
- •4 Техніко-економічний аналіз системи
- •4.1 Економічне обґрунтування модернізації автоматизованого пункту збору і аналізу діагностичної інформації автомобілів
- •4.2 Вибір і обґрунтування аналогів
- •4.3 Визначення технічного рівня та комплексного показника якості
- •4.4 Розрахунок капіталовкладень на розробку та запровадження нової системи автоматизації
- •4.4.1 Розрахунок витрат на виконання проектних робіт
- •4.4.2 Розрахунок кошторисної вартості приладів нової системи
- •4.4.3 Розрахунок витрат на монтаж нової системи
- •4.5 Розрахунок експлуатаційних витрат
- •4.6 Оцінка впливу запровадження вдосконаленої системи управління на виробничо-комерційну діяльність підприємства
- •4.7 Розрахунок показників ефективності модернізації
4.3 Визначення технічного рівня та комплексного показника якості
Основним елементом в автоматизованому пункті збору діагностичної інформації є сканер, який призначений для швидкого діагностування автомобіля, відображення стану його роботи і набору блоків які в ньому присутні. Проведемо порівняння та аналіз показників технічного рівня існуючої та нового діагностичного сканера . Для цього розділимо дані показники на кілька груп: техніко-технологічні, показники конструкції, ергономічні та екологічні показники [16]. Розрахуємо відносний коефіцієнт технічного рівня за формулою:
(4.1)
де
– показники в базовому варіанті;
– показники в
новому варіанті.
Отримані результати занесенні в таблицю 4.3
Таблиця 4.3 – Визначення комплексного показника якості проектованої системи
Показники |
Варіанти системи |
||
Базовий варіант ( ) |
Новий варіант ( ) |
Коефіцієнт
технічного рівня ( |
|
1 Техніко-технологічні показники |
|||
Довговічність (год) |
40000 |
60000 |
1,5 |
Точність роботи системи (%) |
1,12 |
0,8 |
1,4 |
Надійність (%) |
75 |
90 |
1,2 |
Швидкодія (с) |
2,08 |
0,8 |
2,6 |
2 Показники конструкції |
|||
Ремонтопридатність (%) |
70 |
70 |
1 |
3 Ергономічні та екологічні показники |
|||
Зручність використання |
70 |
90 |
1,28 |
Безпечність використання |
74 |
90 |
1,21 |
Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості системи що проектується і базового варіанту за формулою:
(4.2)
де n – кількість одиничних показників, прийнятих для оцінки якості системи, що проектується;
Кі – коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника якості, що визначає його відносну значимість, %.
Для визначення коефіцієнтів вагомості були використані результати роботи семи незалежних експертів. Результати їх експертних оцінок наведенні в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 – Коефіцієнти вагомості показників якості
Показники якості |
Коефіцієнт вагомості, (%) |
Довговічність |
15 |
Точність роботи системи |
25 |
Надійність |
25 |
Швидкодія |
20 |
Ремонтопридатність |
15 |
Зручність використання |
20 |
Безпечність використання |
15 |
Згідно формули (4.2) комплексний показник якості рівний:
Згідно отриманого значення показника якості можна судити про доцільність впровадження нової системи діагностування. Так як Пк >1, то це свідчить про те, що проектована система забезпечує кращі показники якості і її впровадження є доцільним, оскільки вона має більшу надійність і швидкодію, а також кращу точність і довговічність, завдяки чому зменшуються втрати електроенергії час простою, а отже і збитки підприємства. Також скорочується кількість ремонтів.
Для зручності та наочного відображення впливу технічних параметрів на зміну експлуатаційних витрат оформимо таблицю 4.5.
Таблиця 4.5 – Вплив технічних параметрів на експлуатаційні витрати
Статі витрат |
Параметри |
|||
Довговіч-ність |
Надійність |
Точність |
Продуктив-ність |
|
Основні матеріали |
+ |
- |
+ |
- |
Зарплата |
- |
- |
+ |
+ |
Продовження таблиці 4.5
Статі витрат |
Параметри |
|||
Довговіч-ність |
Надійність |
Точність |
Продуктив-ність |
|
Умовно-постійні витрати |
- |
+ |
- |
+ |
Енергія |
- |
+ |
- |
+ |
Витрати на ремонт |
+ |
+ |
- |
- |
Періодичність наладки |
+ |
+ |
+ |
- |