
- •Логічні ел-ти ттл/ттлш: базовий логічний елт. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.2 Логічни ел-ти з трьома станами виходу. Принцип дії. Впорядкування роботи декількох ел-тів на одну спільну лінію інтерфейсу (магістральні інтерфейси)
- •1.3 Логічн ел-ти моп/кмоп: базовий лог ел-т. Аналіз амплітудно-передаточної (амплітудної або статичної) хар-ки. Статичні та динамічні параметри.
- •1.4 Тригери: класифікація та коротка характеристика різних типів тригерів. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.5 Регістри: призначення та класифікація. Паралельні та послідовні регістри. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.6 Лічильники: призначення та класифікація. Асинхронні лічильники. Особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.7. Синхронні лічильники: особливості схемотехнічної реалізації та функціонування.
- •1.8. Дешифратори: визначення, класифікація, способи побудови та функціонування. Линейный или одноступенчатый дешифратор.
- •1.9 Шифратори. Визначення, принципи побудови та особливості функціонування. Клавіатурні, пріоритетні шифратори, кодоперетворювачі.
- •1.10. Мультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.11. Демультиплексори: визначення, принципи побудови та функціонування.
- •1.12. Суматори комбінаційного типу: призначення, класифікація та принципи побудови.
- •1.13. Накопичуючі суматори та особливості їхнього функціонування.
- •1.14 Моделювання аналогових та цифрових схем за допомогою пакетів ewb і micro-cap: послідовність дій при моделюванні. Одержання та оформлення результатів.
- •Мультиметр
- •Генератор слов
- •Логический анализатор
- •Логический преобразователь
- •Осциллограф.
- •Разработка схем цифровых устройств
- •5.1. Вывод элементов схем на рабочую поверхность
- •Монтаж схем
- •1.15 Особливості та принципи побудови пристроїв з використанням «жорсткої» та «програмованої» логіки.
- •1.16 Основні функції алгебри логіки та логічні елементи для їх реалізації. Закони алгебри логіки.
- •1.17 Синтез логічних схем в базисах (і, або, ні), і-ні, або-ні.
- •1. Абстрактный синтез
- •2. Схемный синтез
- •1.18 Типи даних та структури команд в мп intel (на прикладi 486)
- •1.19. Архітектура системного інтерфейсу сучасних пк. Призначення компонент. Режими передачі інформації по системним шинам.
- •1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
- •1.21. Засоби кешування мп. Призначення та характеристики. Типи кеш-пам'яті. Режими роботи при читанні/записуванні інформації.
- •1.22. Призначення та організація системної пам'яті. Фізична організація мікросхем пзп, статичного та динамічного озп. Типи динамічної пам’яті (fpm, edo, bedo, sdram).
- •1.23. Архітектура та принцип роботи годинника реального часу rtc та cmos пам'яті. Можливості програмування.
- •1.24. Архітектура системного таймера та призначення каналів таймера. Режими роботи каналів таймера. Можливості програмування.
- •1.25. Архітектура та організація підсистеми dma (кпдп) в пк. Керуюча інформація та програмування.
- •1.26. Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •1.27. Архітектура та принцип роботи підсистеми клавіатури. Призначення компонент. Та можливості програмування.
- •1.28. Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою. Режими. Структура відеопам'яті.
- •1.29. Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •1.30. Архітектура та управління контролером нжмд. Структура команд.
- •1.31. Архітектура та управління com-портом. Призначення регістрів.
- •1.32. Архітектура та управління lpt – портом в режимах ecp epp.
- •1.33. Архітектура scsi шини.
- •1.34. Архітектура usb шини.
- •2.1 Методи відокремлення каналів у багатоканальних системах передачі даних.
- •2.2 Перетворення, кодування, модуляція. Призначення цих процесів при передаванні даних. Теорема котєльнікова (найквіста).
- •2.3 Модуляція. Різновиди модуляції. Швидкість маніпуляції.
- •2.4 Кількість інформації. Ентропія. Надмірність.
- •2.5 Класифікація завад. Властивості флуктуаційних завад.
- •2.6 Амплітудна маніпуляція. Модулятор та детектор. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу.
- •2.7 Частотна маніпуляція. Модулятор, детектор.
