
- •Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
- •1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.4 Тригери: класифікація та коротка характеристика різних типів тригерів. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.5 Регістри: призначення та класифікація. Паралельні та послідовні регістри. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.6 Лічильники: призначення та класифікація. Асинхронні лічильники. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.7. Синхронні лічильники: особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.8. Дешифратори: визначення, класифікація, способи побудови та функціонування. Линейный или одноступенчатый дешифратор.
- •1.9 Шифратори. Визначення, принципи побудови та особливості функціонування. Клавіатурні, пріоритетні шифратори, кодоперетворювачі.
- •1.10. Мультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
- •1.13. Накопичуючі суматори та особливості їхнього функціонування.
- •1.14 Моделювання аналогових та цифрових схем за допомогою пакетів ewb і micro-cap: послідовність дій при моделюванні. Одержання та оформлення результатів.
- •Мультиметр
- •Генератор слов
- •Логический анализатор
- •Логический преобразователь
- •Осциллограф.
- •Разработка схем цифровых устройств
- •5.1. Вывод элементов схем на рабочую поверхность
- •Монтаж схем
- •1.15 Особливості та принципи побудови пристроїв з використанням «жорсткої» та «програмованої» логіки.
- •1.16 Основні функції алгебри логіки та логічні елементи для їх реалізації. Закони алгебри логіки.
- •1.17 Синтез логічних схем в базисах (і, або, ні), і-ні, або-ні.
- •1. Абстрактный синтез
- •2. Схемный синтез
- •1.18 Типи даних та структури команд в мп intel (на прикладi 486)
- •1.19. Архітектура системного інтерфейсу сучасних пк. Призначення компонент. Режими передачі інформації по системним шинам.
- •1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
- •1.21. Засоби кешування мп. Призначення та характеристики. Типи кеш-пам'яті. Режими роботи при читанні/записуванні інформації.
- •1.22. Призначення та організація системної пам'яті. Фізична організація мікросхем пзп, статичного та динамічного озп. Типи динамічної пам’яті (fpm, edo, bedo, sdram).
- •1.23. Архітектура та принцип роботи годинника реального часу rtc та cmos пам'яті. Можливості програмування.
- •1.24. Архітектура системного таймера та призначення каналів таймера. Режими роботи каналів таймера. Можливості програмування.
- •1.25. Архітектура та організація підсистеми dma (кпдп) в пк. Керуюча інформація та програмування.
- •1.26. Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •1.27. Архітектура та принцип роботи підсистеми клавіатури. Призначення компонент. Та можливості програмування.
- •1.28. Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою. Режими. Структура відеопам'яті.
- •1.29. Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •1.30. Архітектура та управління контролером нжмд. Структура команд.
- •1.31. Архітектура та управління com-портом. Призначення регістрів.
- •1.32. Архітектура та управління lpt – портом в режимах ecp epp.
- •1.33. Архітектура scsi шини.
- •1.34. Архітектура usb шини.
- •2.1 Методи відокремлення каналів у багатоканальних системах передачі даних.
- •2.2 Перетворення, кодування, модуляція. Призначення цих процесів при передаванні даних. Теорема котєльнікова (найквіста).
- •2.3 Модуляція. Різновиди модуляції. Швидкість маніпуляції.
- •2.4 Кількість інформації. Ентропія. Надмірність.
- •2.5 Класифікація завад. Властивості флуктуаційних завад.
- •2.6 Амплітудна маніпуляція. Модулятор та детектор. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу.
- •2.7 Частотна маніпуляція. Модулятор, детектор.
- •Фазова маніпуляція. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу. Відносна фазова маніпуляція та детектування.
- •2.9. Різновиди фазової маніпуляції: двфм, твфм, кам.
- •2.11. Класифікація похибкостійких кодів. Вирази для розрахунку віроємності невиявленої помилки для кодів із сталою вагою та для кодів з контролем за паритетом
- •2.12. Первичные коды и способы расширения кодировочной таблицы. Esc-последовательности принтеров.
- •2.13. Причины использования модуляции при передаче данных. Разновидности модуляции и необходимые полосы пропускания линий связи.
- •2.14. Геометрическая интерпретация сигналов и помех. Идеальный приёмник котельникова и другие варианты построения приёмников двоичных сигналов.
- •2.15. Синхронизация в аппаратуре передачи данных и в устройствах считывания магнитных записей, способы кодирования, которые повышают надёжность синхронизации битов.
