4.4.3 Розрахунок витрат на монтаж нової системи

Витрати на монтаж нової системи діагностування визначаються витратами на заробітну плату монтажникам та налагоджувальні роботи. Результати цих розрахунків зводимо в таблицю 4.7.

Таблиця 4.7 – Результати розрахунку заробітної плати за монтажні та налагоджувальні роботи нової системи

Зміст операції	Профе - сія	Розряд роботи	Тарифна ставка, грн/год	Трудомісткість робіт, нормогодин	Сума з/п за тарифом, грн
Демонтаж приладів старої системи	Слюсар	3	4,8	30	144
Встановлення і під’єднання системи	КіП	5	5,2	200	1040
Випробовування, запуск системи та комплексне її налаштування	КіП	6	5,4	150	810
Всього					1994

Отже сума, яка потрібна на монтаж нової системи діагностуння становить 1994 грн.

Згідно формули (5.3) вираховуємо суму капітальних витрат на модернізацію автоматизованого пункту збору діагностичної інформації

К = 2300 + 16278,48 + 1994 = 20572,48 (грн.)

Отже, сума капіталовкладень, які необхідні для модернізації та запровадження системи управління становить 20572,48 грн.

4.5 Розрахунок експлуатаційних витрат

Запровадження нової системи автоматизації та її функціонування впливає на формування величини поточних (експлуатаційних) витрат, які пов’язані з обслуговуванням та роботою засобів автоматизації. Ці витрати складаються з витрат на заробітну плату обслуговуючого персоналу (операторів), амортизаційних відрахувань на засоби автоматизації, витрат на електроенергію, що витрачається на живлення встановленої системи (додаткових чи замінених приладів), витрат на ремонт [18], отже:

(4.7)

де В^с_авт – сумарні експлуатаційні витрати, зв’язані з обслуговуванням системи управління, грн./рік;

В^об_зп – витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу;

А^а_м – амортизаційні відрахування на засоби автоматизації;

Е^а_в – витрати на електроенергію;

Р^а – витрати на ремонт.

Для модернізації системи управління розрахунок сумарних експлуатаційних витрат будемо вести для базового і нового варіантів з метою їх порівняння.

Річний фонд заробітної плати персоналу, що обслуговує систему діагностування, залежить від чисельності працівників та їх оплати праці:

, (4.8)

де N – чисельність обслуговуючого персоналу;

- річна заробітна плата j-го працівника.

Чисельність обслуговуючого персоналу залежить від рівня автоматизації технологічного процесу. Система, що передбачає автоматичне підтримання технологічних параметрів і не вимагає постійної присутності технологічних працівників, дає підстави для їх скорочення. Крім того, підвищення якості роботи системи дає підстави не тільки для скорочення персоналу, але й до спрощення виконуваних ним робіт, тобто зведення їх до нижчого розряду. Кваліфікація працівника, час, який відпрацьовано на даному робочому місці, прямо впливають на заробітну платню

Підсумковий розрахунок річного фонду заробітної плати обслуговуючого персоналу зводимо в таблицю 4.8.

Таблиця 4.8 – Розрахунок річного фонду заробітної плати обслуго-вуючого персоналу

Професія	Кваліфіка ція	Тарифна ставка грн	Чисельність		Трудомісткість, нормо-годин	Річний фонд з/п, грн
базо-вий	новий	базо-вий	новий
Слюсар КіП	5	5,2	2	1	1600	16640	8320
Спеціаліст електронник	5	5,4	2	1	1600	17280	8640
Оператор	4	5	1	1	1600	8000	8000
Всього			5	3		41920	24960

Отже річний фонд заробітної плати складає:

- по базовому варіанту ,

- по новому варіанту

Різниця в видатках на річний фонд заробітної плати по новому варіанту складає 16960 гривень.

Амортизаційні відрахування по засобах автоматизації визначаємо за формулою

= К·Н_а, (4.9)

де К капіталовкладення на створення і запровадження нової системи діагностування, грн.;

Н_а – середньорічна норма відрахувань із засобів автоматизації %; Н_а=25%.

= 20572,48 ×0,25 = 5143,12 (грн.)

Отже, амортизаційні відрахування по засобах автоматизації становлять 5143,12 гривень.

Витрати на електроенергію, що використовується для живлення засобів системи управління розрахуємо за формулою:

, (4.10)

де W_np – приєднана потужність засобів системи управління, кВт;

t_p – кількість годин роботи засобів системи управління за рік, год;

к_вn – коефіцієнт, що враховує споживання електроенергії за потужністю,

к_вn = 0,2;

Ц_е – ціна 1 кВт/год електроенергії, Ц_е = 0,32 (грн.)

= 15×6000×0,2×0,32×10^-2 = 1152 (грн.)

Отже, витрати на електроенергію становлять 1152 гривень.

Витрати на ремонти нової системи діагностування, пов’язані з плановими і позаплановими ремонтами, що виникають непередбачено.

Розрахунок загальних витрат на проведення планових ремонтів приладів здійснюємо за формулою:

, (4.11)

де к – коефіцієнт пропорційності, що враховує долю витрат на ремонт по відношенню до суми амортизаційних відрахувань;

Приймаємо к = 0,1.

= 0,1×5143,12 = 514 грн.

Отже загальна сума витрат на проведення планових ремонтів приладів становить 514 гривень

Витрати на позаплановий ремонт нової системи управління залежить від кількості непередбачених поломок функціонуючої системи, які пов’язані з надійністю засобів автоматизації [18].

У зв’язку з тим, що запропонована система автоматизації є достатньо надійною і непланових поломок функціональної системи не передбачається, то розрахунок витрат очікуваних на позаплановий ремонт не проводиться.

Результати розрахунків експлуатаційних витрат при впровадженні систем по різних варіантах зводимо в таблицю 4.9

Таблиця 4.9 – Результати розрахунку річних експлуатаційних витрат при запровадженні систем за різними варіантами

Показники	Варіанти системи		Абсолютна зміна, грн
Базова	Нова
Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн.	41920	24960	- 16960
Амортизаційні відрахування, грн.	5500	5143	- 357
Витрати на електроенергію, грн.	1020	1152	+ 132
Витрати на ремонт, грн.	1257	514	- 743

Примітка: “ – ” економія, “ + ” ріст.

Отже, виходячи з результатів розрахунків приведених в таблиці 4.9, можна зробити висновки, що нова система діагностування є економнішою в експлуатації, завдяки своєму спрощенню в користуванні, збільшенню показників надійності і довговічності.