Особливостi вживання деяких прийменникiв

Прийменник по в лiтературнiй мовi вживається досить рідко. Iз знахiдним вiдмiнком вiн найчастiше вказує на мету або межу дії: піти по воду, загруз по кiсточки, пальто по коліна, по цей день.

Iз мiсцевим вiдмiнком прийменник по переважно виражає:

а) мiсце або час дії: пливти по Днiпру, їхати по дорозі (краще: дорогою), ходити по лікарях, не спати по ночах (краще: ночами), заняття по середах (краще: в середи);

б) відношення до iншого предмета: різьба по дереву, наказ по управлінню, черговий по школi, брат по духу;

в) спосiб дії: чинити по правдi, обслуговувати по черзi, читати по складах.

Часом прийменник по вживають недоречно, наприклад: «Я прийшов по справi» — треба: „Я прийшов у справі”; «вiдправити по поштi» — треба: „вiдправити поштою”; «по закону» — треба:

„згідно з законом, відповiдно до закону, за законом”, «по iменi» — треба: на „iм´я”; «по хворобi» — треба: „через хворобу”; „заходи по полiпшенню” - треба: „заходи щодо полiпшення”; „комiсiя по складанню” - треба: „комісія для складання”; «по поводу чого» — треба: „з приводу чого”.

Іноді прийменник по неправильно вживають iз давальним відмінком: «зв’язати по рукам i ногам», «видно по очам» — треба тiльки з мiсцевим відмiнком: „зв‘язати по руках / ногах”, „видно по очах” i т. д.

Прийменник з (iз, зi, зо) передає дуже широке коло значень:

З родовим відмiнком вiн, крiм iншого, вказує:

а) на пiдставу якоїсь дії чи стану: з моєї вини, з власної волі, з дозволу, з примусу;

б) на ознаку за галуззю: посiбник з менеджменту, фахівець з біології, змагання з бігу.

Із знахiдним вiдмiнком — виражає приблизну кількiсть чогось: осіб з двадцять, днiв з десять, кілограмів зо три.

Прийменник за, крiм багатьох iнших, має такi значення:

З родовим вiдмiнком вiн може вказувати на час або умову: за життя, за часів Богдана Хмельницького, за всякої погоди, за такої умови.

Iз знахiдним вiдмiнком прийменник за вказує, крiм iншого, на призначення особи чи речi: бути за начальника, правити за молоток.

Iнодi цей прийменник помилково вживають iз знахiдним відмiнком пiсля дiєслiв думати, говорити, турбуватися i подібних: думати за навчання – треба – думати про навчання; говорити за справи – треба: говорити про справи; турбуватися про людей, піклуватися про батьків.

З орудним вiдмiнком прийменник за, попри iнше:

а) вказує на те, згiдно з чим вiдбувається дія: за вашою згодою, за власним вибором, за всіма правилами, за моїми вiдомостями, за останньою модою, за прикладом, працювати за спеціальністю;

б) позначає напрямок руху: за течією, за вітром.

Прийменник на iз знахiдним вiдмiнком може означати:

а) час дії: на кінець року, на ранок, на цю пору, стiльки грошей на місяць;

б) мету, призначення чогось: на знак дружби, йому на втіху, одяг на свято, на честь, на захист, на пам ‘ять, на адресу;

в) те, згiдно з чим вiдбувається дія: на запрошення, на вимогу, на замовлення, на заклик, на мою думку.

Прийменник на iз знахідним вiдмiнком вживається також пiсля слiв перетворюватися, хворiти, хворий, багатий.

Часом неправильно кажуть: «розмовляти на українській мовi». Треба тiльки: розмовляти, писати, читати українською мовою.

Прийменник через iз знахiдним вiдмiнком, крiм іншого вказує на причину: через необережнiсть, через непорозумiння, через брак часу (або: за браком часу).

Інодi помилково кажуть: „вiдпустка по хворобi”, „аварія iз-за халатностi”. Треба тiльки: вiдпустка через хворобу, аварія через недбальство.

Прийменник до з родовим відмiнком може вказувати:

а) на напрямок руху: iти до школа, поїхати до Львова, вступати до iнституту;

б) на предмет зацiкавлення: ласий до меду, швидкий до роботи, беручкий до науки, привітатися до знайомого.

Iнодi сплутують значення прийменників біля та близько.

Прийменник біля з родовим вiдмiнком позначає мiсце: бiля Днiпра, біля будинків, біля станцiї метро. На мiсце можуть вказувати ще прийменники близько та коло: близько Киева, коло хати.

Але для позначення приблизної кiлькостi вживаються тiльки прийменники близько та коло: близько (коло) десятої години, близько (коло) тридцяти днiв, близько одного кiлометра. Вислови на зразок „біля п’ятої години”, „бiля двох кілограмiв” не вiдповiдають лiтературнiй нормi.