
- •Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
- •1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.4 Тригери: класифікація та коротка характеристика різних типів тригерів. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.5 Регістри: призначення та класифікація. Паралельні та послідовні регістри. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.6 Лічильники: призначення та класифікація. Асинхронні лічильники. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.7. Синхронні лічильники: особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.8. Дешифратори: визначення, класифікація, способи побудови та функціонування. Линейный или одноступенчатый дешифратор.
- •1.9 Шифратори. Визначення, принципи побудови та особливості функціонування. Клавіатурні, пріоритетні шифратори, кодоперетворювачі.
- •1.10. Мультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
- •1.13. Накопичуючі суматори та особливості їхнього функціонування.
- •1.14 Моделювання аналогових та цифрових схем за допомогою пакетів ewb і micro-cap: послідовність дій при моделюванні. Одержання та оформлення результатів.
- •Мультиметр
- •Генератор слов
- •Логический анализатор
- •Логический преобразователь
- •Осциллограф.
- •Разработка схем цифровых устройств
- •5.1. Вывод элементов схем на рабочую поверхность
- •Монтаж схем
- •1.15 Особливості та принципи побудови пристроїв з використанням «жорсткої» та «програмованої» логіки.
- •1.16 Основні функції алгебри логіки та логічні елементи для їх реалізації. Закони алгебри логіки.
- •1.17 Синтез логічних схем в базисах (і, або, ні), і-ні, або-ні.
- •1. Абстрактный синтез
- •2. Схемный синтез
- •1.18 Типи даних та структури команд в мп intel (на прикладi 486)
- •1.19. Архітектура системного інтерфейсу сучасних пк. Призначення компонент. Режими передачі інформації по системним шинам.
- •1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
- •1.21. Засоби кешування мп. Призначення та характеристики. Типи кеш-пам'яті. Режими роботи при читанні/записуванні інформації.
- •1.22. Призначення та організація системної пам'яті. Фізична організація мікросхем пзп, статичного та динамічного озп. Типи динамічної пам’яті (fpm, edo, bedo, sdram).
- •1.23. Архітектура та принцип роботи годинника реального часу rtc та cmos пам'яті. Можливості програмування.
- •1.24. Архітектура системного таймера та призначення каналів таймера. Режими роботи каналів таймера. Можливості програмування.
- •1.25. Архітектура та організація підсистеми dma (кпдп) в пк. Керуюча інформація та програмування.
- •1.26. Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •1.27. Архітектура та принцип роботи підсистеми клавіатури. Призначення компонент. Та можливості програмування.
- •1.28. Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою. Режими. Структура відеопам'яті.
- •1.29. Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •1.30. Архітектура та управління контролером нжмд. Структура команд.
- •1.31. Архітектура та управління com-портом. Призначення регістрів.
- •1.32. Архітектура та управління lpt – портом в режимах ecp epp.
- •1.33. Архітектура scsi шини.
- •1.34. Архітектура usb шини.
- •2.1 Методи відокремлення каналів у багатоканальних системах передачі даних.
- •2.2 Перетворення, кодування, модуляція. Призначення цих процесів при передаванні даних. Теорема котєльнікова (найквіста).
- •2.3 Модуляція. Різновиди модуляції. Швидкість маніпуляції.
- •2.4 Кількість інформації. Ентропія. Надмірність.
- •2.5 Класифікація завад. Властивості флуктуаційних завад.
- •2.6 Амплітудна маніпуляція. Модулятор та детектор. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу.
- •2.7 Частотна маніпуляція. Модулятор, детектор.
- •Фазова маніпуляція. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу. Відносна фазова маніпуляція та детектування.
- •2.9. Різновиди фазової маніпуляції: двфм, твфм, кам.
- •2.11. Класифікація похибкостійких кодів. Вирази для розрахунку віроємності невиявленої помилки для кодів із сталою вагою та для кодів з контролем за паритетом
- •2.12. Первичные коды и способы расширения кодировочной таблицы. Esc-последовательности принтеров.
- •2.13. Причины использования модуляции при передаче данных. Разновидности модуляции и необходимые полосы пропускания линий связи.
- •2.14. Геометрическая интерпретация сигналов и помех. Идеальный приёмник котельникова и другие варианты построения приёмников двоичных сигналов.
- •2.15. Синхронизация в аппаратуре передачи данных и в устройствах считывания магнитных записей, способы кодирования, которые повышают надёжность синхронизации битов.