- •Фазова маніпуляція. Спектр сигналу та потрібна смуга перепускання каналу. Відносна фазова маніпуляція та детектування.
- •2.9. Різновиди фазової маніпуляції: двфм, твфм, кам.
- •2.11. Класифікація похибкостійких кодів. Вирази для розрахунку віроємності невиявленої помилки для кодів із сталою вагою та для кодів з контролем за паритетом
- •2.12. Первичные коды и способы расширения кодировочной таблицы. Esc-последовательности принтеров.
- •2.13. Причины использования модуляции при передаче данных. Разновидности модуляции и необходимые полосы пропускания линий связи.
- •2.14. Геометрическая интерпретация сигналов и помех. Идеальный приёмник котельникова и другие варианты построения приёмников двоичных сигналов.
- •2.15. Синхронизация в аппаратуре передачи данных и в устройствах считывания магнитных записей, способы кодирования, которые повышают надёжность синхронизации битов.
- •Параллельный метод
- •Последовательный метод
- •2.16. Модемы как периферийные устройства. Система команд хейза. Модемы серии mnp. Особенности модемов классов mnp-5,7,10. Команды модема.
- •2.17. Методы магнитного записывания информации и их применение.
- •2.18. Частотный и модифицированный частотный методы записи информации. Формат сектора на гибком диске. Способы позиционирования головок в дисковых устройствах магнитного записывания информации.
- •2.19. Елементи формату сектору, що забезпечують бітову та байтову синхронізацію під час зчитування інформації з гнучких дисків.
- •2.22. Cтандарт багаторівневого керування мережею (модель взаімодії відкритих систем – open system interconnection, osi). Поняття протоколу, інтерфейсу, стеку протоколів.
- •2.24. Протоколи канального рівня: асинхронні, синхронні (символьно-орієнтовані, біт-орієнтовані). Протоколи з встановленням з’єднання та без встановлення.
- •Синхронные символьно-ориентированные и бит-ориентированные протоколы
- •Передача с установлением соединения и без установления соединения
- •2.25 Локальна мережа ethernet. Топології, стандарти, доступ до мережі, структура кадру, розрахунок продуктивності, колізії, домен колізій та організація роботи мережі.
- •Максимальная производительность сети Ethernet
- •Форматы кадров технологии Ethernet
- •Глобальные связи на основе сетей с коммутацией каналов
- •Isdn - сети с интегральными услугами
- •2.28.Протокол ip та його функції. Структура ip-пакету та його параметри. Маршрутизація в ip-мережах. Фрагментація ip–пакетів. Зборка фрагментів.
- •Источники и типы записей в таблице маршрутизации:
- •Фрагментация ip-пакетов
- •2.29. Тенденції розвитку мікропроцесорної техніки. Структура та режими функціонування сучасних мікропроцесорів.
- •2.30. На базі існуючих технічних рішень провести розробку структурної схеми мікропроцесора.
- •2.31. Сегментація пам’яті в захищеному режимі. Розробка дескрипторів сегментів. Формування лінійної адреси при звертанні до пам’яті.
- •2.32. Обробка переривань в захищеному режимі. Види виключень. Формування дескриптивної таблиці переривань.
- •5.9. Приклад обробки пеpеpивань в захищеному режимi
- •5.9.1. Опис програми p_int
- •2. 34 Захист пам’яті. Рівні привілеїв. Особливості захисту сегментів даних, стеку, коду та пристроїв введення/виведення.
- •2.35. Апаратні засоби підтримки багатозадачної роботи мікропроцесора. Структура аблиці стану задач. Алгоритми та механізми переключення задач.
- •2.36.Алгоритми та механізми переключення задач
- •2.37. Сторінкова організація пам’яті. Розробка покажчиків таблиць та сторінок формування фізичної адреси для 4к-, 2м- і 4м-байтних сторінок.
- •3.1. Засоби захисту носіїв інформації. Записування за межами поля форматування. Зміна довжини сектора. Чергування секторів.
- •3.5. Процеси. Контекст процесу. Стани процесів та переходи між ними. Системні виклики для забезпечення життєвого циклу процесу.
- •3.6. Керування пам’яттю. Основні задачі. Моделі пам’яті. Системні виклики для роботи з пам’яттю.
