2.1.3 Рід тхір – Mustela

Ласка - Mustela nivalis Linnaeus, 1766.Ласка самий дрібний представник хижих ссавців. Довжина тіла дорослих самців складає в середньому близько 20 см, маса - 70 - 105 г, самки на третину дрібніші.Тіло в неї дуже витягнуте, тонке, з короткими ногами, дуже гострими пазурами. Шия довга і для такого невеликого звірка досить могутня - лише ненабагато тонше тулуба, несе вузьку (не толще шиї) голову з маленькою притупленою мордочкою і короткими вушками, що практично не виступають наверх. Ніс на кінці тупий і злегка роздвоєний. Очі великі, темні, ледве на викочуванні, короткі закруглені вуха широко розставлені. Хвіст дуже короткий, у самих дрібних ласок не перевищує довжину ступні. Волосяний покрив короткий, не пишний, прилягаючий. У основі хвоста тварини є залози, що виділяють рідину з неприємним запахом. Для ласки характерно сезонне розходження забарвлення волосяного покриву. У теплу пору року, починаючи з березня - квітня, верхня частина тіла ласки коричнево-бура, край верхньої губи, уся нижня сторона і внутрішня сторона ніг білого кольору, за кутами рота по бурій плямі; хвіст того ж кольору, як і верхня сторона. Після осіннього линяння, що протікає звичайно в жовтні - грудні, звірок стає

цілком білим [11].

Це один з найбільш спеціалізованих хижаків: майже весь її раціон складається з дрібних мишеподібних гризунів, тому вона дотримує місць, найбільш багатих ними. У середній смузі вона ловить в основному полівок і мишей, у степовій зоні до них додаються хом'ячки, у пустелях харчується головним чином піщанками. Лазая по норах, ласка досить часто ловить і поїдає землерийок, якими гидують інші чотириногі хижаки. З птахів ласка харчується жайворонками й іншими живучими на землі птахами, а також голубами, курми. Навесні часто поїдає яйця і пташенят усіляких птахів. Може харчуватися і залишками трапези більш великого хижака. Дуже рідко, тільки при великому недоліку звичних кормів, вона поїдає земноводних і дрібну рибу, може їсти також і ящірок, дрібних змій, комах і навіть раків. Добова потреба ласки в кормі складає 30-40 г.

Маючи можливість убивати мишей і полівок більше добової потреби в їжі, ласка нерідко робить запаси, іноді дуже значні, звичайно ж в одному місці виявляють від 1 до 30 полівок і мишей. Тримається вона майже винятково на землі, ретельно оглядає всі нерівності, нірки, пні, валежини, спритно лавірує між сучками, під купами бурелому і коренями, заглядаючи в нори гризунів. Швидко перебігаючи з місця на місце, вона з'являється те отут, те там, затаюється, з цікавістю оглядає всі предмети і вистежує видобуток. Обходячи свою мисливську ділянку, ласка намагається триматися ближче до кущів, узліссям і іншим прикриттям, уникаючи відкритих місць. Довжина її добового ходу звичайно складає 1 - 2 км. Узимку може проходити в порожнечах під снігом значні відстані. При глибокому снігу вся життєдіяльність ласки проходить у його товщі.Нір ласка сама не риє, а користується норами гризунів, що риють, порожнечами між каменями, у купах хмизу, у скиртах, дров'яних кладках або будівлях, іноді в низько розташованих (до 2 м) дуплах дерев, куди вільно проникає завдяки тонкому і гнучкому тілу. Гніздо влаштовує в норах, серед коренів і труску або в ущелинах скель, куди наносить сухої трави, моху, листів і вовни. У межах ділянки в ласки є кілька постійних жител. Природними ворогами ласок є більш великі ссавці хижаки (соболі і лисиці), а також хижі птахи (сови, яструби). Однак іноді звірки роблять своїм ворогам гідний опір. Конкурентами ласки в їжі можуть бути всі хижі звірі і птахи, що харчуються дрібними ссавцями, але, насамперед горностай через значну подібність способу життя. Замічено, що там, де багато цього хижака, ласка рідка.

Ласка - полігамна тварина, самець у період гону може покривати трохи самок. Половозрелость особей настає у віці близько 3 місяців. Деякі самки ласки вже в цьому віці приступають до розмноження і здатні принести потомство в тому ж році, у якому народилися.

Розвиток ембріона (вагітність) протікає 34 - 35 днів (5 тижнів). Латентна стадія вагітності відсутня. Середня величина виводка - 4 - 5 дитинчат на одну самку. Число щенят залежить від достатку їжі в даний сезон. Відзначено до 11 ембріонів в однієї вагітної самки. Ласки народжуються сліпим, безпомічним, покритим рідким білястим пушком. Маса немовляти складає близько 1,5 г. Прозрівають вони тільки через 21 - 25 днів після пологів. Мати довго вигодовує їхнім молоком, а потім протягом 2 - 3 місяців харчує дрібними гризунами, яких приносить для щенят живими. Якщо потривожать, то мати переносить їх в інше місце. У природних екосистемах ласка є консументом ІІ порядку. І основну свою їжу - дрібних гризунів знищує у величезній кількості, тим самим, регулюючи їх чисельність.

Мисливського значення ласка практично не має. Спеціально на неї в даний час не полюють, а звичайно добувають випадково при вилові інших хутрових звірів. Раніше, у післявоєнний період, щорічно заготовлювалося від 3 до 20 тис. шкурок. Має велике значення як тварина, корисне в сільському господарстві. Один звірок протягом року може винищити 2 - 3 тис. мишевидних гризунів. Тому промисел ласки недоцільний, і вона заслуговує повної охорони.

Норка європейська Mustela lutreola Linnaeus, 1761

Європейський представник родини куницевих (Mustelidae), поширений на території Іспанії, Франції, Румунії, України, Росії. Колись вид був поширений по всій Європі, але зараз зник на більшій частині свого ареалу. Термін «норка» в Європі зазвичай посилається саме на цю тварину. Предствники схожі за завнішнім виглядом із американською норкою (Neovison vison), але остання не є їх найближчим родичем та відноситься до окремого роду.М ісця перебування: береги невеликих заплавних озер, річок, гірських потоків з добре розвинутою прибережною рослинністю.

В Україні налічується близько 1200 особин, найбільше - на Закарпатті і Передкарпатті - 600, на українському березі Кілійського гирла Дунаю - до 500. Причини зміни чисельності: Витіснення більш сильним видом - норкою американською. Вона є кормовим конкурентом, а також негативно впливає на репродуктивну здатність норки європейської, оскільки схрещування цих видів (часто відбувається в місцях їхнього спільного перебування) не дає потомства через загибель (резорбцію) ембріонів. У місцевостях, де норки американської немає, основною причиною зниження чисельності виду є знищення біотопів внаслідок осушення боліт, зарегулювання багатьох річок греблями ГЕС, що призвело до висихання плавнів і зникнення заплавних лісів, а також браконьєрство і ненавмисний вилов під час промислу ондатри.Веде осілий спосіб життя; лише нестача їжі, замерзання або висихання водойм змушують тварин до міграції. Активна переважно у сутінках та вночі, за хмарної погоди - вдень. Для житла використовує прикореневі порожнини, старі нори водяних тварин, дупла дерев тощо. Добре плаває. Живиться рибою, жабами, раками, водяними комахами, молюсками, дрібними ссавцями, іноді птахами. Самка раз на рік (квітень - травень) після 40-43-денної вагітності народжує до 7 малят (частіше 3-4). Статевозрілою стає в 9-11-місячному віці. Цінний хутровий звір.Розмножується добре. Розводять на звірофермах.