- •1. Стратиграфія: предмет вивчення; об’єкт, мета і завдання страт.Досліджень
- •2. Аспекти стратиграфічних досліджень та їх суть
- •3. Стратиграфічне розчленування і стратиграфічна кореляція
- •4. Структура стратиграфії
- •5. Поняття наукового принципу і принципи стратиграфії
- •6. Характеристика стратиграфічного підрозділу
- •7. Правила визначення і найменування стратонів.
- •8. Стратотипи,категорії і види стратотипів,опис стратотипу
- •9. Загальні принципи виділення і кореляції стратонів
- •10. Категорії стратиграфічних підрозділів
- •11. Головні і допоміжні стратиграфічні підрозділи
- •12. Місцеві страт.Підрозділи (головні і допоміжні)
- •13. Регіональні страт. Підрозділи(головні і спеціалізовані). Види біостратиграфічних зон
- •14. Загальні стратиграфічні підрозділи
- •15. Стратиграфічна шкала і стратиграфічна схема
- •16. Стратиграфічний кодекс
- •18. Етапи підготовки стратиграфічної основи.
- •19. Опорні стратиграфічні розрізи, їх категорії та характеристики.
- •20.Типові стратиграфічні розрізи та їх документація.
- •21.Вивчення геологічної будови закритих територій.
- •22). Класифікація осадових порід та їх поширення.
- •23). Верствуватість осадових порід.
- •24).Особливості накопичення осадових товщ. Перерви у формуванні осадків, незгідності та їх класифікація.
- •25). Форми тіл осадових порід.
- •30. Морські фації. Фактори, які впливають на склад осадових гірських порід:
- •36.Платформні формації.
- •40.Гомотаксальні послідовності літологічних ознак
- •41.Формування осадочних верств та особливості їх латерального поширення
- •42.Класифікація незгідного залягання верств.
- •45. Завдання біостратиграфічного методу
- •46. Розчленування відкладів біостратиграфічним методом
- •49.Методи біостратиграфічних досліджень.
- •50.Амінокислотний метод
- •51.Палеоекологічний метод
- •53.Завдання палеонтологічних досліджень
- •54.Палеомагнітний метод.
- •60.Кореляція циклічного побудування товщ.
- •61.Кліматостратиграфічний метод розчленування і кореляції осадочних товщ
- •62 Кліматостратиграфічні таксони та їх характеристика
- •63.Індикатори палеокліматів
- •64.Методи палеокліматичних досліджень.
- •68.Секвенс та його характеристика.
- •69.Характеристика і будова седиментаційних трактів
- •71.Геохімічний метод вивчення і кореляції осадочних товщ.
- •72.Геофізичні методи вивчення і кореляції осадочних товщ
- •77.Метод уранових треків визначення абсолютного віку.
20.Типові стратиграфічні розрізи та їх документація.
Типовим називають найліпший розріз певної послідовності місцевих стратонів конкретної ділянки земної кори, який можна прийняти за еталон. Типовий розріз повинен відображати характерні особливості складу, будови і повинен мати чіткі границі. Типовим вибирають відслонення, яке найповніше розкриває послідовність відкладів. За типові розрізи можуть прийматися на закритих територіях, розрізи параметричних, структурних та інших свердловин з виходом керну не менше 25% і обов'язковим проведенням каротажних робіт. Вивчення типового розрізу передбачає:
- детальний пошаровий літологічний і палеонтологічний опис відкладів,
- визначення літологічних і фаціальних критеріїв розчленування товщі,
- виділення допоміжних літостратиграфічних одиниць (пачок, товщ, шарів).
Потім порівнюють типові розрізи конкретних ділянок геологічного регіону, зіставляють та уніфікують допоміжні підрозділи, визначають літологічні і фаціальні критерії для кореляції розрізів і виділення головних місцевих стратиграфічних підрозділів. Документація типових розрізів передбачає:
- план або геологічний профіль, на якому позначене розташування відслонень чи свердловин;
- стратиграфічну колонку з детальним літологічним і палеонтологічним описом відкладів.
Вивчення типових і опорних розрізів є обов’язковою складовою геолого-зйомочних робіт.
21.Вивчення геологічної будови закритих територій.
Для вивчення геологічної будови закритих територій проводять буріння опорних і параметричних свердловин. Опорне буріння виконують на великі глибини до кристалічного фундаменту чи до інших опорних горизонтів з метою вивчення глибинної будови регіонів або структурно-фаціальних зон (з максимальним виходом керну). Параметричне буріння проводять найчастіше для геологічної інтерпретації геофізичних даних. Під час опрацювання матеріалів опорних і параметричних свердловин потрібно вирішити такі найважливіші завдання:
- вивчення речовинного складу, умов залягання й аналіз потужностей гірських порід, розкритих свердловиною;
- виділення в розрізі стратиграфічних підрозділів і визначення їх віку;
- проведення кореляції виділених стратонів з розрізами інших свердловин суміжних територій чи з відслоненнями.
Камеральне опрацювання матеріалів буріння охоплює:
- вивчення керну чи шламу (зруйнованого керну),
- вивчення матеріалів геофізичних досліджень (каратажу);
- опрацювання отриманих даних;
- складання кінцевого звіту.
За типовими й опорними розрізами першої і другої категорій готують стратиграфічну основу для геологічного картування, підготовка якої, крім комплексного вивчення мережі найхарактерніших стратиграфічних підрозділів, охоплює:
- виявлення кореляційних критеріїв і виділення маркувальних горизонтів,
- визначення особливостей розчленування і кореляції товщ,
- складання місцевої стратиграфічної схеми;
- складання легенди до геологічної карти.
Створення стратиграфічної основи – набір стратиграфічних схем - означає проведення таких робіт, які б забезпечили детальне достовірне розчленування стратиграфічного розрізу і кореляцію виділених стратонів на площі проведення геолозйомочних робіт.