
- •1. Моделі і шляхи переходу до ринку
- •2. Ввп: його структура і способи виміру.
- •3. Антимонопольне законодавство України, його роль в розвитку ринкових відносин.
- •4. Механізм саморегулювання рин. Економіки.
- •5. Кредит: сутність, джерела, види.
- •6. Теорія „довгих хвиль” м.Кондратьєва та їх місце в ек. Науці.
- •II цикл:
- •III цикл:
- •7. Конкуренція та її роль в функціонуванні рин. Ек.
- •8. Дохід акціонерного тов-ва та його розділ. Норма дивіденду.
- •9. Трансформаційна криза ек. України
- •10. Закон конкуренції: сутність, ек-на основа та механізм (7)
- •11. Інфляція як економ. Феномен. Причини інфл.
- •13. Підприємництво: суть, ознаки, види. Критерії класифікації
- •14. Сукупний попит та його компоненти. Детермінанти сукупного попиту.
- •15. Валютний ринок та вал-не регулювання.
- •16. Закон грошового обігу.
- •18. Реформування аграрних відносин в Україні.
- •19. Методи і специфіка ек-го дослідження
- •20. Види цінової еластичності пропозиції.
- •21.Ринок праці в Укр.: сучасний стан та перспективи розвитку
- •22. Крива виробничих можливостей. Закон зростання альтернативних витрат
- •24. Особливість формув. Ринкових відносин в Укр.
- •25. Інфраструктура ринку: сутність та значення.
- •26. Види податків. Крива Лафера.
- •27. Соц.-ек. Проблеми безробіття в ек-ці України.
- •28. Види цінової еластичності попиту: їх графічне зображення та практичне значення.
- •29. Ліквідність та агрегатний метод класифікації функціональних форм грошей.
- •30.Монополія і конкуренція. Антимонопольний закон Укр. (7,3)
- •31. Ринки факторів вир-ва та розподіл факторних доходів.
- •32. Ціна в ринковій ек-ці, її види та ф-ї.
- •33. Об’єктивні основи формування та розвитку нац. Ек. України.
- •35. Вибір методу ціноутворення на практиці
- •36. Ринок цінних паперів в Укр.: його формування і розвиток.
- •37. Економіка: наука про обмеженість виробничих рес.
- •38. Методи і способи конкурентної боротьби.
- •Способи конкурентної боротьби
- •Методи здійснення нечесної конкуренції
- •39. Макроекономічна нестабільність: циклічність розвитку ринкової ек.
- •40.Економічне зростання і його типи.
- •41. Види і наслідки інфл. Крива Філіпса.
- •42. Роль центрального банку в здійсненні кредитно-грошового регулювання.
- •43. Рцб. Основні операції, здійснювані на фондовій біржі.
- •44. Основні макроеконом. Показники та їх значення.
- •3 Вида показателей совокупного дохода:
- •45. Приватизаційні процеси в Укр. І тенд-ї їх розвитку.
- •47. Діалектична залежність попиту і пропозиції, їх співвідношення. Рівноважна ціна.
- •49. Основні етапи розвитку ек. Теорії (ет)
- •50. Прибуток як кінцевий результат діяльн. Пп.-ва. Норма прибутку.
- •51. Необхідність та шляхи ринкової трансформації економіки Укр.
- •52. Сучасні ек. Теорії.
- •53. Товарне вир-во. Його види та етапи розвитку.
- •54. Динаміка інфл-х проц. В ек. Укр. Антиінфл. Політика.
- •55. Ек. Теорія: об’єкт та предмет ек. Аналізу.
- •56. Ринкова пропозиції та її графічна модель. Детермінанти пропозиції.
- •57. Сучасні проблеми включення ек. Укр. У світогосподарські зв’язки.
- •58. Потреби й ек. Ресурси: їх сутність та класифікація
- •59. Причини циклічного розвитку ек. Фази класичного ділового циклу.
- •60. Становлення ринкової інфраструктури в Укр.
- •61. Технологічні можливості суспільства. Альтернативні витрати ек-го вибору.
- •62. Визначення зп в умовах функціонування ринку.
- •63. Сучасні тенденції форм власності в Укр.
- •64. Сутність та структура ек. Си-ми.
- •65. Економічний закон попиту. Детермінанти попиту.
- •66.Кейнсіанський та монетарний підходи до ек-ї ролі держави в ринковій економіці.