- •Параллельный метод
- •Последовательный метод
- •2.16. Модемы как периферийные устройства. Система команд хейза. Модемы серии mnp. Особенности модемов классов mnp-5,7,10. Команды модема.
- •2.17. Методы магнитного записывания информации и их применение.
- •2.18. Частотный и модифицированный частотный методы записи информации. Формат сектора на гибком диске. Способы позиционирования головок в дисковых устройствах магнитного записывания информации.
- •2.19. Елементи формату сектору, що забезпечують бітову та байтову синхронізацію під час зчитування інформації з гнучких дисків.
- •2.22. Cтандарт багаторівневого керування мережею (модель взаімодії відкритих систем – open system interconnection, osi). Поняття протоколу, інтерфейсу, стеку протоколів.
- •2.24. Протоколи канального рівня: асинхронні, синхронні (символьно-орієнтовані, біт-орієнтовані). Протоколи з встановленням з’єднання та без встановлення.
- •Синхронные символьно-ориентированные и бит-ориентированные протоколы
- •Передача с установлением соединения и без установления соединения
- •2.25 Локальна мережа ethernet. Топології, стандарти, доступ до мережі, структура кадру, розрахунок продуктивності, колізії, домен колізій та організація роботи мережі.
- •Максимальная производительность сети Ethernet
- •Форматы кадров технологии Ethernet
- •Глобальные связи на основе сетей с коммутацией каналов
- •Isdn - сети с интегральными услугами
- •2.28.Протокол ip та його функції. Структура ip-пакету та його параметри. Маршрутизація в ip-мережах. Фрагментація ip–пакетів. Зборка фрагментів.
- •Источники и типы записей в таблице маршрутизации:
- •Фрагментация ip-пакетов
- •2.29. Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки. Структура та режими функціонування сучасних мікропроцесорів.
- •2.30. На базі існуючих технічних рішень провести розробку структурної схеми мікропроцесора.
- •2.31. Сегментація пам’яті в захищеному режимі. Розробка дескрипторів сегментів. Формування лінійної адреси при звертанні до пам’яті.
- •2.32. Обробка переривань в захищеному режимі. Види виключень. Формування дескриптивної таблиці переривань.
- •5.9. Приклад обробки пеpеpивань в захищеному режимi
- •5.9.1. Опис програми p_int
- •2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
- •2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
- •2.36.Алгоритми та механізми переключення задач
- •2.37. Сторінкова організація пам’яті. Розробка покажчиків таблиць та сторінок формування фізичної адреси для 4к-, 2м- і 4м-байтних сторінок.
- •3.1. Засоби захисту носіїв інформації. Записування за межами поля форматування. Зміна довжини сектора. Чергування секторів.
- •3.5. Процеси. Контекст процесу. Стани процесів та переходи між ними. Системні виклики для забезпечення життєвого циклу процесу.
- •3.6. Керування пам’яттю. Основні задачі. Моделі пам’яті. Системні виклики для роботи з пам’яттю.
- •3.7. Операційні системи. Склад ос. Вимоги до сучасних ос. Архітектурні напрямки побудови ос.
- •Монолитные системы
- •Многоуровневые системы
- •Модель клиент-сервер и микроядра
- •3.8. Монопольні ресурси. Проблема тупиків. Дисципліни розподілу ресурсів. Пошук тупиків та їх знищення.
- •3.9. Паралельне виконання процесів. Формулювання задачі «виробники-споживачі» та методи її вирішення.
- •3.10. Засоби взаємодії процесів. Порівняльна характеристика базових механізмів ipc.
- •3. 12 Субд. Основні функції. Види субд.
- •3.13 Реляційні бази даних. Основні поняття, властивості відношень, модель даних, реляційні операції і обчислення. Базовые понятия реляционных баз данных.
- •1. Тип данных
- •2. Домен
- •3. Схема отношения, схема базы данных
- •4. Кортеж, отношение
- •1.Отсутствие кортежей-дубликатов
- •2. Отсутствие упорядоченности кортежей
- •3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
- •3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
- •3.16 Провести порівняння технологій взаємодії процесів у локальній мережі. Поштові скриньки. Іменовані канали. Вилучений виклик процедур. Гнізда.
- •3.17 Провести порівняння методів побудови багаторівневих програмних засобів. Динамічні бібліотеки. Com і activex. Провайдери. Служби. Драйвера.
- •3.18 Загальні вимоги і архітектури інтерфейсу користувача . Можливості, переваги і недоліки діалогових, однодокументних і багатодокументних прикладень.
- •3.19 Типи даних та структури команд в мп Intel.
