
- •1. Поняття, види та особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку
- •3. Зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються;
- •1. Операції натурального обміну;
- •3. Безвалютного обміну товарів одного чи різних видів
- •2. Організація зовнішньоторгових операцій
- •4. Фірмова структура галузі та ринку.
- •4. У фізичному та вартісному вираженні за один рік.
- •2. Це не одне й те саме;
- •4. Поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни.
- •2. Продаж товарів за низькими цінами, а потім підняття ціни;
- •3.Зовнішньоторгова документація
- •2. Передаються разом з вантажем від пункту відправлення
- •2. Який видається покупцем та дозволяє відправку товарів після
- •3. Доручення однієї кредитної установи іншій здійснити оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар або виплатити пред'явнику акредитива певну суму грошей;
- •1. Договір тривалого характеру між страхувальником та страховиком;
- •4. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньоекономічних операцій та міжнародних проектів
- •5. Реєстрація зед
- •4. Державна адміністрація за місцем знаходження або місцем проживання суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
- •6 Митне оформлення зед
2. Це не одне й те саме;
3. обсяг попиту не може перевищувати місткість ринку;
4. обсяг попиту завжди дорівнюється місткості ринку.
ПРв3.2.11. Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”зняття вершків” це:
1. коли вітчизняна фірма копіює цінову політику великого постачальника на світовому ринку аналогічної продукції;
2. продаж товарів за низькими цінами, а потім підняття ціни;
3. поставка на ринок товарів за стабільно високими цінами;
4. Поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни.
ПРв3.2.12. Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”прориву на ринок” це:
1. поставка на ринок товарів за стабільно низькими цінами;
2. Продаж товарів за низькими цінами, а потім підняття ціни;
3. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни;
4. поставка на ринок якісних товарів за високими цінами.
ПРв3.2.13. . Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”цінового лідера” це:
1. поставка на ринок якісних товарів за високими цінами;
2. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни;
3. коли вітчизняна фірма копіює цінову політику великого постачальника на світовому ринку аналогічної продукції;
4. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни.
ПРв3.2.14. Ступінь конкуренції:
1. завжди конкуренція вища на тому ринку, де є більше фірм-конкурентів;
2. не завжди конкуренція вища на тому ринку, де є більше фірм- конкурентів;
3. завжди висока;
4. низька, коли мало конкурентів.
ПРв3.2.15. Предметна конкуренція це:
1. якщо конкурують товари одного виду;
2. конкурують товари для перевезення пасажирів;
3. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента;
4. конкурують автобуси, тролейбуси, трамваї.
ПРв3.2.16. Видова конкуренція це:
1. якщо конкурують аналогічні товари;
2. конкурують автобуси, тролейбуси, трамваї;
3. конкурують товари для перевезення пасажирів;
4. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента.
ПРв3.2.17. Функціональна конкуренція це:
1. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента;
2. конкурують літаки, пароплави, залізничний транспорт;
3. якщо конкурують аналогічні товари;
4. якщо конкурують товари одного виду.
ПРв3.2.18. Нецінова конкуренція передбачає
1. продаж товарів за низькими цінами;
2. конкуренцію якості товару;
3. демпінг;
4. конкуренцію якості товару, супутніх послуг, управлінської, маркетингової та комерційної діяльності.
ПРв3.2.19. Українські підприємства при здійсненні досліджень зовнішнього ринку найчастіше використовують:
1. польові методи ;
2. метод експерименту;
3. кабінетні методи;
4. комп’ютерної імітації реальних ринкових ситуацій.
ПРв3.2.20. Найбільш популярними методами досліджень зовнішнього ринку є:
1. кабінетні методи;
2. позакабінетні;
3. анкетування;
4. експерименту.
ПРв3.2.21. До факторів зовнішнього підприємницького макросередовища відносяться:
1. постачальники;
2. контактні аудиторії;
3. конкуренти;
4. правові норми.
ПРв3.2.22. До факторів зовнішнього підприємницького мікросередовища відносяться:
1. посередники;
2. економічні;
3. культурні;
4. науково-технічні.
ПРв3.2.23. Складовими конкурентоспроможності є:
1. якість товару, маркетингова складова, комерційна складова, економічна складова, імідж та престиж, авторитет тієї країни, де продукується товар;
2. техніко-економічні показники виробу;
3. низька собівартість товару;
4. новизна товару.
ПРв3.2.24. Місткість ринку - це:
1. можливість покупців купити товар;
2. можливість ринку спожити товар;
3. можливість фірми-експортера продати свій товар на цьому ринку;
4. обсяги продажу товару.
ПРв3.2.25. Видова конкуренція - це якщо
1. конкурують аналогічні товари;
2. конкурують товари одного виду;
3. конкурують товари , які покликані виконувати певну функцію;
4. конкурують товари нашої фірми і фірми конкурента.
ПРв3.2.26. Тверда оферта - це:
1. пропозиція купити товар;
2. письмова пропозиція на продаж певної партії товару, надіслана оферентом одному покупцю, із зазначенням строку дії оферти;
3. письмова пропозиція, надіслана оферентом одному покупцю,
із зазначенням строку дії оферти;
4. письмова пропозиція, надіслана оферентом покупцям,
із зазначенням строку дії оферти.
ПРв3.2.27. Замовлення - це:
1. повідомлення експортера про прийняття умов купівлі;
2. уточнення умов поставки;
3. прохання покупця відвантажити йому на певних умовах товар;
4. комерційний документ.
ПРв3.2.28. Запит - це:
1. звернення до продавця продати товар на певних умовах;
2. прохання покупця відвантажити йому на певних умовах товар;
3. звернення продавця з проханням вислати йому оферту;
4. звернення до продавця з проханням вислати йому оферту.
ПРв3.2.29. Базисні умови поставки, обумовлені ІНКОТЕРМС, містять:
1. момент переходу права власності на товар;
2. момент переходу ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу;
3. розподіл між продавцем та покупцем транспортних витрат
з доставки товару, момент переходу права власності на товар;
4. розподіл між продавцем та покупцем транспортних витрат
з доставки товару, момент переходу ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу.
ПРв3.2.30. Попередні комерційні переговори можуть вестись:
1. тільки шляхом особистих зустрічей;
2. методом уторговування;
3. листуванням, шляхом особистих зустрічей, телефоном;
4. листуванням.