- •3.7. Операційні системи. Склад ос. Вимоги до сучасних ос. Архітектурні напрямки побудови ос.
- •Монолитные системы
- •Многоуровневые системы
- •Модель клиент-сервер и микроядра
- •3.8. Монопольні ресурси. Проблема тупиків. Дисципліни розподілу ресурсів. Пошук тупиків та їх знищення.
- •3.9. Паралельне виконання процесів. Формулювання задачі «виробники-споживачі» та методи її вирішення.
- •3.10. Засоби взаємодії процесів. Порівняльна характеристика базових механізмів ipc.
- •3. 12 Субд. Основні функції. Види субд.
- •3.13 Реляційні бази даних. Основні поняття, властивості відношень, модель даних, реляційні операції і обчислення. Базовые понятия реляционных баз данных.
- •1. Тип данных
- •2. Домен
- •3. Схема отношения, схема базы данных
- •4. Кортеж, отношение
- •1.Отсутствие кортежей-дубликатов
- •2. Отсутствие упорядоченности кортежей
- •3. Отсутствие упорядоченности атрибутов
- •3.14.Колірні простори rgb та cmyk. Сфера застосування та та причини їх розходження. Одержання кольорів одного простору через значення кольорів іншого.
- •3.16 Провести порівняння технологій взаємодії процесів у локальній мережі. Поштові скриньки. Іменовані канали. Вилучений виклик процедур. Гнізда.
- •3.17 Провести порівняння методів побудови багаторівневих програмних засобів. Динамічні бібліотеки. Com і activex. Провайдери. Служби. Драйвера.
- •3.18 Загальні вимоги і архітектури інтерфейсу користувача . Можливості, переваги і недоліки діалогових, однодокументних і багатодокументних прикладень.
- •3.19 Типи даних та структури команд в мп Intel.
- •3.20 Організація переривань в пк, пріоритети при обробці переривань. Режими роботи та програмування.
- •3.21 Архітектура відеосистеми пк. Управління відеосистемою.
- •3.22 Режими відеосистеми. Структура відеопам'яті.
- •3.23 Логічна організація дискових накопичувачів зовнішньої пам'яті. Основні області (boot, fat, root, data area).
- •3.24 Двійкова логіка. Булеві функції однієї та двох змінних. Кількість булевих функцій n-змінних. Суперпозиція булевих функцій.
- •3.25. Тестова діагностика мереж пк. Утиліта ping: організація роботи, типи повідомлень. Поясніть можливий приклад роботи утиліти.
- •Технические характеристики системной платы
- •3.27. Відеосистема пк. Основні експлуатаційні характеристики. Отримання інформації про відеосистему пк та результатів тестування з допомогою програми класу checkit. Пояснити можливі результати.
- •Возможные тесты видеосистемы:
- •3.28. Реалізація анімації зображення в web-сторінках з використанням додаткових графічних файлів і без них (тільки текстом html-файлу).
- •3.29. Колір – як засіб керування психікою і поведінкою людини. Реалізація колірної гармонії у графічному зображенні.
- •Понятие цветовой гармонии :
- •3.30. Спектральна характеристика людського ока і причина використання rgb системи в моніторах. Технічні і психофізіологічні обмеження відтворення кольору.
- •3.31 Реляційні бази даних. Транзакції та цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Журнал змін. Транзакции и целостность баз данных
- •3.32 Мова запитів sql. Команда select і структура запитів на вибірку.
- •3.33 Мова запитів sql. Робота з записами і таблицями. Додавання, видалення, модифікація.
- •3.34. Архітектури побудови систем клієнт-сервер. Варіанти побудови серверних прикладень. Варіанти побудови клієнтських прикладень.
- •3.35. Драйвери. Призначення, структура. Механізм роботи драйвера. Приклади драйверів.
- •3.36. Керування процесорним часом. Модель планувальника та диспетчера процесорного часу. Пріоритети процесів.
- •3.37. Керування процесорним часом. Витісняючі та невитісняючі дисципліни планування процесорного часу.
1.20. Розподілення системних ресурсів між компонентами пк. Технологія PnP та її реалізація в шинах pci та isa/eisa.
