
- •Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
- •1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.4 Тригери: класифікація та коротка характеристика різних типів тригерів. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.5 Регістри: призначення та класифікація. Паралельні та послідовні регістри. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.6 Лічильники: призначення та класифікація. Асинхронні лічильники. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.7. Синхронні лічильники: особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.8. Дешифратори: визначення, класифікація, способи побудови та функціонування. Линейный или одноступенчатый дешифратор.
- •1.9 Шифратори. Визначення, принципи побудови та особливості функціонування. Клавіатурні, пріоритетні шифратори, кодоперетворювачі.
- •1.10. Мультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
- •1.13. Накопичуючі суматори та особливості їхнього функціонування.
- •1.14 Моделювання аналогових та цифрових схем за допомогою пакетів ewb і micro-cap: послідовність дій при моделюванні. Одержання та оформлення результатів.
- •Мультиметр
- •Генератор слов
- •Логический анализатор
- •Логический преобразователь
- •Осциллограф.
- •Разработка схем цифровых устройств
- •5.1. Вывод элементов схем на рабочую поверхность
- •Монтаж схем
- •1.15 Особливості та принципи побудови пристроїв з використанням «жорсткої» та «програмованої» логіки.
- •1.16 Основні функції алгебри логіки та логічні елементи для їх реалізації. Закони алгебри логіки.
- •1.17 Синтез логічних схем в базисах (і, або, ні), і-ні, або-ні.
- •1. Абстрактный синтез
- •2. Схемный синтез
- •1.18 Типи даних та структури команд в мп intel (на прикладi 486)
- •1.19. Архітектура системного інтерфейсу сучасних пк. Призначення компонент. Режими передачі інформації по системним шинам.
- •1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
- •1.21. Засоби кешування мп. Призначення та характеристики. Типи кеш-пам'яті. Режими роботи при читанні/записуванні інформації.
- •1.22. Призначення та організація системної пам'яті. Фізична організація мікросхем пзп, статичного та динамічного озп. Типи динамічної пам’яті (fpm, edo, bedo, sdram).
- •1.23. Архітектура та принцип роботи годинника реального часу rtc та cmos пам'яті. Можливості програмування.
- •1.24. Архітектура системного таймера та призначення каналів таймера. Режими роботи каналів таймера. Можливості програмування.
- •1.25. Архітектура та організація підсистеми dma (кпдп) в пк. Керуюча інформація та програмування.
- •1.26. Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •1.27. Архітектура та принцип роботи підсистеми клавіатури. Призначення компонент. Та можливості програмування.
- •1.28. Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою. Режими. Структура відеопам'яті.
- •1.29. Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •1.30. Архітектура та управління контролером нжмд. Структура команд.
- •1.31. Архітектура та управління com-портом. Призначення регістрів.
- •1.32. Архітектура та управління lpt – портом в режимах ecp epp.
- •1.33. Архітектура scsi шини.
- •1.34. Архітектура usb шини.
- •2.1 Методи відокремлення каналів у багатоканальних системах передачі даних.
- •2.2 Перетворення, кодування, модуляція. Призначення цих процесів при передаванні даних. Теорема котєльнікова (найквіста).
- •2.3 Модуляція. Різновиди модуляції. Швидкість маніпуляції.
- •2.4 Кількість інформації. Ентропія. Надмірність.
- •2.5 Класифікація завад. Властивості флуктуаційних завад.
- •2.6 Амплітудна маніпуляція. Модулятор та детектор. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу.
- •2.7 Частотна маніпуляція. Модулятор, детектор.
- •Фазова маніпуляція. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу. Відносна фазова маніпуляція та детектування.
- •2.9. Різновиди фазової маніпуляції: двфм, твфм, кам.
- •2.11. Класифікація похибкостійких кодів. Вирази для розрахунку віроємності невиявленої помилки для кодів із сталою вагою та для кодів з контролем за паритетом
- •2.12. Первичные коды и способы расширения кодировочной таблицы. Esc-последовательности принтеров.
- •2.13. Причины использования модуляции при передаче данных. Разновидности модуляции и необходимые полосы пропускания линий связи.
- •2.14. Геометрическая интерпретация сигналов и помех. Идеальный приёмник котельникова и другие варианты построения приёмников двоичных сигналов.
