- •1.Технологія створення прикладної програми.
- •2.Алгоритм. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритмів.
- •3.Базові структури алгоритмів. Лінійні, розгалужені та циклічні. Способи представлення алгоритмів.
- •4.Основні поняття та елементи мови pascal: Алфавіт мови. Типи даних. Арифметичні та логічні вирази.
- •5.Стандартні функції. Структура програми. Введення, виведення інформації.
- •6.Оператор присвоєння. Директиви розділу опису програми.
- •7.Системи програмування. Інструментальна система програмування turbo pascal. Створення редагування та виконання програм на еом.
- •10.Програма розгалужених типів. Оператор case…of.
- •11.Оператори для запису циклічних алгоритмів: while, repeat…until, For..
- •8.Програмування лінійних алгоритмів. Опис даних різних типів. Організація введення та виведення даних стандартних типів.
- •9.Програмування розгалужених алгоритмів. Оператори goto…, if…, then… else…
- •12.Програмування циклічних алгоритмів. Ітераційні цикли. Вкладені цикли.
- •13.Структурні типи даних. Одновимірні, двовимірні масиви.
- •14.Опис нестандартних простих типів даних: інтервального та перелічуваного, структурних типів даних. Рядки. Типізовані сталі. Підпрограми для опрацювання рядків.
- •15.Структурний підхід до розробки прикладних програм. Підпрограми. Процедури і функції.
- •16.Рекурсія. Фактичні та формальні параметри. Глобальні та локальні змінні.
- •17.Записи. Програмування задач з даними типу Record.
- •18.Організація масивів із записів.
- •19.Файлова система на pascal, Процедури для роботи з файлами.
- •20.Створення та читання файлу. Модуль system. Програмування задач з використанням файлів.
- •21.Поняття множини. Операції над множинами. Організація множин.
- •22.Поняття модуля. Бібліотека стандартних модулів. Структура модуля.
- •23.Керування екраном, клавіатурою звуком. Модуль crt. Основні процедури та функції.
- •24.Графічні засоби turbo pascal. Модуль graph. Ініціалізація графічного режиму. Основні процедури та функції.
- •25.Вказівний тип. Створення динамічних об’єктів. Операції над змінними вказівного типу та покажчиками. Знищення динамічних об’єктів.
- •26.Організація динамічних структур даних. Динамічні рядки символів. Дії з динамічними рядками. Списки. Алгоритм введення, вилучення та пошуку елементів.
- •27.Організація динамічних структур даних. Двонапрямлені списки. Циклічні списки.
- •28.Поняття черги і стека. Алгоритм введення та вилучення елементів.
- •29.Графи і дерева.
- •30.Технології програмування.
5.Стандартні функції. Структура програми. Введення, виведення інформації.
Структура програми:
1)заголовок (program <ім’я програми>);
2)розділи описової частини (uses – приєдання бібліотек та модулів, label – мітка, const – оголошення сталих, type – опис типів, var – оголошення змінних, procedure – оголошення процедур користувача, function – оголошення функцій користувача);
3)виконувана частина:
begin
<розділ команд>
end.
Стандартні функції: abs(x), arctan(x), cos(x), sin(x), exp(x), ln(x), sqrt(x) - корінь, sqr(x), ord(x) – код символа у таблиці символів, succ(x) – наст. знач. змінної, pred(x) - попереднє, random(x), odd(x) – істина якщо х непарне… і т. д. Для виведення на екран повідомлення та результатів обчислень використовують команди write та writeln. У списку виведення можуть бути сталі, змінні або вирази. Команда writeln діє майже так само як і команда write, але різниця така: наступна після неї команда write чи writeln буде виводити значення на екран у новому рядку. Для переходу на новий рядок екрана чи для пропуску рядка використовують команду writeln без параметрів. Надавати значення змінним можна двома способами: за допомогою команди присвоєння, або команд уведення даних з клавіатури. Команда readln діє як команда read з тою різницею, що зайві дані у рядку введення ігноруються. Наступна команда вводу читатиме дані з нового рядка.
6.Оператор присвоєння. Директиви розділу опису програми.
Команда присвоєння має вигляд: <ім’я змінної>:=<вираз>. Обчислюється вираз і його значення надається змінній; або замість вираза може бути стала або змінна. Вираз призначений для описування формул, за якими виконуються обчислення. Не потрібно плутати оператор присвоєння (:=) з операцією порівняння (=), що використовується при перевірці умови, а також при описі констант (розділ const) та типів даних (розділ type). Вираз може містити числа, змінні, сталі, назви функцій, з’єднані символами операцій. Змінна і вираз мають бути одного типу або узгодженими: змінним дійсного типу можна надавати значення виразів цілого типу, а змінним рядкового типу присвоювати значення виразів символьного типу, але не навпаки. Директиви розділу опису програми: var – оголошення змінних, const – оголошення сталих, type – опис типів. Користувач може визначати свої власні типи даних у розділі type так:
type <ім’я типу 1>=<опис типу 1>;
…
<ім’я типу n>=<опис типу n>
Перерахований тип утворюється з ідентифікаторів (імен користувача) шляхом їх об’єднання у список, який записується у круглих дужках:
type <ім’я типу>=(<значення 1>,<значення 2>,...,<значення n>);
7.Системи програмування. Інструментальна система програмування turbo pascal. Створення редагування та виконання програм на еом.
Етапи розробки програм:
1)визначення постановки задачі (вхідні та вихідні дані);
2)побудова математичної моделі (математична модель – це наближений опис об’єкта мовою математики;
3)побудова інформаційної модулі (інформаційна модель – це наближена модель об’єкта, що може бути описано словесними, фізичними, хімічними або іншими позначеннями;
4)побудова алгоритму розв’язку задачі, при побудові алгоритму вибирається структура даних для подання вхідної інформації;
5)написання програми на конкретній мові;
6)налагодження програми (транслятори перевіряють синтаксис запису програми та перетворюють у програмний код; транслятори поділяються: компілятори- перевіряють на несправність та утворюють exe – файл; інтерпретатори – щитують програму по строчно, перевіряють і виконують);
7)виконання програми для заданих вхідних даних;
8)аналіз отриманих результатів.
Система програмування Турбо Паскаль являє собою єдність двох певною мірою самостійних початків: компілятора з мови програмування Паскаль (мова названа на честь видатного французького математика і філософа Блеза Паскаля (1623-1662)) і деякої інструментальної програмної оболонки, що сприяє підвищенню ефективності створення програм. Для стислості називатимемо реалізований компілятором мова програмування Паскаль - мовою Турбо Паскаля, а різноманітні сервісні послуги, що представляються програмною оболонкою, - середовищем Турбо Паскаля. Базовими компонентами система програмування Турбо Паскаль є компілятор мови Паскаль, засіб створення і редагування вихідних текстів програм і засобу їхнього налагодження (пошуку помилок). Усі ці компоненти об'єднані в єдине інтегроване середовище розроблювача, з яким саме і працює програміст, створюючи свої програми.