- •3.20 Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •3.21 Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою.
- •3.22 Режими відеосистеми. Структура відеопам'яті.
- •3.23 Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
- •3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
- •Технические характеристики системной платы
- •3.27. Відеосистема пк. Основні експлуатаційні характеристики. Отримання інформації про відеосистему пк та результатів тестування з допомогою програми класу checkit. Пояснити можливі результати.
- •Возможные тесты видеосистемы:
- •3.28. Реалізація анімації зображення в web-сторінках з використанням додаткових графічних файлів і без них (тільки текстом html-файлу).
- •3.29. Колір – як засіб керування психікою і поведінкою людини. Реалізація колірної гармонії у графічному зображенні.
- •Понятие цветовой гармонии :
- •3.30. Спектральна характеристика людського ока і причина використання rgb системи в моніторах. Технічні і психофізіологічні обмеження відтворення кольору.
- •3.31 Реляційні бази даних. Транзакції та цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Журнал змін. Транзакции и целостность баз данных
- •3.32 Мова запитів sql. Команда select і структура запитів на вибірку.
- •3.33 Мова запитів sql. Робота з записами і таблицями. Додавання, видалення, модифікація.
- •3.34. Архітектури побудови систем клієнт-сервер. Варіанти побудови серверних прикладень. Варіанти побудови клієнтських прикладень.
- •3.35. Драйвери. Призначення, структура. Механізм роботи драйвера. Приклади драйверів.
- •3.36. Керування процесорним часом. Модель планувальника та диспетчера процесорного часу. Пріоритети процесів.
- •3.37. Керування процесорним часом. Витісняючі та невитісняючі дисципліни планування процесорного часу.
1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
Часто возникает необходимость подключения выходов нескольких цифровых микросхем к одной нагрузке. Одним из способов объединения выходов является использование в выходных каскадах микросхем транзисторов, один из выводов которых (коллектор, эмиттер, сток, исток) никуда не подключен. Такой вывод называют открытым.
П
окажем
схематически (рис. 3.25), как объединяются
выходы
микросхем с открытым коллектором. Такую
схему
называют «монтажным (проводным) ИЛИ».
Если
открытым является коллектор транзистора
п-р-п-типа,
эмиттер
транзистора р-п-р-типа,
сток
транзистора
с каналом n-типа,
исток транзистора с каналом р-типа,
то вывод обозначают символом
.
Если открытым
является коллектор транзистора
p-n-р-типа,
эмиттер транзистора
n-р-n-типа,
сток транзистора с каналом р-типа,
исток транзистора с каналом n-типа,
вывод обозначают
символом
.
Выходные
каскады некоторых микросхем могут
работать
в таком режиме, когда микросх оказывается
фактически
отключенной от нагрузки. Это так
называемое третье
состояние микросхемы. Использование
третьего состояния является еще одним
способом
объединения выходов микросхем, который
широко
используется в вычислительной технике,
при подключении
к общей шине многих устройств. Приведем
фрагмент
схемы, поясняющей возникновение третьего
состояния
(рис. 3.26). Если оба транз закрыты, то
микросх
и нагрузка фактически являются
разъединенными. Наличие третьего
состояния обозначают символом
При использовании в едином цифровом устр-ве микросхем различных серий, и в особенности различных логик, может возникнуть проблема согласования уровней вх и вых напряжений. Для указанных целей производятся специальные микросхемы, которые называют преобразователями уровня сигналов.
1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
В микросх n-МОП и р-МОП исп-ся ключи на МОП-транз с n-каналом и динамич нагрузкой и на МОП-транз с p-каналом.
Б
азовый
эл-т логики п-МОП,
реализ ф-цию ИЛИ-НЕ (рис. 3.31). Он состоит
из нагрузочного транз Т3
и двух управляющих
транз Т1
и
Т2.
Если оба транз T1
и Т2
закрыты,
то на вых устанавливается высокий
уровень напряж.
Если одно или оба напряж и1
и
и2
имеют
высокий ур-нь, то открыв-ся один или оба
транз
Т1
и
Т2
и на входе устанавливается низкий
уровень
напряж, т. е. реализ ф-ция
Для исключения потребления мощности лог эл-том в статич состоянии исп-ся комплементарные МДП — логич эл-ты (КМДП или КМОП-логика). В микросх КМОП исп-ся комплементарные ключи на МОП-транзисторах. Они отличаются высокой помехоустойчивостью. Рассмотренный ранее комплементарный ключ фактически явл. эл-том НЕ (инвертором).