- •67. Типи та види власності, їх взаємодія.
- •68. Безробіття як наслідок порушення макроекономічної рівноваги.
- •69. Бюджетний дефіцит та держ. Борг. Причини виникнення та джерела покриття.
- •70. Проблеми ек-го вибору в різних ек. Си-мах. Економічна система первісної общини
- •Феодалізм
- •Чистий капіталізм
- •Командна економіка
- •Традиційна економіка
- •Змішані системи
- •71. Рівень безробіття. Закон Оукена.
- •72. Становлення організаційно-ек-х форм пп.-цтва в Укр.(13)
- •73. Форми організації суспільного вир-ва. (53)
- •74. Сукупна пропозиція. Крива сук. Пропозиції і чинники її зміщення.
- •75. Світова валютна си-ма та основні етапи її розвитку.
- •76. Товар і його властивості. Альтернативна вартість.
- •77. Номінальний і реальний ввп.
- •78. Необхідність держ. Регулювання рин. Ек-ки.
- •79. Теорії, що визначають вартість (цінність) товару.
- •80. Причини виникнення та види безробіття
- •3 Основні причини безробіття:
- •81. Об’єктивні основи та етапи розвитку світового господарства.
- •82. Гроші: історія розвитку, сутність, ф-ї
- •83. Бюджетні обмеження і криві байдужості. Стан рівноваги споживача.
- •84. Соц. Політика держави. Си-ма соц. Захисту населення
- •85. Ек. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку.
- •86. Корисність блага. Загальна і гранична корисність.
- •87. Необхідність реформування податкової си-ми в Укр.
- •88. Сутність ринку, його структура та критерії розмежування.
- •89. Земельна рента і її види.
- •90. Стан та перспективи розвитку ек. Укр.
50. Прибуток як кінцевий результат діяльн. Пп.-ва. Норма прибутку.
Прибуток – грошове вираж. різниці між вартістю реалізованої продукції та витратили на її виробництво.
Прибуток – винагорода, яку одержує підприємець за виконання організаційних, управлінських ф-й, новаторство та ризик.
Розмір прибутку залежить від таких факторів:
кільк. вкладених у вир-во коштів.
ступінь прибутковості вкладень.
рівень витрат на вир-во.
швидкість обороту капіталу.
коливання ринкових цін.
За рах. прибутку оплачується робота працівників, окуповуються витрати на виробн., збут товару.
Найважливішим критерієм ефективності господарської діяльн. пп.-ва є отриманий доход.
Сума прибутку і доходів пп.-ва скл. з таких показн.:
прибутку від реалізації прод.
прибутку від іншої реалізації.
доходів з поза реалізованих операцій.
валового прибутку.
чистого прибутку.
Види:
Прибуток від реалізації продукції являє собою різницю між виручкою від реалізації прод-ї та витратами на вир-во й реаліз-ю.
Приб. від іншої реалізації – прибуток, отриманий пп.-вом від реаліз. ОФ й ін. майна пп.-ва (різниця між виручкою від реаліз. та витратами на цю реалізацію).
Валовий прибуток – сума прибутків від реаліз. прод., від інших реалізацій та доходів.
Балансовий прибуток – сума прибутків і збитків від реаліз. товарної прод.
Чистий прибуток – прибуток, який залиш. у розпорядженні пп.-ва після сплати податків і відрахувань. Його викор. на задовол. різних виробн. і соц. потреб.
51. Необхідність та шляхи ринкової трансформації економіки Укр.
Ринкова трансформація - процес переходу до ринкової економіки. І навіть не цілком ринкової, а змішаної, бо в світі не існує країн де діє вільний ринок в чистому вигляді[1]. Звичайний некерований саморегульований ринок зробить з України сировинний придаток світу. Теперішня ситуація нас також не задовольняє, так як незважаючи на те, що Україну визнали країною з ринковою економікою, наша економічна система ще не до кінця перейшла в ринкову. А тому зміни потрібні. Особливістю цього процесу в Україні є те, що ми переходимо від директивно-планової економіки СРСР, в якому наша економічна система була лиш частинкою. Це зумовлює особливу послідовність змін, які називають інверсним переходом ( на відміну від класичного переходу при капіталізмі ). Зокрема:
Від загального одержавлення власності до розвитку різноманітних її формВід державної монополії до включення конкурентних засад
Від директивно-планових цін, до вільного ціноутворення
Частково це вже здійснено, але вийшло не зовсім ідеально. Тому потрібно продовжувати зміни.Проводити приватизацію
Розвивати ринкову інфраструктуруНагромадження капіталу пов'язувати зі зростанням виробництва
52. Сучасні ек. Теорії.
