значення для людини як суб’єкта соціальних відносин. До високоінтелектуальних людей у суспільстві прислуховуються, вони мають значний авторитет і відповідно займають керівні та лідируючі позиції у суспільстві. Процес розвитку інтелектуальної сфери особистості відбувається протягом усього життя людини. Найбурхливіше цей процес проходить у дитинстві. До речі, японці вважають, що дитина до 5 років – геній і намагаються розвинути якомога більше її здібностей. Але процес інтелектуального розвитку, на мій погляд, має тривати усе життя. Людина має постійно здобувати нові знання та самоудосконалюватись. Адже зараз в інформаційну епоху розвитку людства інтелектуальна сфера займає чільне місце у діяльності людини, вона ж диктує напрями її діяльності та є основою для визнання людини, поваги до неї, отримання керівних посад та досить активно впливає на саму практичну діяльність особистості. Також людина із високим рівнем інтелектуального розвитку легше пристосовується до різких змін у суспільстві, швидше знаходить вихід із нестандартних ситуацій та і взагалі їй легше вижити за виникнення певної ситуації, що загрожує життю.

38.Розвиток уваги.

Будь-яка діяльність людини пов’язана з увагою. Відображаючи дійсність, людина завжди спрямовує свою психічну діяльність на ті предмети і явища, які для неї мають життєве значення, відповідають її потребам. Цю вибірковість психічної діяльності пов'язують з увагою. Таким чином, увага — спрямованість і зосередженість свідомості, що передба­чає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної чи рухової актив­ності індивіда. Розвиток уваги є об’єктивною необхідністю у практичній діяльності людини. Особливо це важливо у тих галузях людської діяльності та професіях, які пов’язані з численними підрахунками, у тих сферах діяльності, де помилки можуть спричинити негативні наслідки не лише для відповідного працівника, а й для людства в цілому. Також розвиток уваги є необхідним для тих напрямків діяльності особистості, в яких відбуваються постійні зміни умов праці. Увага дає нам змогу зосередитись на найважливіших аспектах діяльності, виділити її значущі елементи і зосередитись та сконцентруватись на них. Існує чимало способів та прийомів розвитку уваги. Наприклад, людині показують картинки, які швидко змінюють одна одну, а потім запитують, що було зображене, наприклад, на 3-ому малюнку або кількість зображених на ньому предметів тощо. Або ж наприклад, учням читають текст, а потім задають питання, які стосуються певних деталей і на основі відповідей роблять висновок про уважність прослуховування тексту, в такий спосіб тренуючи увагу