Наиболее распространенными для подключения карт расширения PC явл шины ISA и PSI. В шину PSI заложены возможности автоматич конфигурирования установленных адаптеров. Спецификация шины ISA требует, чтобы всем картам назначались свои системные ресурсы – области адресов в пространствах памяти и вв/выв, линии запросов прерыв и каналы прямого доступа к памяти. При этом по используемым ресурсам платы не должны конфликтовать. Шина ISA не имеет механизмов автоматич конфигурирования и распредел-я ресурсов, так что все заботы по конфигурированию устанавливаемых адаптеров и разрешению конфликтов ложится на пользователя. Задача конфигурации осложняется и из-за отсутствия общего мех-ма автоматич передачи установленных пар-ров прикладному и системному ПО. После конфигурирования адаптеров, установленные пар-ры заносятся в какие-либо конфигурационные файлы. При необх смены конфигурации всю роботу по конфигурированию приходится проводить повторно.
Применение в адаптерах энергонезависимой памяти (NVRAM или ее разновидности - EEPROM), хранящей конфигурации настроек, в том числе и использования сист ресурсов. Конфигурирование этих адаптеров выпол программно спец утилитой, а не с помощью джамперов. Во время конфигурирования утилита может проверить выбираемые установки на наличие конфликта. Преимуществом конфигурирования с помощью NVRAM явл и то, что программный драйвер, «знающий» данную карту, сумеет прочитать и сделанные установки, так что необх в конфигурационных файлах отпадает.
Но это еще не решение проблемы автоконфигурирования в полном объеме. Ключевым моментом в автоконфигурир явл возможность на начальном этапе конфигуриров изоляции каждой карты от всех остальных. Тогда программные средства конфигурирования смогут вести с картой корректный диалог, на который не влияет присутствие других карт. Кроме того необх обеспечить единый метод двустороннего обмена конфигурационной инфой между картой и ПО. Возможность изоляции карт при конфигурировании заложена в шины MCA, PCI и EISA. В EISA для каждого слота возможно программное селективное управление сигналом AEN, запрещающим дешифрацию адресов портов вв/выв. В системе с шиной EISA имеется доп энергонезависимая память конфигурирования слотов. В шине ISA все сигналы всех слотов соединяются параллельно, а хранилище конфигурационной информации не предусмотрено.
Мосты PCI – аппаратные средства подключения шины PCI к другим шинам. Host Bridge – главный мост – используется для подключения к системной шине. Peer-to-Peer Bridge – одноранговый мост – используется для соединения двух шин PCI. При конфигурировании мостов им указывается распределение системных ресурсов по шинам, которые они связываются. Таким образом задаются пути транслирования управляющих сигналов по шинам и управление буферами данных, обеспечивая для каждого адреса памяти или ввода/вывода единственную шину назначения, по крайней мере для операций чтения.
Среди устр-в PnP выделяется класс динамически конфигурируемых устр-в DCD. Ресурсы, используемые ими, могут динамически переназначаться во время работы, не требуя перезагрузки ОС. К этому классу относятся устройства PnP ISA и PCI. Устройство DCD может находится в заблокированном состоянии, тогда ресурсы не могут быть изменены до разблокирования.
Решением задачи изоляции карт ISA, программного распределения системных ресурсов, конфигурирования и передачи параметров операционной системе и прикладному ПО является спецификация компании Intel и Microsoft Plug and Play «ISA Specification». Вышеперечисленные задачи решаются для карт PnP, которые могут работать и в окружении более старых карт.
Конфигурирование в системе PnP состоит из следующих шагов: Производится изоляция одной карты от всех остальных; Карте назначается CSN (Card Select Number), с помощью которых могут работать дальнейшие команды PnP; С карты считываются данные о сконфигурированных и поддерживаемых ресурсах. Эти шаги повторяются для всех карт, после чего: Производится распределение системных ресурсов, выделяемых каждой карте; Каждая карта конфигурируется согласно выбранному распределению ресурсов и активируется.
Все шаги конфигурирования выполняет POST, если BIOS имеет поддержку PnP, или ОС при загрузке. PnP BIOS может ограничится конфигурированием и активацией только устройств, участвующих в загрузке, оставляя конфигурирование и активацию доп устр-в ОС.