- •Параллельный метод
- •Последовательный метод
- •2.16. Модемы как периферийные устройства. Система команд хейза. Модемы серии mnp. Особенности модемов классов mnp-5,7,10. Команды модема.
- •2.17. Методы магнитного записывания информации и их применение.
- •2.18. Частотный и модифицированный частотный методы записи информации. Формат сектора на гибком диске. Способы позиционирования головок в дисковых устройствах магнитного записывания информации.
- •2.19. Елементи формату сектору, що забезпечують бітову та байтову синхронізацію під час зчитування інформації з гнучких дисків.
- •2.22. Cтандарт багаторівневого керування мережею (модель взаімодії відкритих систем – open system interconnection, osi). Поняття протоколу, інтерфейсу, стеку протоколів.
- •2.24. Протоколи канального рівня: асинхронні, синхронні (символьно-орієнтовані, біт-орієнтовані). Протоколи з встановленням з’єднання та без встановлення.
- •Синхронные символьно-ориентированные и бит-ориентированные протоколы
- •Передача с установлением соединения и без установления соединения
- •2.25 Локальна мережа ethernet. Топології, стандарти, доступ до мережі, структура кадру, розрахунок продуктивності, колізії, домен колізій та організація роботи мережі.
- •Максимальная производительность сети Ethernet
- •Форматы кадров технологии Ethernet
- •Глобальные связи на основе сетей с коммутацией каналов
- •Isdn - сети с интегральными услугами
- •2.28.Протокол ip та його функції. Структура ip-пакету та його параметри. Маршрутизація в ip-мережах. Фрагментація ip–пакетів. Зборка фрагментів.
- •Источники и типы записей в таблице маршрутизации:
- •Фрагментация ip-пакетов
- •2.29. Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки. Структура та режими функціонування сучасних мікропроцесорів.
- •2.30. На базі існуючих технічних рішень провести розробку структурної схеми мікропроцесора.
- •2.31. Сегментація пам’яті в захищеному режимі. Розробка дескрипторів сегментів. Формування лінійної адреси при звертанні до пам’яті.
- •2.32. Обробка переривань в захищеному режимі. Види виключень. Формування дескриптивної таблиці переривань.
- •5.9. Приклад обробки пеpеpивань в захищеному режимi
- •5.9.1. Опис програми p_int
- •2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
- •2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
- •2.36.Алгоритми та механізми переключення задач
- •2.37. Сторінкова організація пам’яті. Розробка покажчиків таблиць та сторінок формування фізичної адреси для 4к-, 2м- і 4м-байтних сторінок.
- •3.1. Засоби захисту носіїв інформації. Записування за межами поля форматування. Зміна довжини сектора. Чергування секторів.
- •3.5. Процеси. Контекст процесу. Стани процесів та переходи між ними. Системні виклики для забезпечення життєвого циклу процесу.
- •3.6. Керування пам’яттю. Основні задачі. Моделі пам’яті. Системні виклики для роботи з пам’яттю.
- •3.7. Операційні системи. Склад ос. Вимоги до сучасних ос. Архітектурні напрямки побудови ос.
- •Монолитные системы
- •Многоуровневые системы
- •Модель клиент-сервер и микроядра
- •3.8. Монопольні ресурси. Проблема тупиків. Дисципліни розподілу ресурсів. Пошук тупиків та їх знищення.
- •3.9. Паралельне виконання процесів. Формулювання задачі «виробники-споживачі» та методи її вирішення.
- •3.10. Засоби взаємодії процесів. Порівняльна характеристика базових механізмів ipc.
- •3. 12 Субд. Основні функції. Види субд.
- •3.13 Реляційні бази даних. Основні поняття, властивості відношень, модель даних, реляційні операції і обчислення. Базовые понятия реляционных баз данных.
- •1. Тип данных
- •2. Домен
- •3. Схема отношения, схема базы данных
- •4. Кортеж, отношение
- •1.Отсутствие кортежей-дубликатов
- •2. Отсутствие упорядоченности кортежей
- •3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
- •3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
- •3.16 Провести порівняння технологій взаємодії процесів у локальній мережі. Поштові скриньки. Іменовані канали. Вилучений виклик процедур. Гнізда.
- •3.17 Провести порівняння методів побудови багаторівневих програмних засобів. Динамічні бібліотеки. Com і activex. Провайдери. Служби. Драйвера.
- •3.18 Загальні вимоги і архітектури інтерфейсу користувача . Можливості, переваги і недоліки діалогових, однодокументних і багатодокументних прикладень.
- •3.19 Типи даних та структури команд в мп Intel.
