186.Сприйняття та розуміння людини людиною.

У процесі спілкування повинне бути взаєморозуміння між учасниками цього процесу. Саме взаєморозуміння можна трактувати по-різному: як розуміння цілей, мотивів, настанов партнера по взаємодії, чи як не тільки розуміння, але й прийняття, поділ цих цілей, мотивів, настанов, що дозволяє не просто погоджувати, але й співвідносити їх. Під час взаємодії людей велике значення має той факт, як сприймається партнер по спілкуванню, іншими словами, процес сприйняття однією людиною іншої виступає як обов’язкова складова спілкування й умовно може бути названий перцептивною стороною спілкування. Сприйняття – процес, у якому відбувається відображення її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними властивостями індивіда, якого сприймають, і здійснення на цій основі розуміння його внутрішнього світу і поведінки.

Механізми сприйняття: Емпатія – здатність індивідуума емоційно відгукуватися на переживання інших людей (мех. сприйняття під час постійного спілкування); Стереотипізація – стійке уявлення про якість явищ або людину, що властиве представникові тієї чи іншої соціальної групи (мех.сприйняття при формуванні першого враження про людину); Каузальна атрибуція – пояснення людиною причин і мотивів поведінки інших людей, їх особистісних якостей і причин події (мех..сприйняття у процесі сприйняття поведінки людини).

187.Помилки у сприйнятті та розумінні людини людиною, їх основні причини (приклад).

Побудова образу партнера при першому враженні призводить до так званих ефектів першого враження або до систематичних помилок соціального сприйняття. Ефект переваги – якщо ми зустрічаємо людину, яка переживає нас за однією якістю, йде переоцінка і всіх інших якостей. Ця помилка спраціовує: у зовнішньому вигляді, у манері поведінки. Фактор привабливості – подобається нам людина чи ні. Якщо вона нам подобається, ми наділяємо її якостями, якими людина, можливо, і не володіє. Фактор ставлення до нас – якщо людина ставиться до нас добре, ми схильні її переоцінювати. Якщо погано – недооцінювати.

Помилки сприйняття.

Існує 2 класи помилок(причини відхилення реальної куазальної атрибуції від реальних людей): 1-розбіжності в інформації, яка в наявності та перспективі спостереження; 2-мотивація розбіжностей.

Проявляється при аналізі поведінки людиною, що здійснили дію, або стороннім спостерігаючим. Людина, що спостерігає, схильна переоцінювати можливості особистості-Фундаментальна помилка атрибуції. Помилка видимих кореляцій, людина схильна виділяти одні моменти, не помічяти інші. Помилка хибної згоди, людтна при трактуванні причин поведінки. Відмовляється від власної поведінки, переоцінюючи її розповсюдженість. Атрибуція здійснення таким чином, щоб її результати не притирічили уявленням про себе та підтверджували власну самооцінку.

Найбільш часто використовується певна схема сприймання, яка діє у разі нерівності партнерів у тій чи іншій сфері. У разі нерівності люди схильні переоцінювати різні психологічні якості тих людей, які мають над ними перевагу. Під час дії помилок нерівності схема сприймання така:

1.Наприклад, ми зустрічаємо людину, яка має перевагу над нами за якимись важливими параметрами. Ми починаємо оцінювати її позитивно. Якщо ж перед нами людина, яку ми в чомусь переважаємо, ми її часто недооцінюємо. Слід пам’ятати, що перевага над нами звичайно фіксується за одним параметром, а недооцінювання людини за багатьма параметрами. Помилки такого роду у сприйнятті іншої людини одержали назву “ фактори переваги”. 2.Не менш важливими є помилки, які пов’язані з тим, подобається нам людина чи ні. Якщо нам людина подобається (зовні) ми схильні їй приписувати доброту, розум, інтелегентність, тобто переоцінюємобагато психологічних характеристик. Це є “фактор привабливості людини”. Якщо людина для нас неприваблива зовні, то часто й інші її якості недооцінюються. 3.”Фактор ставлення до нас”- позитивне ставлення до нас породжує сильну тенденцію приписування позитивних якостей людям і відкидання негативних, і, навпаки. Всі три ефекти складають поняття “ ефект ореола”.