22. Сутність ек. Безпеки національної економіки.

Ек. безпека є провідною складовою нац. безпеки. Це спроможність нац. ек-ки забезпечити свій незалежний розвиток, стабільність громадянського суп-вата його інститутів, достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов, а також здатність держави до захисту нац. ек-ки інтересів від зовн. і вн. загроз.

При аналізі ек. безпеки виділяють 3 основні складові:

1) ек. незалежність, що означає можливість здійснення держ. контролю над націонал. ресурсами, спроможність використовувати націонал. конкурентні переваги для рівнопраної участі в міжнарод. торгівлі;

2) стійкість і стабільність нац. ек-ки- передбачає захист усіх форм власності, створення умов для ефективної підпр. діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

3) здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізувати націонал ек. інтереси, здійснювати модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.

До основних принципів забезпечення ек. безпеки України відносять:1)дотримання законності на усіх етапах забезпечення ек. безпеки; 2) баланс ек. інтересів особи, сімї, суп-ва, держави; 3) взаємна відповідальність особи, сім'ї, суп-ва і держави щодо забезпечення ек. безпеки; 4) своєчасність та адекватність заходів, пов’язаних із відверненням загроз і захистом нац. ек. інтересів; 5) надання пріоритети мирним заходам у вирішенні як вн., так і зовн. конфліктів ек. характеру; 6) інтеграція нац. ек. безпеки з міжнародною ек. безпекою.

До об'єктів ек. безпеки відносять державу, її ек. систему, суп-во та особистість.

Суб’єктами ек. безпеки України є центральні держ. органи виконавчої влади, органи М/С, підприємства, установи, організації різних форм власності.

23. Складової ек. Безпеки: макроекономічна, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна та продовольча безпеки.

Розрізняють наступні складові: макроекономічна, фінансова, зовн.-економічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека.

Макроекономічна безпека- це стан ек-ки, за якого досягається збалансованість макроек. показників.

Зовнішньо-економічна безпека-це відповідність зовн.-ек. д іяльності націонал. інтересам, що забезпечує мінімалізацію збитків держави від дії зовн. негативних ек. чинників та активну участь у світовому розподілі праці.

Інвестиційна безпека-це такий рівень вітчизняних та іноземних інвестицій, що здатний забезпечити довгострокову позитивну динаміку.

Науково-технологічна безпека- це підтримка конкурентоздатності вітчизняної продукції, а також гарантування держ. незалежності за рахунок власних технологічних та інтелектуальних ресурсів.

Енергетична безпека дає змогу задовільнити реальну потребу в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення у звичайних, надзвичайних режимах та воєнного стану.

Соціальна безпека- це забезпечення державою якісного і належного рівня життя населення незалежно від впливу внутр. і зовн. загроз.

Демографічна безпека – це стан захищеності націонал. ек-ки, сусп-ва і ринку праці від демографічних загроз.

Продовольча безпека – це такий рівень забезпечення продовольчими товарами населення, що гарантує соц.-ек. і політ. стабільність у сусп-ві, якісний розвиток нації, а також сталий економічний розвиток держави.

Виробнича безпека це такий рівень розвитку промислового комплексу, що здатний забезпечити розширене відтворення ек-ки країни.