- •Історія становлення господарських судів та господарського судочинства в Україні.
- •Система, склад та структура господарських судів, їх місце в судовій системі України.
- •Завдання та функції господарських судів України.
- •Право на звернення в господарський суд. (15)
- •Поняття господарського процесу, його форма, предмет та стадії. (16)
- •Поняття та види господарсько-процесуальних відносин.
- •Предмет та метод господарського процесуального права.
- •Принципи господарського судочинства.
- •Джерела господарського процесуального права.
- •Загальна характеристика Господарського процесуального кодексу України.
- •Дія господарсько-правових норм у часі та просторі.
- •Зв'язок господарського процесуального права з іншими галузями права України.
- •Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.
- •Проект нового Господарського процесуального кодексу.
- •Поняття та правові засади підвідомчості. Співвідношення з поняттям „компетенція" господарського суду.
- •Поняття та види підсудності справ господарському суду.
- •Відмежування підвідомчості цивільних, адміністративних та господарських спорів.
- •Виняткова підвідомчисть (предметна).
- •Поняття та класифікація учасників господарського процесу.
- •Правовий статус судді господарського суду та порядок його відводу.
- •Права та обов'язки сторін.
- •Процесуальна співучасть.
- •Треті особи і господарському процесі.
- •Участь прокурора в господарському процесі.
- •Участь в господарському процесі державних органів та органів місцевого самоуправління.
- •Процесуальне представництво.
- •Експерт як учасник господарського процесу.
- •Поняття та правові засади судових витрат.
- •Види судових витрат.
- •Порядок сплати судових витрат.
- •Звільнення від сплати судових витрат.
- •Судові штрафи в господарському процесі та інші заходи відповідальності
- •Поняття та правові засади господарських процесуальних строків.
- •Види процесуальних господарських строків.
- •Закінчення процесуальних господарських строків.
- •Продовження та поновлення процесуальних строків. Строки, що не підлягають поновленню.
- •Правові наслідки перебігу у процесуальних строків та порядок їх поновлення.
- •Поняття та ознаки доказів в господарському процесі.
- •Поняття доказування. Співвідношення доказів та доказування.
- •Види доказів.
- •Витребування, огляд та дослідження доказів.
- •Оцінка доказів.
- •Забезпечення доказів: поняття та порядок.
- •Поняття та правові засади запобіжних заходів.
- •Підстави застосування запобіжних заходів.
- •Види запобіжних заходів.
- •Порядок застосування запобіжних заходів господарськими судами.
- •Поняття досудового порядку врегулювання господарських спорів, історія його виникнення та сучасна практика застосування.
- •Загальні положення щодо порядку досудового врегулювання господарських спорів.
- •Порядок пред'явлення і розгляду претензій.
- •Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.
- •Пред'явлення претензій щодо перевезення вантажів органам транспорту.
- •Поняття і елементи позову.
- •Форма і зміст позовної заяви.
- •Частини позову.
- •Визначення ціни позову.
- •Додатки до позову. Розрахунок позову.
- •Порядок подання позовної заяви. Відзив на позовну заяву.
- •Відмова у прийнятті і повернення позовної заяви.
- •Об'єднання позовних вимог. Відмова від позову. Зустрічний позов.
- •Порядок порушення провадження у справі у господарському суді.
- •Процесуальні дії суду щодо підготовки справи до розгляду.
- •Порядок ведення судового засідання.
- •Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.
- •Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •Припинення провадження та залишення справи без розгляду.
- •Порядок прийняття, форма і зміст рішення.
- •Ухвала суду та її зміст. Додаткове рішення, ухвала.
- •Право апеляційного оскарження.
- •Подання апеляційної скарги та її зміст.
- •Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •Постанова апеляційної інстанції.
- •Право касаційного оскарження.
- •Подання касаційної скарги та її зміст.
- •Порядок розгляду касаційної скарги.
- •Постанова касаційної інстанції.
- •Поняття нововиявлених обставин та підстави перегляду судового рішення.
- •Порядок і строк подання заяви (внесення подання) про перегляд судового рішення.
- •Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами та за винятковими обставинами
- •Поняття банкрутства за діючим законодавством.
- •Учасники провадження у справах про банкрутство.