Для конфигурирования карт PnP, необходимо внести всего три 8-битных системных порта, с которыми процессор может общатся, применяя инструкции вв/выв с однобайтной передачей данных. Карты PnP должны использовать 12-битное декодирование адреса вв/выв а не 10-битное, как принято в традиционных картах ISA.
Порт ADDRESS (0279h, только запись) исп-ся для адресации рег-ров PnP, запись в него произв перед обращ к портам WRITE_DATA и READ_DATA. Этот же порт исп-ся и для записи последов-ти кодов ключа инициализации. Выбор адреса для него обусловлен тем, что ни одна разумно сделанная карта не будет пытаться использов для записи адрес рег-ра состояния стандартного LPT-порта.
Порты WRITE_DATA (0А79h, только запись) и READ_DATA (перемещаемый в диапазоне 0203h-03FFh, только чтение) используются для обмена данными с регистрами PnP. Адрес порта WRITE_DATA картами с 10-битным декодированием будет восприниматься как тот же адрес, что и у предыдущего порта, так что конфликт исключен. Перемещаемому адресу порта READ_DATA программное обеспечение PnP во время исполнения протокола изоляции может легко найти бесконфликтное положение. Адрес этого порта сообщается всем картам записью в их управляющий регистр PnP.
В конфигурационный режим логика PnP переводится с помощью ключа инициализации. Ключ представляет собой последовательность записей в порт ADDRESS. Аппаратная логика карты, проверяющая ключ, основана на сдвиговом регистре с обратными связями LFSR.
Протокол изоляции основан на уникальном идентификаторе Serial Identifier, хранящемся в памяти каждой карты PnP. Этот идентиф представляет собой ненулевое 72-битное число, состоящее из двух 32-битных полей и 8-битного контрольного кода, вычисляемого с помощью регистра LFSR. Первое 32-битное поле – идентификатор производителя. Второе поле назначается производителем уникально для каждого экземпляра всех выпускаемых им карт. Доступ к идентиф осущ-ся последов-но, начиная с бита 0 нулевого байта идентиф производителя и заканчивая битом 7 контрольной суммы. Протокол изоляции может быть программно инициирован в любой момент времени посылкой конкретного ключа инициализации, переводящего все карты в конфигурационный режим. В этом режиме карта ожидает 72 пары операций чтения порта READ_DATA. Ответ каждой карты на эти операции определяется значением очередного бита ее последовательного идентиф.
Программа конфигурирования проверяет данные, возвращаемые во время всех пар циклов чтения, и побитно собирает идентификатор. Если при переборе неск возможных адресов не удается считать корректного идентификатор, то приним решение об отсутствии карт PnP в системе.
По завершении протокола изоляции ПО имеет список идентификаторов, сообщенных и самим картам. Далее общение программы с каждой картой идет по ее селективному номеру CSN, фигурирующему в командах PnP. Нулевой CSN присваивается картам по программному или аппаратному сбросу и используется как широковещательный адрес.
Обращения к регистрам PnP представляют собой операции записи или чтения портов вв/выв по адресам WRITE_DATA или READ_DATA соотв. При этом для указания конкретного регистра PnP используется индекс – номер этого регистра, предварительно записанный в ADDRESS.
Каждая карта имеет стандартный набор регистров PnP, причем часть из них относится к карте в целом, а часть – к каждому устр-ву, входящему в карту. В любой момент времени в индексном простр-ве регистров PnP отображаются общие регистры карты и регистры только одного лог устр-ва. Выбор лог устр-ва осуществляется записью в регистр Logical Device Number, входящий в группу управляющих регистров карты.
С точки зрения PnP карта может перебывать в нескольких состояниях. Isolate, Config, при этом все другие карты переходят в режим Sleep. Программирование каждого лог устр-ва завершается установкой его бита активации на шине ISA, а всей карты – переводом ее в состояние Wait for key. После перехода всех карт в это состояние их случайное реконфигурирование будет блокировано 32-байтным ключом. Доступ к регистрам PnP возможен через ключ в любое время, но запись в них должна производится в полной уверенности о знании последствий. Каждое лог устр-во имеет собственные дескрипторы используемых системных ресурсов: дескр памяти, дескр областей вв/выв, дескр запросов прерыв, дескр каналов прямого доступа к памяти.