- •6. Електронний депозитарій.
- •Тема 22. Механізм функціонування облігаційного кредиту (2 год.)
- •22.1. Облігації як форма кредиту.
- •22.2. Класифікація видів облігацій.
- •22.3. Державні та муніципальні облігаційні позики.
- •22.4. Переваги та недоліки облігацій.
- •22.6. Алгоритм прийняття рішення про купівлю облігацій.
- •22.7. Доходи власників облігацій.
- •Тема 23. Кредити небанківських фінансових посередників
- •23.1. Страхові компанії: організаційні форми, основні функції, роль у кредитній системі.
- •23.2. Особливості формування та використання ресурсів пенсійних фондів різних форм власності.
- •23.3. Інвестиційні фонди: місце у кредитній системі.
- •23.4. Кредитні спілки: особливості організації та напрямків вкладення коштів.
- •23.5. Благодійні фонди.
- •23.6. Ломбарди.
22.4. Переваги та недоліки облігацій.
Облігації |
Переваги |
Недоліки |
||
Для емітента |
Для інвестора |
Для емітента |
Для інвестора |
|
Заставні |
Відсутні проблеми з розміщенням |
Високий рівень гарантій повернення боргу |
Ризик застави активів та їх втрати |
Відносно невеликий прибуток в порівнянні з іншими джерелами |
Беззаставні |
Можливість отримати кошти без застави |
Отримання вищих відсотків ніж від заставних облігацій |
Обмежені розміри позики. Необхідність високої репутації в діловому світ |
Неможливість пред´явлення майнових санкцій у випадку несплати боргу |
Ті, що відкликаються |
Можливість дотермінового відклику, погашення та вибору терміну погашення |
Можливість отримання різниці між відзивною та номінальною вартістю |
Плата за достроковий відклик |
Обмеження прав власності на облігації та можливість відклику з мінімальною премією |
Серіальні |
Поступове скорочення відсоткових платежів |
Стійке погашення заборгованості |
Щорічна виплата частини боргу |
|
Розширювальні та звужувальні |
Можливість реалізації з довгостроковою перспективою |
Можливість вибору термінів погашення |
Можливість зміни інформації про термін погашення інвестором |
Більш висока ціна у порівнянні з іншими облігаціями |
Конвертовувані |
Можливість зниження ціни позики і гнучкість у погашенні боргу |
Високий ступінь безпеки вкладання коштів |
|
Дохід може бути меншим ніж за звичайними облігаціями |
22.5. Ціни на облігації.
Переважна більшість різновидів облігацій вільно обертаються на ринку позичкового капіталу. Облігації, що обертаються на ринку цінних паперів мають три різновиди цін: номінальну, викупну і курсову (ринкову) ціну.
Номінальна ціна вказана на лицьовому боці облігації і є основою для подальших розрахунків, а також базою нарахування процентів. Згідно з чинним законодавством номінальна ціна облігації мінімально має становити 50 грн., а всі вищі номінали повинні бути кратними мінімуму.
Викупна ціна означає ціну, за якою емітент викуповує облігацію після збігу терміну позики. Вона може співпадати з номіналом, у процентних облігаціях є вищою номіналу, а в дисконтних - наближатися до нього.
Курсова ціна складається на ринку цінних паперів під впливом умов позики та прибутковості облігації і ринкової кон´юнктури на кожний даний момент. Значення ринкової ціни виражається у відсотках до номіналу і може виражатися, приміром, так: 77,90. Це означає що ринкова ціна облігації складає 77,90% від номіналу.
22.6. Алгоритм прийняття рішення про купівлю облігацій.
Оцінка ефективності окремих фінансових інструментів інвестування, як і реальних інвестицій, здійснюється на основі порівняння обсягу інвестиційних затрат, з одного боку, та сум грошового потоку, що повертається за ним, з іншого.
Складовими елементами грошових потоків від фінансових інвестицій є:
1) періодично сплачувані відсотки (за внесками в статутні фонди, за депозитними внесками в банках, за облігаціями та іншими борговими цінними паперами) та дивіденди (за акціями та іншими дольовими цінними паперами);
2) вартість реалізації фінансового інструменту інвестування по закінченні терміну їх використання (фіксована вартість по борговим фінансовим активам та поточна курсова вартість по дольовим фінансовим активам).
Інвестиційні затрати в фінансові інструменти інвестування визначаються нормою прибутку на інвестований капітал. Якщо по реальних інвестиціях цей показник опосередковується рівнем майбутнього операційного прибутку, який формується в умовах об’єктивно існуючих галузевих обмежень, то по фінансових інвестиціях інвестор сам обирає очікувану норму прибутку з урахуванням ризику вкладень у різні фінансові інструменти.
Отже, розрахункова сума інвестиційних затрат являє собою реальну вартість фінансового інструменту інвестування, яка формується в умовах очікуваної норми прибутку за ним з урахуванням відповідного рівня ризику.
Моделі оцінки вартості облігацій побудовані на наступних вихідних показниках: номінал облігації; сума відсотків, що сплачується за облігацією; очікувана норма дохідності за облігацією; кількість періодів до строку погашення облігації.
Наведемо три основні типи моделей оцінки вартості облігацій:
Модель оцінки вартості облігацій з періодичною сплатою відсотків:
Модель оцінки вартості облігації з виплатою всієї суми відсотків при її погашенні:
Модель оцінки вартості облігації, що реалізується з дисконтом без сплати відсотків:
Отже, економічний зміст вказаних вище моделей полягає в тому, що реальна вартість облігації дорівнює сумі всіх грошових надходжень, що забезпечує облігація, приведеною до теперішньої вартості за дисконтною ставкою, яка дорівнює очікуваній нормі інвестиційного прибутку (дохідності).