58. Потреби й ек. Ресурси: їх сутність та класифікація

Потреба – необхідність у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестачі, що виникає тоді, коли це бажання залишається незадоволеним.

За суб’єктивними ознаками потреби бувають:

• індивідуальні – потреби людини в їжі, одязі, житлі;

• колективні – потреби труд. колективів у відповідних умовах праці, кваліфікаційному кер-ві, задоволення суспільних потреб (своєчасній виплаті ЗП, поліпшення житлових умов...);

• суспільні – потреби у проведенні соц. заходів.

За об’єктивними ознаками:

• матеріальні – блага для фізіологічного існування людини;

• духовні – в освіті, науці, культурі;

• першочергові – предмети першої необхідності (продукти харч., громадський транспорт, житлово-комунальні послуги);

• не першочергові – предмети розкоші (коштовні прикраси, хутра, туристичні подорожі).

Але, наприклад, предмети розкоші, у майбутньому може стати предметом першої необхідності (автомобілі, ПК, відеотехніка). Крім того, те що є предметом розкоші для однієї людини, може вважатися предметом першої необх. для людини з високим рівнем доходу.

Слово „ресурс” (франц) озн. „усе, що може бути використане для господарювання”. Усі види ресурсів, які викор.-ся у вир-ві, наз. ек. ресурсами.

Ек. ресурси поділ. на 2 великі групи:

1. матеріальні – земля, капітал.

2. людські – праця, рівень освіти, майстерності, здоров’я.

Ек. ресурси:

1. Праця – один з основних ек. рес. Це сукупність умінь, навичок, тобто її робоча сила, яку вона використовує у процесі ек. діяльності.

2. Земля – (природні рес.) так наз. усі блага природи, які викор. у процесі вир-ва: земля, надра, водні, лісові прир. рес.

3. Капітал – усі засоби вир-ва, створені людиною: приміщення, обладнання, машини, матеріали, грошовий капітал.

59. Причини циклічного розвитку ек. Фази класичного ділового циклу.

Основною причиною ек. циклів виступає невідповідність між сук. попитом і сук. пропозицією, міх сук. витратами та сук. об’ємом вир-ва.

Ек. цикл представляє собою періодичний спад та піднесення в ек-ці. Такі коливання не регулюються, вони непредсказуемие.

2 точки циклу: точка пику, точка дна.

фази ек. циклу:

бум

спад піднесення

депресія, дно

1. ек. піднесення – збільшення обсягів вир-ва, підвищення продуктивності праці, зростання добробуту. Економіка розвивається нерівномірно. Довгострокова тенденція до ек. піднесення переривається спадами вир-ва. Тут є певна закономірність: стрімке піднесення ек-ки змінюється спадами, що переходить у депресію, а після неї знову починається ек-не пожвавлення.

Послідовна зміна цих фаз складає економічний цикл.

2. після досягнення найвищого рівня вир-ва та повного використання всіх ресурсів наступає спад (ек. криза). Для нього характерні скорочення обсягів вир-ва, банкрутство частини пп.-в, безробіття.

3. У фазі депресії спад припиняється, але нарощування вир-ва ще немає. У фазі піднесення зростають обсяги вир-ва, відкриваються нові пп.-ва, скорочується кількість безробітних.