4. Системно-структурний аналіз рекреаційного прп

Природний рекреаційний потенціал (ПРП) є  частиною природного потенціалу, який можна розглядати як здатність природних систем (геосистем, екосистем і т.д) виробляти якусь продукцію або роботу, що використовується в господарській діяльності людей, яка виражається групою еколого-економічних показників. Географи і екологи розглядають рекреаційний потенціал як здатність природного середовища сприятливі для відпочинку і відновленню сили людини.

Під потенціалом рекреаційної  галузі  (виходячи з етимології   поняття "потенціал" - сила, можливість) слід розуміти розвідані   і ті , що знаходяться в експлуатації   природні  рекреаційні  ресурси. Об'єктом економічної  оцінки ПРП є  природні  рекреаційні  ресурси, характер використання яких визначається відповідними природними умовами рекреаційної  діяльності. Отже, до завдання економічної  оцінки ПРП регіону входить визначення (в кількісному аспекті ) сукупної  можливості  наявних природних рекреаційних ресурсів задовольняти рекреаційні  потреби; виявлення, таким чином, максимальних можливостей  їх використання рекреаційною галуззю і розрахунок народногосподарської  цінності  рекреаційних ресурсів.

Відповідно до поставлених завдань слід визначати критерії   економічної  оцінки ПРП.

В першому випадку - продуктивність рекреаційних ресурсів, в другому - народногосподарський ефект від  їх використання. Продуктивність рекреаційних ресурсів виражається за допомогою наукової обгрунтованих норм споживання природних ресурсів рекреантами, для лікування   відпочинку яких в певний період часу достатньо  їх запасів. Норми споживання того чи  ншого ресурсу різні  і  залежать від специфіки ресурсів, тривалості  лікування або відпочинку. Норми являють собою знаменник, який дозволяє  кількісно порівняти якісно різні види природних ресурсів. Показником продуктивності  ПРП виступає  кількість людей, яким можна надати лікування, відпочинок і туристичні  послуги виходячи з запасів природних рекреаційних ресурсів регіону за один рік. Цей показник дозволяє  не тільки кільк сно порівняти рекреаційні  ресурси, але   виразити можливості  рекреаційного використання різних видів ресурсів   їх суми. Отримавши, таким чином, кількісний вираз можливостей рекреаційного використання природних ресурсів регіону, можна охарактеризувати величину його природного рекреаційного потенціалу.

Виділяють наступну   ієрархію ПРП: сукупний ПРП регіону - потенціал субгалузей рекреації   1 рангу (санаторно-курортне лікування, туризм і  відпочинок) - потенціали субгалузей рекреація   II рангу (бальнеопитне-, грязе-, озокерито-   кліматолікування, тривалий відпочинок  і туризм, короткочасний відпочинок) - потенціали окремо взятих родовищ рекреаційних ресурсів, рекреаційних місцевостей

5. Методологія та методи дослідження в географії туризму

Метод як спосіб чи засіб досягнення будь-якої мети, розв’язання конкретного завдання. Методика як сукупність спеціально підібраних методів з метою практичного чи теоретичного пізнання дійсності..Методи дослідження в географії туризму: соціогеографічне спостереження, соціогеографічний опис, аналіз і синтез, порівняльно-соціогеографічний метод, метод соціогеографічного пояснення тощо.

Літературний метод як відбір і аналіз літературних джерел, які певною мірою стосуються об’єкта, явища вивчення.Описовий метод як один із найдавніших при вивченні соціальних явищ і процесів. Описова статистика як система числових даних, що характеризують ту чи іншу ситуацію.Статистичні методи у географії туризму. Поняття про просторовий аналіз. Взаємозв’язок просторового аналізу із соціально-географічним аналізом, статистичним аналізом, історичним аналізом, містобудівельним аналізом, факторним аналізом, кластерним аналізом тощо.Поняття про факторний аналіз. Кластерний аналіз. Конструктивні соціально-економічні обчислення (балансові, техніко-економічні, нормативні та ін.).Метод комплексної оцінки території. Математичні методи.Соціоекономіко-математичні методи і моделі. Поняття про економетрію як науку, що вивчає конкретні кількісні взаємозв’язки економічних і соціальних об’єктів за допомогою математичних і статистичних мето-дів і моделей. Картографічний метод як один із найпоширеніших методів соціальної географії й особлива форма просторового моделювання.Карта, картосхема як логічна образно-знакова модель території, яка цілеспрямовано відображає соціальні об’єкти, явища, зв’язки і взаємоза-лежності, що належать до цієї території. Двояка роль карти (карта як результат досягнутого рівня знань протериторію, об’єкти і явища, які до неї належать; карта як інструмент пі-знання, який дозволяє шляхом умовиводів піднятись на вищий ступінь знань). Трансформація методів географії туризму (описових, кількісних, картографічних, статистичних та ін.) під впливом науково-технічного прогресу. Комп’ютерна техніка і географія туризму. Основні методичні принципи конструктивної географії туризму: багатоваріантність, багатокритеріальність, врахування раніше прийнятихрішень, реалістичність, довгостроковість.

Серед традиційних географічних методів для географії туризму найбільш важливі типологічний,

 Порівняльно-географічний,картографічний. Використовуються методи соціологічних обстежень туристів і працівників туристської індустрії,клініко-фізіологічних і поточних медичних спостережень, математичніта математико-статистичні методи. Корисні польові такамеральні методи досліджень.