17.Індивід як носій біопсихічних властивостей.

Факт належності живої істоти до людського роду відо­бражається в понятті «індивід». Індивід— людина як одинична при­родна істота. Дитина народжується як індивід. Завдяки спілкуван­ню з дорослими вона поступово засвоює соціальний досвід людства і включається в систему суспільних відносин, що формують її потреби, інтереси, світогляд, переконання, тоб­то розвивають її як особистість. Як індивід людина має такі ознаки, як вік, стать, освіта, професія, інтереси. Особистістю вона стає в системі відно­син з іншими людьми. Мається на увазі, що індивід є одиничний представник людського роду, конкретна людина, яка має ознаки, притаманні людині взагалі, а саме: тілесні ознаки, високорозвинений мозок, свідомість тощо. По суті індивід є висхідним пунктом для розвитку людини як особистості. Індивід має такі ознаки: вік, стать освіта, професія, інтереси.

18.Поняття статі як атрибуту особистості. Психологічні відмінності чоловіків і жінок.

Стать — сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що за­безпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі й чоловічі особливості. Поділ на чоловічу і жіночу статі зумовлений тривалою еволюцією та генетично запрограмований статевими хромосомами. Відмінності статей: генетичні, морфологічні, фізіологічні, психологічні.

Наявність суттєвих психологічних розбіжностей між чоловіками і жінками не викликає сумніву. Основними з них є наступні:

- дівчата переважають хлопців щодо вербальних здібностей;

- хлопці відрізняються більшою агресивністю, наочно-просторовими здібностями;

- міжпівкульні зв'язки у жінок більш чисельні, і тому вони краще синтезують інформацію обох півкуль (жіноча інтуїція);

- жінки мають більш високі показники щодо лінгвістичних функцій пам’яті, аналітичних здібностей, психомоторики у ручному режимі які пов'язують з відносно більшою активністю лівої півкулі мозку;

- переваги правої півкулі у чоловіків вирізняють їхні творчі художні здібності, дають можливість краще орієнтуватися у просторі;

- «жіноче» (у межах людської популяції) має забезпечити незмінність нащадків від покоління до покоління, тобто воно орієнтоване на збереження вже існуючих ознак - саме це пояснює більшу психічну стійкості жінок та усереднені параметри їх психіки;

- «чоловіче» пов'язане з необхідністю адаптації до нових невідомих умов. що пояснює їхню більшу психологічну індивідуальність: серед чоловіків частіше трапляються не лише талановиті, а й психічно хворі особи;

- особливості як чоловічої, так і жіночої психіки визначаються еволюційно – генетичною доцільністю;

- жінки легко пристосовуються на індивідуальному рівні до зовнішнього світу, їхня поведінка біологічно детермінована;

Чоловіча психіка обумовлена її філогенетичною пластичністю та онтогенетичною ригідністю, що зумовлює більшу різноманітність типів чоловічої психіки та значно менші здібності до виживання у неприйнятних умовах; тому ознаки виродження у б/я популяції спостерігаються, передусім у представників чоловічої статі.