- •2.15. Синхронизация в аппаратуре передачи данных и в устройствах считывания магнитных записей, способы кодирования, которые повышают надёжность синхронизации битов.
- •Параллельный метод
- •Последовательный метод
- •2.16. Модемы как периферийные устройства. Система команд хейза. Модемы серии mnp. Особенности модемов классов mnp-5,7,10. Команды модема.
- •2.17. Методы магнитного записывания информации и их применение.
- •2.18. Частотный и модифицированный частотный методы записи информации. Формат сектора на гибком диске. Способы позиционирования головок в дисковых устройствах магнитного записывания информации.
- •2.19. Елементи формату сектору, що забезпечують бітову та байтову синхронізацію під час зчитування інформації з гнучких дисків.
- •2.22. Cтандарт багаторівневого керування мережею (модель взаімодії відкритих систем – open system interconnection, osi). Поняття протоколу, інтерфейсу, стеку протоколів.
- •2.24. Протоколи канального рівня: асинхронні, синхронні (символьно-орієнтовані, біт-орієнтовані). Протоколи з встановленням з’єднання та без встановлення.
- •Синхронные символьно-ориентированные и бит-ориентированные протоколы
- •Передача с установлением соединения и без установления соединения
- •2.25 Локальна мережа ethernet. Топології, стандарти, доступ до мережі, структура кадру, розрахунок продуктивності, колізії, домен колізій та організація роботи мережі.
- •Максимальная производительность сети Ethernet
- •Форматы кадров технологии Ethernet
- •Глобальные связи на основе сетей с коммутацией каналов
- •Isdn - сети с интегральными услугами
- •2.28.Протокол ip та його функції. Структура ip-пакету та його параметри. Маршрутизація в ip-мережах. Фрагментація ip–пакетів. Зборка фрагментів.
- •Источники и типы записей в таблице маршрутизации:
- •Фрагментация ip-пакетов
- •2.29. Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки. Структура та режими функціонування сучасних мікропроцесорів.
- •2.30. На базі існуючих технічних рішень провести розробку структурної схеми мікропроцесора.
- •2.31. Сегментація пам’яті в захищеному режимі. Розробка дескрипторів сегментів. Формування лінійної адреси при звертанні до пам’яті.
- •2.32. Обробка переривань в захищеному режимі. Види виключень. Формування дескриптивної таблиці переривань.
- •5.9. Приклад обробки пеpеpивань в захищеному режимi
- •5.9.1. Опис програми p_int
- •2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
- •2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
- •2.36.Алгоритми та механізми переключення задач
- •2.37. Сторінкова організація пам’яті. Розробка покажчиків таблиць та сторінок формування фізичної адреси для 4к-, 2м- і 4м-байтних сторінок.
- •3.1. Засоби захисту носіїв інформації. Записування за межами поля форматування. Зміна довжини сектора. Чергування секторів.
- •3.5. Процеси. Контекст процесу. Стани процесів та переходи між ними. Системні виклики для забезпечення життєвого циклу процесу.
- •3.6. Керування пам’яттю. Основні задачі. Моделі пам’яті. Системні виклики для роботи з пам’яттю.
- •3.7. Операційні системи. Склад ос. Вимоги до сучасних ос. Архітектурні напрямки побудови ос.
- •Монолитные системы
- •Многоуровневые системы
- •Модель клиент-сервер и микроядра
- •3.8. Монопольні ресурси. Проблема тупиків. Дисципліни розподілу ресурсів. Пошук тупиків та їх знищення.
- •3.9. Паралельне виконання процесів. Формулювання задачі «виробники-споживачі» та методи її вирішення.
- •3.10. Засоби взаємодії процесів. Порівняльна характеристика базових механізмів ipc.
- •3. 12 Субд. Основні функції. Види субд.
- •3.13 Реляційні бази даних. Основні поняття, властивості відношень, модель даних, реляційні операції і обчислення. Базовые понятия реляционных баз данных.
- •1. Тип данных
- •2. Домен
- •3. Схема отношения, схема базы данных
- •4. Кортеж, отношение
- •1.Отсутствие кортежей-дубликатов
- •2. Отсутствие упорядоченности кортежей
- •3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
- •3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
- •3.16 Провести порівняння технологій взаємодії процесів у локальній мережі. Поштові скриньки. Іменовані канали. Вилучений виклик процедур. Гнізда.
