1. Стратиграфія: предмет вивчення; об’єкт, мета і завдання страт.Досліджень

Стратиграфічний кодекс України (1993), дає таке визначення: стратиграфія – це розділ геології, що вивчає просторово–часові співвідношення геологічних тіл. Без стосунків: раніше/пізніше, одночасно – комплекс гірських порід не стане предметом досліджень стратиграфії. Одні дослідники вважають об’єктом досліджень усю земну кору, інші – лише шаруваті осадові породи. Тіла рівня молекул і мінералів потрібно вилучити зі сфери вивчення стратиграфії і вводити до об’єкта лише геологічні тіла породного і надпородного рівнів. Предмет науки – це певний зріз, понятійна модель об’єкта. Оскільки об’єктом стратиграфічних досліджень є породні тіла, то предметом повинна бути специфічна частина, вибраний елемент об’єкта. Ці матеріальні особливо організовані реальні носії документально зафіксованого геологічного часу називають стратиграфічними підрозділами, або стратонами.

Тому головна мета стратиграфічних досліджень – виділення стратиграфічних підрозділів і з’ясування їхньої ієрархії, інакше кажучи, – відновлення “анатомії” земної кори, вияв-лення вертикальних та латеральних послідовностей стратонів, розроблення і опис моделі будови конкретних ділянок літосфери як стандарту страти-графічного підпорядкування підрозділів, що міг би слугувати основою для порівняння і прогнозування геологічного розрізу та пізнання історії геоло-гічного розвитку.

Cтратиграфічні дослідження можна звести до вирішення таких завдань:

вивчення складу, будови і генезису геологічних тіл (речовинний аспект);

• визначення їхньої форми, розмірів, латерального поширення (карту-вальний аспект);

• виділення стратонів (класифікаційний аспект);

• з’ясування вікових співвідношень стратонів (геохронологічний аспект).

2. Аспекти стратиграфічних досліджень та їх суть

Стратиграфічні дослідження провадять на трьох рівнях:

• локальному – розчленування розрізів і виділення стратонів у межах однієї або декількох структурно-фаціальних зон; кінцева мета – ство-рення моделі стратиграфічної будови окремих невеликих ділянок літосфери;

• регіональному – охоплює зіставлення і кореляцію місцевих стратонів у межах геологічного регіону та створення регіональних шкал стратонів;

• міжрегіональному – проведення міжрегіональної кореляції стратонів різних категорій та рангів і удосконалення загальної стратиграфічної шкали шляхом абстрагування від окремих регіональних схем.

Отже, рівні стратиграфічних досліджень охоплюють розчленування та зіставлення окремих розрізів через їхню регіональну кореляцію і до плане-тарного синтезу.

Стратиграфічні дослідження різних рівнів забезпечують стратиграфіч-ною основою геологічне картування, розшуки і розвідку корисних копалин, готують необхідну базу для історико-геологічних узагальнень.

3. Стратиграфічне розчленування і стратиграфічна кореляція

Стратиграфічне розчленування – це виділення в конкретному розрізі стратонів різного ступеня обґрунтованості. Конкретний розріз в ідеальному варіанті може бути представлений в одному відслоненні. Однак найчастіше такий розріз складений із декількох близько розташованих відслонень чи розрізів свердловин, які доповнюють одне одного. Стратиграфічне розчленування конкретного розрізу охоплює три етапи: вивчення й опис окремих відслонень, стратиграфічна систематизація виділених шарів (складання зведеного розрізу окремих відслонень), об’єднання шарів у стратони.

Під стратиграфічною кореляцією розуміють порівняння і зіставлення більш-менш віддалених один від одного розрізів для простеження стратонів і виявлення їхніх вікових співвідношень. Кінцевою метою стратиграфічної кореляції є синхронізація – визначення одночасності утворення відкладів у розрізах, які зіставляють. Стратиграфічну кореляцію можна виконувати прямими методами геологічного картування в умовах доброї відслоненості і на підставі непрямих зіставлень в умовах поганої відслоненості.