К
МОП
— лог эл-т,
реализующий
ф-цию ИЛИ-НЕ (рис. 3.32), Если входные напряж
имеют низкие уровни (и1
и
и2
меньше
порогового напряжения
«-МОП-транзистора Uзи
порогn),
то транз
Т1
и
Т2
закрыты, транз Т3
и Т4
открыты и вых
напряж имеет высокий уровень. Если одно
или
оба вх напряж и1
и
и2
имеют
высокий уровень,
превышающий Uзи
порогn
,
то
открывается один или оба транз
Тх
и
Т2,
а между истоком и затвором одного или
обоих транз Т3
и Т4
устанавливается низкое напряж,
что приводит к запиранию одного или
обоих
транз Т3
и Т4,
а следов-но, на вых устанавл-ся низкое
напряж. Т.образом, этот эл-т
реализует ф-цию
и
потребляет мощность
от ист питания лишь в короткие промежутки
времени, когда происх его переключ.
При нулевом вх напряж (Uвх = 0) канал имеет очень большое сопротивл и на вых ключа подается напряж питания через резистор R. Вых напряж лог 1 (U1вых) равно напряж питания +Е. При увелич вх напряж выше U' сопротивл канала постепенно уменьш и на вых подается часть напряж ист питания с делителя, образованного сопротивл канала и резистором R (участок А-В на рис. слева). Сопротивл канала не может уменьш до 0. При вх напряж выше U" сопротивл канала достигает миним величины и дальнейшее увелич вх напряж не влияет на сопротивл канала.
При вх напряж выше U" вых напряж лог 0 (U0вых) определ-ся: U0вых = Е * Rк мин / (R + Rк мин). Где : Rк – миним сопротивл канала.
На участке А-В, т.е. при входном напряжении от U' до U" электронный ключ работает как аналоговый усилитель с коэф усиления Ku = Uвых / Uвх .Точка пересеч передаточной хар-ки с биссектрисой 1го квадранта (точка С на рис. слева) определяет пороговое напряж Uпор электр ключа.
Переходная хар-ка КМОП ключа приведена на рис. справа. При нулевом вх напряж транз с n-каналом VT1 закрыт, а транз с р-каналом VT2 открыт (сопротивл канала – Rк мин ), т.к. к его затвору относит истока приложено напряж ист питания.
Поэтому на вых ключа напряж лог 1: U1вых = +Е. При увелич вх напряж выше U' (точка А на рис. справа) начинает уменьш сопротивл канала транз VT1, а сопротивл канала VT2 - увелич. Вых напряж постепенно уменьш и в конце участка А-В практически доходит до 0 (U0вых = 0) при полном закрыв транз VT2 и уменьш сопротивл канала транз VT1 до величины Rк мин На участке А-В оба транз работают в активном режиме усиления аналог сигнала с коэф усиления по напряж: Ku = Uвых / Uвх .
При этом оба канала имеют конечное сопротивл и через два транз течет сквозной ток от ист питания. С увелич вх напряж выше U" канал транз VT2 закрыв и ток через КМОП ключ от ист питания не потребл. Т. образом, при вх напряж ниже U' а также выше U" ток через КМОП ключ от ист питания практически не течет. Статич потребляемая мощность близка к 0. Пороговое напряж Uпор определ как точка пересеч передаточной хар-ки с биссектр 1го квадранта (точка С). Порогов напряж почти равно половине напряж ист питания. Участок с напряж U'- U" примерно равен 10..20% от напряж ист питания, но имеет технологический разброс относит-но середины напряж ист питания. Поэтому вх напряж низкого лог уровня U0вх должно быть менее 1/3 напряжения ист питания, а вх напряж высокого лог уровня U1вх должно быть более 2/3 напряж питания. Абсол знач напряж ист питания +Е может изменяться в широких пределах от 3 до 15 Вольт. Это позволяет питать КМОП лог схемы от нестабилизированного ист питания, что значительно упрощает и удешевляет ист питания.
Характеристики рассмотренных элементов логики:
Диапазон напряжений питания, В |
3..15 |
Диапазон рабочих температур |
-40..+85 |
Входное напряжение (U1вх/ U0вх) |
>3,15/ < 0,9 |
Выходное напряжение (U1вых/ U0вых) |
Eп / 0,1 |
Входной ток, мкА (I1вх/I0вх) |
< 0,3/< 0,3 |
Выходной ток, мА (I1вых/I0вых) |
0,5/0,5 |
Максимальн.частота переключения, МГц |
до 150 МГц |