
- •Поняття, предмет і метод кримінального права.
- •Система кримінального права. Загальна і особлива частини кримінального права.
- •Чинний кримінальний кодекс україни, його система і загальна характеристика.
- •Диспозиція і санкція, їх види.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Чинність кримінального закону щодо осіб.
- •Набрання і втрата чинності кримінального закону.
- •Зворотна дія кримінального закону.
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів, її критерії і кримінально-правове значення.
- •Поняття злочину невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкого і особливо тяжкого.
- •Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і ознаки об’єкта злочину. Класифікація об’єктів іі критерії і значення.
- •Безпосередній об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •Поняття і ознаки злочинної дії.
- •Родовий об'єкт злочину і його значення.
- •Поняття і ознаки злочинної бездіяльності.
- •Значення непереборної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність особи.
- •Поняття, види і значення злочинних наслідків.
- •Причинний зв'язок між злочинним діянням і злочинними наслідками та його значення.
- •Класифікація складів злочину і її кримінально-правове значення.
- •Поняття і ознаки суб'єкта злочину.
- •Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, час. Місце вчинення злочину їх кримінально-правове значення
- •Поняття осудності та її зміст.
- •Поняття і критерії неосудності.
- •Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності.
- •Примусові заходи медичного характеру.
- •Поняття та ознаки спеціального суб'єкта злочину.
- •Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •Поняття, зміст та значення вини.
- •Форми і види вини, критерії і значення їх виділення.
- •Необережність і її види.
- •Умисел і його види.
- •Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Відмінність злочинної недбалості від злочинної самовпевненості.
- •Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значеня
- •Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення.
- •Поняття і види стадій вчинення злочину
- •Закінчений злочин. Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •Поняття ознаки готування до злочину. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.
- •Замах на злочин: поняття, ознаки та види.
- •Відмінність замаху на злочин від готування до злочину від закінченого злочину.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •Понят співучасті у злочині об'єктиві суб'єктивні озн
- •Виконавець (співвиконавець) злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення.
- •Організатор злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Підбурювач злочину, об'єктивні і суб'єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •Відмінність підбурюваня до злочину від діянь виконавця і організатора злочину та загальних закликів до злочинної діяльності.
- •Пособники злочину об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення.'
- •Вчинення злочину групою осіб.
- •Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
- •Вчинення злочину організованою групою.
- •Вчинення злочину злочинною організацією.
- •Відповідальність співучасників при незакінченому злочині і при невдалій співучасті.
- •Ексцес співучасника злочину. Види ексцесу.
- •Добровільна відмова при співучасті, її особливості і вплив на кримінальну відповідальність співучасників злочину.
- •Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •Поняття, ознаки і види сукупності злочинів.
- •Поняття, види кримінально-правове значення рецидив.
- •Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •Необхідна оборона і уявна оборона.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття-і-умови її правомірності
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарання.
- •Поняття, ознаки і мета покарання. Відмінність покарання від ін видів держ примусу і заходів громадського впливу.
- •Покарання основні.
- •Громадські роботи.
- •Покарання, що можуть застосовуватись лише як додаткові.
- •Покарання, що можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові.
- •Штраф. Заміна штрафу іншим покаранням.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за даний злочин.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.
- •Звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від покарання з випробуванням.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7р.
- •Умовно-дострокове звільнення.
- •Поняття і правове значення судимості.
- •Поняття і умови погашення судимості.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Необережність і її види.
У ч. 1 ст. 25 КК зазначені 2 види необережності: злочинна самовпевненість і злочинна недбалість. Згідно з ч. 2 ст. 25 КК необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання сусп небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення. За ч. 3 ст. 25 необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільна небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Аналіз статей Особливої частини КК показує, що в них у більшості випадків передбачена відповідальність за необережні злочини у зв'язку з настанням сусп небезпечних наслідків. Окремі ст Особливої частини передбачають можливість відповідальності за самі дії, вчинені з необережності.
Умисел і його види.
Закон розрізняє два види умислу: прямий і непрямий. Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямий умисел - це такий умисел, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільна небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Свідомість і передбачення становлять інтелектуальні ознаки умислу, а бажання або свідоме допущення наслідків - його вольову ознаку. Загальне визначення поняття умислу полягає в тому, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. При вчиненні конкретних злочинів можливі різноманітні поєднання інтелектуальних і вольових ознак. Це співвідношення і лежить в основі розмежування в законі і на практиці умислу на прямий і непрямий.
Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
Злочинна самовпевненість, як і інші види вини, характеризується двома ознаками - інтелектуальною і вольовою. Вольова ознака злочинної самовпевненості полягає в тому, що особа легковажно розраховує на відвернення сусп небезпечних наслідків. При злочинній самовпевненості вона розраховує на цілком реальні, певні обставини, котрі за своїми властивостями, зв'язками мають здатність відвернути настання наслідків.
За вольовою ознакою відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу полягає в тому, що при злочинній самовпевненості воля особи спрямована на відвернення можливості настання суспільно небезпечних наслідків. Розрахунок особи - конкретний, спирається на обставину чи групу обставин, здатних відвернути настання наслідків. В результаті цей розрахунок виявляється помилковим, невірним. При непрямому ж умислі особа свідомо допускає настання суспільно небезпечних наслідків. При цьому в неї, як правило, немає будь-якого розрахунку на відвернення наслідків. В окремих випадках, діючи з непрямим умислом, особа може навіть сподіватися на ненастання наслідків, проте така надія у неї є невиразною за характером, пасивною за змістом, це надія на випадковість.