Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія модуль.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
60.16 Кб
Скачать

54. Політична еліта.

Політична еліта - суспільна верства, що здійснює владу, забезпечує збереження та відтворення політичних цінностей і політичної системи загалом, користується певними перевагами свого суспільного становища

Основні напрямки обгрунтування елітарності

  • ірраціональний;

  • біологічний;

  • психологічний;

  • функціональний;

  • технократичний.

Концепції елітарності ХХ ст.

    • Елітаристська модель – існують особливі відособлені еліти, що мають абсолютний вплив на усе суспільство:

- В. Парето – універсальним законом історії є циркуляція еліт “левів” та “лисів”, яка забезпечує рівновагу соціальної системи;

- Р.Міхельс – навіть в самих демократичних організаціях обов’язково виникають олігархічні тенденції (“залізний закон олігархії”).

  • Поліархічна, демократична модель – у суспільстві існує велика кількість еліт, взаємопов’язаних і конкуруючих між собою (Р. Даль, Р. Арон).

Структура політичної еліти

  • За метою діяльності:

- Правляча політична еліта;

- Опозиція;

- Контреліта – опозиція, що прагне змінити напрям суспільного розвитку, репрезентуючи інші суспільні верстви, іншу ідеологію, ніж правляча еліта.

  • За об’ємом владних функцій:

  • вища;

  • середня;

  • нижча.

  • За виконуваними функціями:

  • правляча;

  • адміністративна;

  • господарська;

  • дипломатична;

  • комунікативна;

  • ідеологічна.

Основні типи політичних еліт

  • За способом формування: відкриті, закриті;

  • За способом отримання та збереження влади: легітимні, нелегітимні;

  • За ідеологією: ліберальні, консервативні, націоналістичні, соціалістичні.

Гарантії проти деградації політичної еліти

  • розподіл влад;

  • “прозорість” діяльності;

  • політичний плюралізм;

  • відкритість для соціальної мобільності;

  • чітке дотримання правил та процедур політичного процесу.

3.Політичний лідер: сутність і типологія.

Політичний лідер (від анг. leader – ведучий) особа, що займає перші позиції в політичних структурах

Концепції політичного лідерства

  • теорія рис” (Е. Богардус) – феномен лідерства пояснюється видатними якостями особи;

  • ситуаційна теорія (Ф. Фідлер) – ситуація “породжує” лідера;

  • теорія прихильників (У. Берк) – лідер лише інструмент соціальної групи, організації.

Системи рекрутування лідерів

1. Антрепренерська система

  • відкрита;

  • висока конкурентність, відкрите суперництво;

  • відбір із представників будь-яких суспільних груп;

  • важливі особисті якості.

2. Система гільдій

  • закрита;

  • приховане суперництво;

  • відбір лише з представників політичної еліти;

  • залежність від посади.

Типологія політичних лідерів

  • За способом легітимізації влади (М. Вебер) : традиційний, раціонально-легальний, харизматичний;

  • За ставленням до змін у суспільстві: революціонер, реформатор, консерватор;

  • За стилем управління: авторитарний, демократичний;

  • За моделлю поведінки: лідер-агітатор, лідер-організатор, лідер-теоретик;

  • За суспільною вагою: регіональний, національний, міжнародний.

Функції політичних лідерів

  • Діагностична – “діагноз” ситуації з погляду своєї позиції чи намічених дій;

  • Директивна – визначення напряму дій в інтересах групи, що розв’язуватиме проблемну ситуацію;

  • Мобілізуюча – забезпечення підтримки своїх рішень.

55. Розвиток ідей та політичних концепцій елітарності. = 54