- •3.20 Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •3.21 Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою.
- •3.22 Режими відеосистеми. Структура відеопам'яті.
- •3.23 Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
- •3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
- •Технические характеристики системной платы
- •3.27. Відеосистема пк. Основні експлуатаційні характеристики. Отримання інформації про відеосистему пк та результатів тестування з допомогою програми класу checkit. Пояснити можливі результати.
- •Возможные тесты видеосистемы:
- •3.28. Реалізація анімації зображення в web-сторінках з використанням додаткових графічних файлів і без них (тільки текстом html-файлу).
- •3.29. Колір – як засіб керування психікою і поведінкою людини. Реалізація колірної гармонії у графічному зображенні.
- •Понятие цветовой гармонии :
- •3.30. Спектральна характеристика людського ока і причина використання rgb системи в моніторах. Технічні і психофізіологічні обмеження відтворення кольору.
- •3.31 Реляційні бази даних. Транзакції та цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Журнал змін. Транзакции и целостность баз данных
- •3.32 Мова запитів sql. Команда select і структура запитів на вибірку.
- •3.33 Мова запитів sql. Робота з записами і таблицями. Додавання, видалення, модифікація.
- •3.34. Архітектури побудови систем клієнт-сервер. Варіанти побудови серверних прикладень. Варіанти побудови клієнтських прикладень.
- •3.35. Драйвери. Призначення, структура. Механізм роботи драйвера. Приклади драйверів.
- •3.36. Керування процесорним часом. Модель планувальника та диспетчера процесорного часу. Пріоритети процесів.
- •3.37. Керування процесорним часом. Витісняючі та невитісняючі дисципліни планування процесорного часу.
1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
Демультиплексор – это обратное Мультиплексору (вопрос 1.10)
В цифровых устройствах часто возникает задача передачи цифровой информации от "m" различных устройств к "n" приемникам через канал общего пользования. Для этого на входе канала устанавливается устройство, называемое МУЛЬТИПЛЕКСОРОМ, которое согласно коду адреса A m подключает к каналу один из источников информации, а на выходе канала устройство ДЕМУЛЬТИПЛЕКСОР обеспечивает передачу информации к приемнику, имеющему цифровой адрес A n
Таблица 3.6 - Таблица состояний демультиплексора "1 на 4"
╔
═════╦════════╦═══════════════╗
║Вход ║ Адрес ║ Выходы ║
║─────║────────║───────────────║
║ X ║ A1 A0 ║Y3 Y2 Y1 Y0 ║
╠═════╬════════╬═══════════════╣
║ 0 ║ 0 0 ║ 0 0 0 0 ║
║ 1 ║ 0 0 ║ 0 0 0 1 ║
║─────║────────║───────────────║
║ 0 ║ 0 1 ║ 0 0 0 0 ║
║ 1 ║ 0 1 ║ 0 0 1 0 ║
║─────║────────║───────────────║
║ 0 ║ 1 0 ║ 0 0 0 0 ║
║ 1 ║ 1 0 ║ 0 1 0 0 ║
║─────║────────║───────────────║
║ 0 ║ 1 1 ║ 0 0 0 0 ║
║ 1 ║ 1 1 ║ 1 0 0 0 ║
╚═════╩════════╩═══════════════╝
Логика функционирования демультиплексора для случая n = 4 иллюстрируется таблицей 3.6, в которой Y0...Y3 - сигналы, подаваемые на входы приемников информации.
Обычно при реализации мультиплексора (рис. 3.19) и демультиплексора (рис. 3.20) совмещают дешифратор адреса и информационные вентили.
Схема демультиплексора полностью совпадает со схемой дешифратора, имеющего вход разрешения Е (сравните с рис. 3.16); именно на этот вход подается входной сигнал демультиплексора Х.
1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
Сумматор - это ЛКС (рис. 3.8), формирующая сигналы суммы (S) и переноса (Р) при сложении двух двоичн чисел (А, В) и сигнала переноса соседнего младшего разряда (С) по правилам двоичной арифметики (см. таблицу 3.3).
┌──┬───┬──┐
────┤А │SM │ S├────
────┤В │ │ │
├──┤ │ │
────┤С │ │ P├────
└──┴───┴──┘
Рис. 3.8 - Одноразрядный сумматор
Таблица 3.3 -Таблица состояний одноразрядного сумматора
A │ B │ C ║ P │ S
────┼───┼────╫────┼───
0 │ 0 │ 0 ║ 0 │ 0
0 │ 0 │ 1 ║ 0 │ 1
0 │ 1 │ 0 ║ 0 │ 1
0 │ 1 │ 1 ║ 1 │ 0
1 │ 0 │ 0 ║ 0 │ 1
1 │ 0 │ 1 ║ 1 │ 0
1 │ 1 │ 0 ║ 1 │ 0
1 │ 1 │ 1 ║ 1 │ 1
Принцип схема одноразр сумм, реализов на эл-тах "И-ИЛИ-НЕ", приведена на рис. 3.10.
