54.Вексель як спосіб розрахунків на умовах відстрочки платежу.

В результаті розвитку комерційних зв'язків виник спосіб розрахунків на умовах відстрочки платежу з використанням векселів.

Вексель представляє собою цінний папір, який містить зобов'язання – нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити певну суму грошових коштів (розрізняють простий – "соло-вексель" та переказний -"трата").

Вексель є формою оформлення комерційного кредиту, який надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки сплати боргу за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

При видачі простого векселя векселедавець зобов'язаний сплатити безпосередньо векселедержателю певну суму. При цьому векселедержатель приймає на себе зобов'язання перед іншою стороною – векселедержателем виплатити певну суму грошей після настання певного строку.

Переказний вексель представляє собою письмову пропозицію векселедавця, звернене до платника, сплатити певну суму векселедержателю. Переказний вексель може бути проданий за допомогою індосаменту (передавального напису). Строк платежу визначається або датою акцепту, або ж датою протесту.

В зв'язку з введенням в господарський обіг векселів банки можуть здійснювати з ними наступні операції:

· прийняття векселів на інкасо;

· облік векселів;

· видачу кредитів під вексельне забезпечення.

55.Валютний курс і способи його визначення

Валютний курс являє собою ціну грошової одиниці певної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. На валютний курс впливають такі фактори: зміна обсягів ВВП, стан торговельно-го балансу країни, рівень інфляції, внутрішня та зовнішня пропозиція грошей, відсо-ткові ставки, перспективи політичного розвитку, державне регулювання валютного курсу.Фіксування курсу національної грошової одиниці в іноземній називаеться ва-лютним котируванням. При цьому курс національної грошової одиниці може бути встановлений у формі як прямого котирування: > (1, 10, 100 од. іноземної валюти = х од. національної валюти), так і зворотного котирування: > (1, 10, 100 одиниць національної валюти = х од. іноземної валюти). Для професійних учасників валютних ринків поняття «валютний курс» не існує. Воно розпадається на курс покупця і курс продавця.Курс покупця (bid rate) — це курс, по якому банк-резидент купує іноземну валюту за національну;Курс продавця(offer rate) — це курс, по якому він продає іноземну валюту за національну. при непрямому котируванні для переведення суми в іноземній валюті в еквівалентну їй суму в національній валюті її необхідно поділити на курс (1дол. / 8,02 грн = 0,12 центів). При непрямому котируванні, на відміну від прямого, курс купівлі іноземної валюти буде більшим від курсу її продажу.

Методика визначення валютних курсів

Серед конкретних методів визнання валютного курсу слід назвати такі:1)  Для обміну валют може використовуватися крос-курс, коли дві валюти порівнюються з третьою, потім через неї — одна 3 одною.2)Базою визнання валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності різних національних валют .Для цього методу необхідно зіставити рівень цін стандартного набору .3)Зіставлення ефективних витрат виробництва. До них зараховують заробітнуплату (W), норму позичкового відсотка (г), ренту (R), показник продуктивності праці (PR). Формула має такий зміст.Визначення курсу валют називають котируванням, яким займаються офіційні державні органи.При котируванні валют вказується курс продавця, за яким банки продають ва-люту, і курс покупця, за яким банки купують цю валюту.