- •Порядок порушення провадження у справах про банкрутство.
- •Санація боржника та мирова угода.
- •Судові процедури, які застосовуються щодо боржника.
- •Поняття та порядок ліквідаційної процедури.
- •Особливості банкрутства окремих видів суб'єктів господарювання.
- •Загальна характеристика та правова природа інституту виконання судових рішень.
- •Види виконавчого провадження щодо рішень господарського суду.
- •Розстрочка та відстрочка виконання рішень господарського суду.
- •Наказ господарського суду і порядок його виконання.
- •Поняття та правові засади діяльності третейських судів.
- •Повноваження третейського суду щодо вирішення господарських спорів.
- •Договірне застереження щодо арбітражного розгляду справи. Міжнародний комерційний арбітраж, Міжнародна морська арбітражна комісія та Регламент.
Треті особи і господарському процесі.
У судовому процесі участь третіх осіб зумовлена багатосуб'єктністю матеріальних правовідносин та необхідністю участі у справі різних суб'єктів із метою захисту їх прав та законних інтересів. Процесуальною формою такої участі буде вступ у процес третьої особи. Господарський процесуальний кодекс України передбачає участь у процесі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору (ст. 26 ГПК України) і які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (ст. 27 ГПК України).
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, — це ймовірні суб'єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.
У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. У контексті коментованої статті під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Відповідно до частини 1 ст. 26 ГПК третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, може вступити у справу до ухвалення судом рішення, тобто вступ у справу цієї особи на стадії апеляції чи касації не допускається.
Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах з. відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.
Відповідно до частини 2 ст. 26 ГПК про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Господарський суд вирішує питання про прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами за загальними правилами прийняття позову до розгляду, тобто має право у випадках, передбачених ст. 62 ГПК, відмовити у прийнятті позовної заяви або на підставі ст. 63 ГПК повернути позовну заяву. Втім, оскільки третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вступає у справу, яка вже прийнята господарським судом до розгляду, дотримання правил територіальної підсудності не є обов'язковим. Отже, господарський суд, розглядаючи позовну заяву такої третьої особи, не вправі застосовувати процесуальні наслідки порушення позивачем правил територіальної підсудності.
За змістом коментованої статті третя особа із самостійними вимогами на предмет спору може вступити лише після прийняття господарським судом первісної позовної заяви до розгляду і порушення провадження у справі, тобто у справу, яка розглядається судом. Якщо позовну заяву третьою особою подано до господарського суду до моменту винесення судом ухвали про прийняття позову до розгляду, суд не вправі прийняти її як заяву третьої особи, а повинен вирішити питання про її прийняття як самостійної позовної заяви.
Відповідно до частини 3 ст. 26 ГПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються всіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, активно використовується у господарському процесі. Норми цього інституту покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.
Згідно з частиною 1 статті 27 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов'язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, повинна знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Частина 2 статті 27 ГПК встановлює вимоги до змісту заяв про залучення чи допущення третіх осіб.
Якщо особа бажає вступити у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вона подає заяву про вступ у справу. Якщо сторона чи прокурор вважають за необхідне участь особи у справі як третьої особи, вони подають заяву про залучення третьої особи до участі у справі.
У заяві про вступ або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинно бути зазначено:
а) на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа;
б) підстави вступу або залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують у третьої особи з однією з сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.
Відповідно до частини 3 статті 27 ГПК господарський суд, вирішуючи питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі, виносить ухвалу. В ухвалі повинно бути зазначено, на стороні позивача чи відповідача допущено чи залучено третю особу, на яких підставах її допущено чи залучено. Якщо суд відхиляє заяву про вступ чи залучення третьої особи, ухвала про відхилення не виноситься, а про відхилення заяви та мотиви відхилення суд зазначає в рішенні за результатами розгляду справи по суті (або в ухвалі, якщо розгляд справи закінчується без винесення рішення).
Частина 4 статті 27 ГПК встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін.
Права та обов'язки сторін викладено у ст. 22 ГПК.
Водночас треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не користуються правами, які належать лише позивачу та відповідачу. Вони не мають права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову. Вони також не мають права подавати заяви про відводи, укладати мирову угоду.