Более простая схема сумматора может быть реализована с учетом соотношения : сигнал суммы (S) равен 1, если только один входной сигнал (А, В, С) равен 1 и отсутствует перенос (Р) или все три входных сигнала равны 1:
_ _ _
S = A P + B P + C P + A B C (3.7)
Упрощенная схема одноразрядного сумматора, реализующая ф-цию (3.7), приведена на рис. 3.11. В этой схеме время задержки распространения сигнала суммы (S) больше, чем время задержки сигнала переполнения (Р).
Логический элемент "И-ИЛИ-НЕ" имеется в наборе любой серии ТТЛ и ТТЛШ (см. рис. 2.16). Для КМОП элементов эти схемы сумматоров легко реализуются в базисе "И-НЕ".
На основе одноразрядного сумматора реализуются схемы многоразрядных сумматоров. На рис. 3.12 приведена схема четырехразрядного сумматора (аналогично можно реализовать сумматор на 8 или 16 разрядов). На входы А1..А4 подается первое слагаемое (младший разряд - А1), на входы В1..В4 - второе. Вход переноса (С) младшего разряда подключен к нулевому логическому уровню (к общей шине).Четыре разряда суммы формируются на выходах S1..S4, пятый разряд суммы - на выходе Р4.
В формировании сигналов S4, P4 участвуют все входные переменные А1..А4, В1..В4. Но ко входам последней логической схемы эти сигналы проходят через разное количество элементов, что вызывает появление на выходах ложных коротких импульсов, образованных эффектом гонок (состязаний).
Многоразрядный сумматор с последовательным переносом. Таким образом, в общем случае для каждого разряда необходима логическая схема с тремя входами ai, bi, Ci и двумя выходами Si, Ci+1. Такая схема и есть полный сумматор. Ее можно реализовать с помощью двух полусумматоров.
Входы |
Промежуточные величины |
Выходы |
|||||
ai |
bi |
сi |
Pi |
gi |
ri |
Si |
Ci+1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
Для сложения двух многоразрядных двоичных чисел на каждый разряд необходим один полный сумматор. Только в младшем разряде можно обойтись полусумматором. На рис. 2.23 приведена схема, предназначенная для сложения двух четырехразрядных чисел А и В. Эта схема выпускается в интегральном исполнении. В ее младшем разряде также используется полный сумматор, чтобы иметь возможность наращивания разрядности схемы.
Рис. 2.23. Сумматор с последовательным переносом
Сумматоры с параллельным переносом. Время выполнения операции в сумматоре с параллельным переносом намного больше времени сложения в одноразрядном сумматоре. Действительно, сигнал переноса С4 только тогда может принять истинное значение, когда будет установлено правильное значение С3. Такой порядок выполнения операций называется последовательным переносом (Ripple Carry).
Чтобы уменьшить время операции сложения многоразрядных чисел можно использовать схемы параллельного переноса (Carry look-ahead). При этом все сигналы переноса вычисляются непосредственно по значениям входных переменных.
Согласно таблице переключений, в общем случае для сигнала переноса любого i-го разряда справедливо соотношение:
. (1)
Величины gi, ri вычисляются в качестве промежуточных результатов и в полном сумматоре. Следовательно, их получение не требует дополнительных затрат. Смысл этих величин объясняется совсем просто. Сигнал gi вырабатывается тогда, когда в данном разряде перенос происходит из-за комбинации входных переменных ai,bi. Поэтому его называют функцией генерации переноса. Сигнал Pi показывает, передается ли полученный в младшем разряде сигнал переноса Ci дальше. Поэтому он называется функцией распространения переноса.
Схема сумматора с паралл переносом приведена на рис. 2.24, а. На рис. 2.24, б изображена схема устройства параллельного переноса в группе из четырех разрядов.
Рис. 2.24. Схема сумматора с параллельным переносом
Схема выпускается в интегральном исполнении.
Сложение чисел, содержащих более четырех разрядов, можно реализовать подключением нескольких четырехразярадных сумматоров.
Рис. 2.25. Схема ускоренного переноса