Всю сукупність течій, шкіл західної економічної думки можна умовно згрупувати в такі три основні напрями:
неокласична економічна теорія;
інституціонально-соціологічний напрям, або інституціоналізм;
кейнсіанство.
вартості вимірюється граничною корисністю одного з цих факторів при незмінній величині двох інших. Об’єкт дослідження неокласичної економічної теорії – поведінка Homo economicus – «людини економічної», що як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (чи зусилля). Ця теорія виникла в 70-ті роки ХІХ ст. Її засновники – відомі австрійські економісти К.Менгер, Ф.Візер, Е.Бем-Баверк, англійський науковець У.Джевонс і швейцарський економіст Л.Вальрас та ін. Згідно з концепцією «граничної корисності» вартість є результатом виробничої діяльності, в ході якої кожний з виробничих факторів (праця, земля, капітал) вносять свій весок в її утворення, а величина
Монетаризм (англ. мoney – гроші) – економічна теорія, згідно з якою грошова маса в обігу відіграє визначальну роль у формуванні економічної кон’юнктури та встановленні причинно-наслідкових зв’язків між зміною кількості грошей і величиною валового національного продукту. Монетаризм виник у середині 50-х років ХХ ст. У США. Його лідер – глава чіказької школи політичної економії М.Фрідмен – виступає проти активного і широкомасштабного втручання держави в економіку, проти державних заходів стимулювання попиту. На його думку, державне регулювання економіки малоефективне через затримки між зміною грошових показників і реальних факторів виробництва, тому його слід замінити автоматичним приростом грошової маси в обігу.
Інституціоналізм (лат. institutum – установа) – один із напрямів західної економічної думки, що виник наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Заперечував обумовленість розвитку людського суспільства виробничими відносинами (відносинами власності), рушійною силою визнавав психологічні, соціально-правові фактори. Засновниками інституціоналізму були американські науковці Т.Веблен, Д.Коммонс, У.Гамільтон, англійський економіст А.Гобсон та ін. Т.Веблен, наприклад розглядав життя людини як боротьбу за існування, а значить процес відбору і пристосування. Аналогічною, на думку інституціоналістів, у процесі розвитку суспільства відбувається процес природного відбору інститутів, система яких утворює своєрідну культуру і визначає тип цивілізації. Найпрогресивнішими ідеями прихильників сучасного інституціоналізму є необхідність участі трудящих у власності та управлінні виробництвом, надання їм соціальних гарантій, а влади – гуманітарній інтелігенції. Заслуговують на увагу також їхні думки про еколого-економічне виживання людства.
Кейнсианство та його еволюція. Кейнсіанство – один із провідних напрямів сучасної економічної теорії. Назву отримав від імені всесвітньо відомого англійського економіста Дж.Кейнса (1883-1946), який найбільш повно усвідомлював, що без активного втручання держави в розвиток соціально-економічних процесів, без істотного розширення функцій держави капіталізм неспроможний надалі існувати, неможливо “уникнути повного руйнування існуючих економічних форм”. Кейнс одним із перших у західній економічній науці обгрунтував макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів, оперуючи такими глобальними категоріями, як національний доход, сукупні інвестиції, споживання, зайнятість, нагромадження і т.ін. Ці категорії він розглядав у їх взаємодії та функціональних зв’язках. .
Неокласичний синтез – узагальнююча економічна концепція, в якій поєднуються раціональні елементи теорії ціноутворення і розподілу доходів в межах неокласичного напряму (зокрема в межах теорії загальної економічної рівноваги) з положеннями теорії макроекономічної рівноваги та зростання національного доходу в межах кейнсіанського напряму економічної теорії. Прихильники неокласичного синтезу розглядають теорію загальної економічної рівноваги як ідеальну модель функціонування економічної системи. Але, на відміну від неокласиків, які заперечували необхідність державного втручання в економіку, неокласичний синтез передбачає використання різноманітних методів державного регулювання з метою наближення до такої моделі. Тому концепцію неокласичного синтезу ще називають ортодоксальним кейнсіанством.