- •3.17 Провести порівняння методів побудови багаторівневих програмних засобів. Динамічні бібліотеки. Com і activex. Провайдери. Служби. Драйвера.
- •3.18 Загальні вимоги і архітектури інтерфейсу користувача . Можливості, переваги і недоліки діалогових, однодокументних і багатодокументних прикладень.
- •3.19 Типи даних та структури команд в мп Intel.
- •3.20 Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •3.21 Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою.
- •3.22 Режими відеосистеми. Структура відеопам'яті.
- •3.23 Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
- •3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
- •Технические характеристики системной платы
- •3.27. Відеосистема пк. Основні експлуатаційні характеристики. Отримання інформації про відеосистему пк та результатів тестування з допомогою програми класу checkit. Пояснити можливі результати.
- •Возможные тесты видеосистемы:
- •3.28. Реалізація анімації зображення в web-сторінках з використанням додаткових графічних файлів і без них (тільки текстом html-файлу).
- •3.29. Колір – як засіб керування психікою і поведінкою людини. Реалізація колірної гармонії у графічному зображенні.
- •Понятие цветовой гармонии :
- •3.30. Спектральна характеристика людського ока і причина використання rgb системи в моніторах. Технічні і психофізіологічні обмеження відтворення кольору.
- •3.31 Реляційні бази даних. Транзакції та цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Журнал змін. Транзакции и целостность баз данных
- •3.32 Мова запитів sql. Команда select і структура запитів на вибірку.
- •3.33 Мова запитів sql. Робота з записами і таблицями. Додавання, видалення, модифікація.
- •3.34. Архітектури побудови систем клієнт-сервер. Варіанти побудови серверних прикладень. Варіанти побудови клієнтських прикладень.
- •3.35. Драйвери. Призначення, структура. Механізм роботи драйвера. Приклади драйверів.
- •3.36. Керування процесорним часом. Модель планувальника та диспетчера процесорного часу. Пріоритети процесів.
- •3.37. Керування процесорним часом. Витісняючі та невитісняючі дисципліни планування процесорного часу.
3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
Алгебра логики в ее современном понимании занимается исследованием операций с высказываниями, в отношении кот. можно лишь утверждать, что их содержание истинно или ложно.В общем случае под логич переменными понимаются знаки в формулах, которые могут принимать различн знач из соотв области. Логич переменные можно заменять конкретными по содержанию высказываниями.
Л
огич
перем в алгебре логики может принимать
одно из двух возможных значений: TRUE -
истина, FALSE - ложь. Эти значения в цифровой
технике принято рассматривать как лог
"1" (TRUE) и лог "0" (FALSE), или как
двоичные числа 1 и 0. Физически это может
означать присутствие или отсутствие
некоторого сигнала, уровень потенциала
на электронном эл-те. Лог переменные
позволяют легко описать состояние
таких объектов, как тумблеры, кнопки,
реле, триггеры и других, которые могут
находиться в двух четко различимых
состояниях: вкл - вык.Рассмотрение
понятия ф-ции в алгебре логики (АЛ) можно
начать с ф-ций одной переменной. Нетрудно
видеть, что таких ф-ций можно построить
четыре:
Содержательный смысл этих функций: g1 - константа нуля, g2 - повторение x, g3 - инверсия x, g4 - константа единицы.
Для 2х переменных может быть введено уже 16 функций (таблица слева):
П
родолжая
этот ряд получим табл, показывающую,
что кол-во лог ф-ций вычисл как два в
степени кол-ва возможных вх наборов:
Логи
ф-ция определяется как n-местная ф-ция,
определенная на множестве истинных
значений <Истина (True), Ложь(False)> и
принимающая значения в этом множестве.
Если последоват-ть лог перем обозначить
как X=(x1,
x2,
..., xn)
и назвать двоичным набором, то под
функцией алгебры логики следует понимать
однозначное отображение множества
всевозможных наборов * на множествоY=<0,1>.
Если две функции алгебры логики f1(x1,
x2,
..., xn)
и f2(x1,
x2,
..., xn)
принимают на всех возможных наборах
одинаковые значения, то они называются
равными.
