Кіноповість «Україна в огні»
Художні твори О.Довженка охопили найважливіші віхи історії українського народу. Найбільшу увагу звернув письменник на події, пов’язані з першою та другою світовими війнами. Історичну долю української нації у смертельних випробуваннях ХХ століття змалював він у творах «Арсенал», «Звенигора», «Щорс», «Мати», «Тарас Бульба», «Стій, смерть, зупинись», «Воля до життя», «Україна в огні», «Повість полум’яних літ» та інші. Якщо громадянська війна ввійшла у творчість О.Довженка окремими епізодами, то твори про Другу світову війну, як відзначають літературознавці, це «ніби одна книга» про всі страждання й трагедії, про героїчні подвиги й перемоги.
У високохудожній кіноповісті «Україна в огні» письменник показує пекло подій, які з волі Сталіна та Гітлера розгорнулися в Україні. Тут і початок війни – один із найтрагічніших її періодів, коли під тиском ворога війська захисників не просто відступають – тікають, залишаючи на поталу непідготовлених беззбройних людей. Автор показує Україну в цей час у символічному образі Олесі, яка стоїть на роздоріжжі подій із своїм розпачем і горем. Є щось символічне і в обірваній мирній пісні Запорожців, яку вони вже неповним сімейним складом доспівають лише після війни. Показує письменник і розтерзане фашистами село під час окупації, що дає повне уявлення про муки всієї України.
Засуджуючи війну, автор неодноразово виявляв свій великий гнів до загарбників, осмислював дух непокори всього українського народу. У творі утверджується висока ідея невмирущості української нації, високої моралі українців. Особливо мужнім змальовано Лавріна Запорожця. Не з доброї волі ставши старостою у німців, він налагоджує зв’язок з партизанами, сприяє їм, аж доки сам не потрапляє в концтабір. Таким чином, письменник показує, що у хвилини найтяжчих випробувань кращі сини українського народу не корилися. Вони мужньо відвойовували свій край і власну волю.
Не обійшов увагою О.Довженко і такої болючої проблеми, як зрадництво. У кіноповісті таким зрадником в першу чергу є Максим Заброда. Непроста в нього доля. Довелося в час так званого розкуркулення побувати в сибіру. Повернувся Максим озлоблений на владу, на людей, які відправляли його на заслання. Насамперед затаїв зло на Лавріна Запорожця. І даремно намагається Запорожець пояснити Заброді, що то Були проблеми внутрішні, а зараз йдеться про загрозу свободи для всієї України. Забродою керує тільки бажання помсти.
Дезертирство, зрадництво хоч і поодинокі явища серед українців, Але не випадкові. Адже Україна, як з гіркотою писав О.Довженко, - єдина у світі держава, де не вивчалася її історія, де вона «вважалася чимось забороненим… Другої такої країни на земній кулі нема». Звідси виводив О.Довженко корені слабодухості, продажності. Сповідуючи правду, О.Довженко одним із перших в українській літературі піддав сумніву непогрішність сталінського генія. Лаврін Запорожець знімає портрет вождя зі стіни і ставить його додолу зі словами: «Не думали ми з вами, що таке вийде».
Осмислюючи хід війни, переживаючи великі людські втрати в ній, О.Довженко добре розумів провину Сталіна, який напередодні винищив військові кадри, припустився грубих тактичних помилок. Тому на сторінках твору нема жодного слова похвали Сталіну.
Символічним у кіноповісті є образ Христі Хуторної. У ньому автор узагальнив трагедію українського народу, що був кинутий на поталу фашистам, переніс всі найтяжчі випробування, масове фізичне нищення, вивезення до Німеччини на примусові роботи. На жаль, після визволення багаттьох із тих, хто Були жертвами війни, як відомо, назвали зрадниками і навіть судили.
У кіноповісті «Україна в огні» письменник художньо інтепретує війну як загальнонаціональну трагедію. Через призму трагічного він розкриває історичну долю нації мужніх Запорожців, нескорених Кравчин, Орлюків, яким не раз судилося братии у руки меч, щоб захистити свою волю.