- •1.Економічна думка епохи первісного нагромадження капіталу.
- •3. Економічні погляди п.Л.Буагільбера
- •5. Розвиток класичної політичної економії (а.Сміт)
- •6.Д.Рікардо – економіст епохи промислової революції.
- •7. Економічні погляди с.Сісмонді
- •8. Розвиток економічної думки в АнГлії на початку 19 ст. (ліберальний напрямок)
- •9.Розвиток економ.Думки у Франції на початку 19 ст.(лібер. Напрямок)
- •14. Маржинальна революція в економічній теорії
- •15. Розвиток маржинальних ідей представниками австрійської школи.
- •16.Економічні погляди а.Маршала.
- •17. Американський маржиналізм кінця 19 ст.
- •18. Слов’янофіли та західники.
- •19.Американський інституціоналізм
- •20. Американський інституціоналізм початку 20 ст.
- •21. Економічні погляди Дж.Гелбрейта
- •22.Економічні погляди р.Коуза.
- •23.Теорія регульованого капіталізму Дж.М.Кейнса
- •24. Розвиток ідей д.М.Кейнса: принцип акселерації.
- •25. Неокласичний синтез
- •26.Теорії економічного зростання.
- •27.Неолібералізм:фрайбургзька школа
- •28. Представники суб’єктно-психологічного напряму в Україні на початку 20 ст.
- •29.Економічні погляди м.І.Туган-Барановського
- •30. Представники математичного напряму в політичній економії в Росії та Україні
9.Розвиток економ.Думки у Франції на початку 19 ст.(лібер. Напрямок)
Економічна теорія у Франції в першій пол.19ст. Економічне вчення Сея.
Політична економія у Франції мала свою специфіку: вона хоч і успадкувала класичні традиції, але не поставилася ортодоксально до надто абстрактної теорії вартості, з прагматичних позицій вирішувала проблеми розвитку буржуазного суспільства.
Жан Батист Сей (1767—1832)
Власне дослідження Сей будує за логічною схемою, яка згодом стає стандартною для більшості навчальних посібників з політекономії: виробництво — розподіл — споживання. Ця схема виключала, на його думку, занадто абстрактні і складні підходи до аналізу, якими користувався Сміт.
Аналізуючи виробництво. Сей стверджує, що не лише земля є фактором багатства, бо під багатством слід розуміти будь-які результати виробництва, що приносять користь, мають реальну внутрішню цінність.
У зв'язку з цим він переглядає тезу Сміта про продуктивну та непродуктивну працю.
Сей робить висновок, що поділ праці на продуктивну й непродуктивну не має сенсу, оскільки в обміні беруть участь і корисні результати — послуги.
Теорія вартості. Сей під вартістю розуміє корисність, і хоча й зазначає, що метою його аналізу в межах проблеми розподілу є дослідження законів, які регулюють розподіл вартості, однак відмовляється від трудової теорії вартості.
Отже, трудову теорію вартості Сей розуміє досить плюралістич-но: вартість розглядається як ціна, тобто залежить від корисності товару, витрат на його виробництво, а також від попиту і пропозиції.
Теорія трьох факторів. Головну ідею праці Сміта — трудове походження багатства — було трансформовано Сеєм у теорію трьох факторів виробництва. Людина, капітал та земля — основні агенти виробництва. Підприємець у Сея — це людина, що наділена особливими якостями, котрі дають їй змогу вести виробництво вибраним свідомо курсом, панувати у сфері розподілу.
Трьом видам факторів відповідають три види доходів, що залежать від послуг цих факторів: заробітна плата, прибуток та рента і процент.
28 Фредерік Бастіа (1801—1850)
Теорія послуг. Обмін між суб'єктами в суспільстві має вартісний "арактер, тому важливо, на думку Бастіа, визначити, що лежить в основі вартості.
Теорія розподілу Бастіа також виводиться з теорії послуг. Гармонічне поєднання послуг капіталіста — власника засобів виробництва, які він надає в користування, відмовляючи самому собі в придбанні відповідної суми послуг, землевласника, земля якого використовується, та робітника, який докладає зусиль до засобів виробництва, створює можливість їхньої участі в обміні послугами.
Цей процес перерозподілу Бастіа називає законом розподілу суспільного продукту між капіталом та працею,.
Теорія заробітної плати Бастіа безпосередньо випливає з його закону перерозподілу суспільного продукту. Повна, на його думку, гармонія інтересів капіталіста та найманого робітника, єдність їхньої мети полягають у тім, що вони разом створюють продукт для майбутнього розподілу. Капітал робить виробництво легшим і продуктивнішим. З розвитком виробництва створюються умови для робітника, які дадуть йому змогу з часом стати нарівні з капіталістом.
Проблему земельної ренти Бастіа розглядав також дуже поверхово. В аналізі ренти він використовує теорію послуг, яка знадобилася йому для вирішення проблеми суперечностей між земельними власниками, капіталістами-орендарями та найманими робітниками.
У цілому теорія Бастіа не вносить нічого нового в економічну думку, оскільки є компіляцією чужих теоретичних ідей. Але в процесі узгодження різнопланових економічних доктрин Бастіа робить ряд цікавих висновків. Зокрема він доводить ще один закон: про визначальну роль споживача щодо виробника.
10. Розвиток ідей утопічного соціалізму у 19 ст.
11.Формування і розвиток пролетарської політекономії
12. Виникнення історичної школи
13.Розвиток ідей історичної школи у 70-і роки 19 століття.
У 70-х роках ХІХ ст.. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали Г.Шмоллер, Л. Бер тано, К. Блюхер. Головна відмінність нової і сторичної школи від попередньої, яку стали називати старою, полягала в тім що її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення національних мілатиристських тенденцій у політиці об’єднанної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей у суспільстві – і намагалися розробити конструктивні програми “класового миру” і соціального партнерства.
Засновником нової історичної школи вважають професора Берлінського університету Густава Шмолера, який очолив праве консервативне крило економістів. Головний його твір –“Основи загального вчення про народне господарство” - хоча багато в чому базувався на принципах і методах старої історичної школи В. Рошера, проте в методологічному плані був суттєво іншим.
Основними теоритичнима засадами, що визначали світогляд нової плеяди учених було емпіризм, описовий підхід до вивчення економічних явищ і процесів, заперечення абстрактно-теоритичного методу пізнання дійсності, накопичення і сторичних фактів та статистичних данаих для майбутнього раціонального мислення.
Одним із основних ідеолгов ліберально-буржуазного крила цієї школи був Луї Брентано. Найбільш відомі його праці “Класична політична економія” та “Етика і народне господарство в історії”.
Так само, як і Шмолер, Брентано надавав визначальної ролі в економіці етничному і правовому факторам, ігнорував виробництво стояв на позиціях мінової концепції.
Він стверджував, що теоретична економія має другорядне значення порівняно з безпосереднім спостереженням економічних явищ і закликав детально і докладно їх описувати “навіть найнезначніші явища економічного життя”, що на його думку матиметь найбільшу наукову цінність.
Карл Блюхер автор відомої книжки “Піднесення національної економіки”. Уцій праці він досліджує до економічні стадії індустріальної революції, які передували розвитку цівілізіції.
З позиції мінової концепції він розробив періодизацію економічної історії людства, яка включала три види господарств:
замкнуте домашне господарство;
міське господарство;
народне господарство.