К элементарным ф-циям обычно относят: ф-цию инверсии, конъюнкцию, дизъюнкцию, импликацию, штрих Шеффера и стрелку Пирса. Новые функции АЛ можно получить из известных ф-ций либо путем перенумерации аргументов, либо путем подстановки в ф-цию новых ф-ций вместо аргументов. Функция АЛ, полученная из ф-ций f1, f2, ..., fk с помощью этих правил, называется суперпозицией функций f1, f2, ..., fk. В табл. приведено представление различных функций через суперпозицию конъюнкции, дизъюнкции и отрицания.
3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
Общие принципы диагностик сетей:
Выдача широковещательных сообщений с ожиданием приема и последующего анализа.
Выявление неисправных функций ОС.
Выявление неисправных каналов сети.
4. Выявление неисправных устройств сети.
Программа Windows diagnostics
WinMST.exe встроенная в W2KP предназначена для получения информации о составе системы и ее работоспособности. Выдает очень большой и полный объем по всем составляющим.
Утилита Doctor Watson
Резидентная диагностирующая программа. Формирует файл отчета. Запускается автоматически при включении ПК.
Встроенные в Windows ОС диагностические программы:
Ping – выполняет посылку пакетов на указанный узел (узлы) и ожидает ответы с фиксированием времени. Сообщает маршрут и время выполнения.
Использование: ping[-t][-a][-n число][-l размер][-f][-i TTL][-v TOS][-r число][-s число]
[-j список узлов][-k список узлов]][-w интервал]Список рассылки
Параметры:
-t Отправка пакетов на указанный узел до команды прерывания
Просмотр статистики и продолжение – Control-Break;
Завершение - Сontrol-C.
-a Определение адресов по именам узлов
-n число Число отправляемых запросов
-l размер Размер буфера отправки
-f Установка флага, запрещающего фрагментацию пакета
-i TTL Задание времени жизни пакета (поле “Time To Live”)
-v TOS Задание типа службы (“Type Of Service”)
-r число Запись маршрута для указанного числа переходов
-s число Штамп времени для указанного числа переходов
-j список узлов Свободный выбор маршрута по списку узлов
-k список узлов Жесткий выбор маршрута по списку узлов
-w интервал Интервал ожидания каждого ответа в миллисекундах
NetStat – выполняет трассировку маршрута к указанному узлу.
Traсert – аналогична предыдущей.
Пример работы утилиты PING:
C:\WINDOWS>ping -l 1000 stranger
Обмен пакетами с stranger [169.254.0.7] по 1000 байт:
Ответ от 169.254.0.7: число байт=1000 время=3мс TTL=128
Ответ от 169.254.0.7: число байт=1000 время=2мс TTL=128
Ответ от 169.254.0.7: число байт=1000 время=2мс TTL=128
Ответ от 169.254.0.7: число байт=1000 время=2мс TTL=128
Статистика Ping для 169.254.0.7:
Пакетов: послано = 4, получено = 4, потеряно = 0 (0% потерь),
Приблизительное время передачи и приема:
наименьшее = 2мс, наибольшее = 3мс, среднее = 2мс
3.26. СКЛАД ПК ЯК ОБ’ЄКТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ. ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СКЛАД ПК ТА ЙОГО ПЗ З ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМ КЛАСУ CHECKIT, SANDRA ТА ІН. ПРИВЕДІТЬ ПОЯСНЕННЯ МОЖЛИВОГО ПРИКЛАДУ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПК ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ КЛАСУ CHECKIT.
System Board (Mother Board) - системная или материнская плата ПК - основа SU, определяющая арх-ру и производительность ПК. На ней устанавливаются следующие обязательные компоненты :
процессор и сопроцессор;
память (ROM или Flash BIOS; DRAM; кэш - SRAM);
обязательные системные средства ввода вывода;
интерфейсные схемы и разъемы шин расширения;
кварцевый генератор синхронизации со схемой формирования сброса системы по сигналу PowerGood от блока питания или кнопки Reset;
дополнительные стабилизаторы Uпит для низковольтных МП (VRM - Voltage Regulation Module).
Кроме этих обязательных средств на SB устанавливают:
контроллеры гибких и жестких дисков (IDE, SCSI),
графический адаптер, аудиоканал, адаптеры COM, LPT портов, «мыши» и др.
Современные платы исполняются на основе чипсетов (chipset) - наборов из нескольких БИС, реализующих все необходимые функции связи основных компонентов - МП, М и шин расширения. Тип чипсета влияет на производительность МПС.
Получение информации о составе ПК с помощью программ класса Checkit (пример):