205. Навчальна програма предмету та особливості її розробки для економічних дисциплін

Для організації «навчання економіці через діяльність» викладач має вміти розробляти програми навчання (в межах загальних програм) і вести ці програми, користуючись набором методичних засобів та прийомів Логіка кожного навчального предмета повинна відображати зміст науки, оптимальну логіку викладання навчального матеріалу, напрямки практичного використання знань; проблемність викладання, реалізацію міжпредметних зв'язків тощо.

Робота будь-якого педагога починається з визначення його власної позиції щодо змісту, програми, методики викладання, учнів.

програми курсу.

Ці програми є обов'язковим документом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни.

У програмі формулюються мета і завдання вивчення навчальної дисципліни, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.

Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудомістка.

Головне — це сформулювати мету як довгостроковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів.

Загальнодидактичні вимоги до програми курсу передбачають:

1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядо­вої та установчої лекцій (уроків);

2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);

3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на ос­нові принципу проблемності.

Викладач має вміти:

— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а та­кож кожної теми) і зв'язаних з ним питань із суміжних дисциплін;

— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому;

— дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов'язаних з нею питань;

— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;

— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.

При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація. На наш погляд, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять,

тези навчальної інформації,

завдання різних видів,

тести.

Усе це необхідно вписати в карту методичного забезпечення уроку (лекції).

206. Опорний конспект-схема, методика створення та використання при викладі економічних дисциплін

Опорна конспект-схема – це узагальнення матеріалу, що вивчається, засобами графічного моделювання. Конспект-схема відображає логіку навчального предмету, його розділу або теми, їх зміст, послідовність вивчення та логічні зв’язки між окремими елементами.

Конспекти-схеми відображують логіку навчального предмета, тобто Розробляючи конспект-схему, треба завжди пам'ятати про встано­влення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, те­оретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.

Конспекти-схеми як форму унаочнення навчання можна викори­стовувати у вигляді роздаткового матеріалу як на лекції, так і до неї і після неї (а іноді і замість неї). Їх можна малювати на дошці або проектувати через епідіаскоп, зняти на слайди тощо. Дуже важливо уникати одноманітності у ме­тодиці користування схемами та диференціювати навчальні завдан­ня студентам за складністю, що зростає.

Форми викорис­тання конспектів-схем викладача різноманітні:

1) для первісного засвоєння основ теми; 2) для роботи з підручником і спеціальною літературою; 3) для контролю знань;4) для повторення й доповнення тем; 5) для встановлення внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків.

Дуже важливо, щоб методика використання конспекту-схеми була щоразу новою, не давала студенту можливості звикнути до форм контролю й опитування. Під час самостійної роботи студента конспект-схема й методичні вказівки з відповідної теми є орієнтиром у роботі з підручником та спеціальною літературою. Реферування наукових статей також мо­жна виконувати у вигляді конспекту-схеми.

Як показав досвід, студенти широко користуються конспектами-схемами при повторенні матеріалу перед колоквіумом, заліком, ді­ловою грою, екзаменом.

Етапи створення конспект-схеми:

І. Визначення обсягу матеріалу, який має охоплюватись схемою.

ІІ. Встановлення зв’язку між матеріалом, що вивчається, та попереднім і наступним.

ІІІ. Пошук додаткового матеріалу, визначення можливостей його використання.

IV. Розподіл матеріалу теми на окремі блоки з виділенням рівнів запам’ятовування, знання та розуміння.

V. Встановлення логічних зв’язків між цими блоками.

VI. Проектування графічного зображення виділених блоків теми та окремих фрагментів конспект-схеми.

VII. Виділення в окремих фрагментах ключових слів, питань та форми.

VIII. Встановлення взаємозв’язків елементів.

IX. Графічне виконання конспект-схеми.

Існує 2 види структурно-логічних схем:

• генеалогічне дерево (детально);

• павучок (узагальнення).

Досвід показує, що конспект-схема — добрий допоміжний засіб для запам'ятовування й первісного засвоєння основ навчальних курсів.