- •2. Особливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.
- •4. Форми бухгалтерського обліку. Побудова регістрів синтетичного і аналітичного обліку.
- •5. Організація Інвентаризаційної роботи в бюджетних установах.
- •6. Розпорядники коштів.Їх права.
- •1170-Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення
- •1200 – Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями.
- •1300 - Субсидії та поточні трансферти
- •8. Кошторис доходів і видатків та методика його складання.
- •9. Порядок складання проектів кошторисів, розгляду та затвердження кошторисів бюджетних установ.
- •10. Сутність програмно - цільового фінансування.
- •11. Принципи фінансування.
- •12. Характеристика доходів загального фонду та їх бухгалтерський облік.
- •13. Облік грошових коштів загального фонду.
- •15. Бухгалтерський облік видатків по загальному_фонду.
- •16. Характеристика доходів спеціального фонду та їх бухгалтерський облік.
- •17. Облік грошових коштів по спеціальному фонду.
- •18. Облік видатків спеціального фонду.
- •20. Порядок відкриття рахунків в відділеннях держказначейства.
- •21. Облік та контроль зобов’язань розпорядників коштів бюджету.
- •22. Облік коштів на рахунках в держказначействі.
- •23. Облік операцій в іноземній валюті.
- •24. Облік інших коштів
- •25. Інвентаризація коштів.
- •26. Облік розрахунків за платежами і податками до бюджету.
- •28. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.
- •29. Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •31. Інвентаризація розрахунків.
- •32. Порядок списання дебіторської та кредиторської заборгованості, по яких минув термін позовної давності.
- •33. Економічна сутність заробітної плати в бюджетних установах та завдання обліку.
- •34. Форми і системи оплати праці в бюджетних установах.
- •35. Класифікація працівників.
- •37. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків по оплаті праці.
- •38. Облік розрахунків зі страхування.
- •39. Облік розрахунків зі стипендіатами.
- •40. Класифікація та оцінка запасів
- •По середньозваженій собівартості.
- •42. Первинний та складський облік запасів.
- •43. Аналітичний та синтетичний облік.
- •45. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.
- •46. Облік матеріалів та продуктів харчування.
- •47. Облік готової продукції та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •48. Інвентаризація запасів
- •49. Економічний зміст, склад і класифікація необоротних активів.
- •50. Оцінка та переоцінка необоротних активів.
- •51. Докумен. Оформлення операцій з надходження та вибуття необоротних активів.
- •52. Організація аналітичного і синтетичного обліку необоротних активів.
- •53. Організація аналітичного і синтетичного обліку необоротних матеріальних активів
- •54. Кореспонденції рахунків по надходження та вибуттю необоротних активів.
- •55. Облік витрат на ремонт, модернізацію та капітальне будівництво основних засобів.
- •56. . Облік зносу необоротних активів.
- •57. Інвентаризація необоротних активів.
- •58. Характеристика виробництва в бюджетних установах.
- •59. Облік витрат виробничих (навчальних) майстерень.
- •60. Облік витрат підсобних (навчальних, учбових) сільських господарств.
- •61. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами із замовниками.
- •62. Поняття власного капіталу бюджетних установ та завдання обліку.
- •65. Види і форми звітності в бюджетних установах та їх характеристика.
- •Склад фінансової звітності
- •Склад фінансової звітності
31. Інвентаризація розрахунків.
Згідно з Інструкцією по інвентаризації № 90, установи зобов’язані обов’язково проводити інвентаризацію розрахунків у такі терміни:
1)розрахунки по платежах до бюджету – не менше 1 разу на квартал;
2)розрахунки установи з вищою організацією – не менше 1 разу на квартал;
3)розрахунки з дебіторами та кредиторами – не менше 2 рази на рік;
4)розрахунки в порядку планових платежів – та з депонентами – не менше 1 разу на місяць.
За результатами інвентаризації комісія складає Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами (за встановленою формою).
До Акта додається Довідка (встановленої форми) в якій вказується назва і адреса дебіторів та кредиторів, сума заборгованості, за що виникла, з якого часу і на основі яких документів. В ній в окремій графі по тих сумах по яких минув термін позовної давності вказують особи винні в пропуску цих термінів.
32. Порядок списання дебіторської та кредиторської заборгованості, по яких минув термін позовної давності.
В результаті несвоєчасного проведення розрахунків виникає прострочена заборгованість та заборгованість по якій минули терміни позовної давності.
Прострочена_дебіторська_заборгованість – це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату.
Дебіторська_заборгованість_строк_позовної_давності_якої_минув – це дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності.
Кредиторська_заборгованість_строк_позовної_давності_якої_минув – це кредиторська заборгованість установи, що обліковується після закінчення терміну позовної давності.
Безнадійна_дебіторська_заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув.
Для бюджетних установ законодавчо врегульовано порядок списання кредиторської та дебіторської заборгованості, строк позовної давності яких минув.
Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, регламентується наказом Держказначейства України № 73 від 08.05.2001 року.
Списання такої заборгованості проводиться установами щоквартально по спеціальному та загальному_фонду (крім власних надходжень).
Для цього наказом керівника створюється або спеціальна комісія або цю роботу проводить щорічна інвентаризаційна комісія. Комісія встановлює наявність кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення за даними бухгалтерського обліку і при цьому складає Акт інвентаризації розрахунків довільної форми, в якому вказується сума кредиторської заборгованості строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення, дата її виникнення, причини, назва і адреса кредитора, а також заходи, що були проведені по її погашенню (це можуть бути листи до установ вищого рівня про виділення коштів для її погашення). Акт затверджується керівником установи і передається вищому розпоряднику для розгляду та прийняття рішення щодо її списання. У випадку прийняття позитивного рішення вища установа видає наказ про її списання. Така процедура здійснюється для кредиторської заборгованості, що виникла по загальному_фонду та спеціальному_фонду (крім власних надходжень).
По спеціальному_фонду (власні надходження) списання такої кредиторської заборгованості здійснюється щоквартально в такому ж порядку, але рішення про списання приймається керівником установи самостійно на підставі наказу керівника установи. Інформація про списання такої заборгованості по спеціальних коштах (власних) надається вищому розпоряднику.
Кредиторська заборгованість, термін позовної давності якої минув, списується бухгалтерськими записами:
По коштах загального фонду: Дт 675 Кт 431
По спеціальному фонду Дт 432 Кт 675.
Списання дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув здійснюється на підставі матеріалів щорічної інвентаризації, Для цього використовують Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами, Довідки до акта інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами та рішення керівника відповідно до Інструкції № 90.
Така дебіторська заборгованість одночасно зі списанням відноситься на забалансовий рахунок 07 «Списані активи та зобов’язання» і обліковується тут ще протягом 5 років. З метою нагляду за можливістю її стягнення, якщо стануться зміни фінансового стану неплатоспроможних дебіторів.
Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув списується такими записами:
По загальному_фонду: Дт 431 Кт 364,364,363
По спеціальному фонду Дт 432 Кт 364,361,363.