28. Методика вивчення морфологи: зміст» завдання, методи, засоби навчання.

Вивчення частин мови спрямовано на поглиблення знань учнів про граматичне І лексичне значенні слова, про особливості словозміни й словотворення в українській мові, про синтаксичну функцію слів у мовленні. Усвідомлюючи особливості словозміни і словотворення, учні піл час вивчення частин мови більш глибоко оволодівають нормами української літературної мови, зокрема нормами вимови, утворений форм слів, побудови словосполучень і речень, ознайомлюються з морфологічними й деякими синтаксичними синонімами. Вивчення морфології має практичну спрямованість, адже відкриває можливості для розвитку мовлення учнів на основі засвоєння граматичних норм і правил, сприяє збагаченню словникового запасу учнів, засвоєнню правил слововживання. Оволодіння частинами мови шляхом виділення граматичних ознак слів, що належать до різних граматичних класів, розмежування видових і родових понять, класифікації морфологічних явищ спрямоване на удосконалення логічного мислення школярів. Без знання способів словозміни, що є предметом вивчення морфології, неможливе в подальшому ефективне засвоєння синтаксису, орфографії, пунктуації. Уміння змінювати слова відповідно до морфологічних правил лежить в основі побудови стилістично диференційованих текстів як засобу ефективної комунікації. Вивчення морфології починається із з'ясування питання про поділ слів на частини мови. Розподіл слів за частинами мови здійснюється за сукупністю ознак - семантичних, морфологічних, синтаксичних. Учням найлегше дається сприйняття семантики слова, тим більше, що саме за цією ознакою здійснюється і поділ частин мови на самостійні (означають назви понять), службові (виражають відношення між поняттями) і вигуки (служать для вияву емоцій).

Методика вивчення частин мови ґрунтується на специфічних принципах, що усталилися в сучасній лінгводидактиці. Для опрацювання теоретичних відомостей про частини мови, формування в учнів практичних умінь і навичок, крім відомих методів, доцільно застосовувати специфічні прийоми й принципи.

Принципи (специфічні): вивчення частин мови у зв'язку з фонетикою, лексикою та іншими розділами; вивчення частин мова на синтаксичній основі; вивчення системи відмінювання

Прийоми (специфічні): морфологічний розбір слова як частини мови; постановка слова в потрібній формі, розмежування аналогічних слів, що належать до різних частин мови; зіставлення граматичних форм; заміна одних форм іншими; складання словосполучень і речень з певними формами слів; спостереження над функціонуванням паралельних морфологічних форм, складання таблиць І заповнення готових таблиць прикладами; програмування, алгоритмізація та ін.

Однією з умов успішного вивчення морфологічного матеріалу є формування уявлення учнів про морфологічну систему мови, про частини мови як структурно-семантичні розряди слів. Важливим є засвоєння учнями загальних відомостей про морфологію га вироблення умінь і навичок розрізняти частини мови. Вивчаючи тему "Загальна характеристика частин мови", доречно використати і узагальнюючі таблиці, схеми-конспекти, завдання : пошукового характеру на текстовому матеріалі з опорою на таблиці, схеми. Наприклад, у 6-му класі вчитель спирається на знання дітей, набуті в початковій школі: частина мови визначається за загальним значенням та відповідно до поставленого до неї запитання. Морфологічний розбір передбачає виділення постійних і змінних ознак частини мови, визначення ЇЇ синтаксичної ролі, з'ясування орфограм та функції слова в тексті. Система постійних і змінних ознак (граматичних категорій) і становить своєрідність кожної частини мови.