4.Характерні риси кризи на мікрорівні

По-перше, якщо на макроекономічному рівні криза є завжди точкою перелому низхідної та висхідної гілки розвитку, то на рівні підприємства виникнення кризових явищ можливо може призвести до руйнування системи.

По-друге, кризу не можна ототожнювати з яким-небудь окремо взятим етапом життєвого циклу підприємства.

По-третє, виникнення кризових явищ на рівні підприємства не завжди пов'язано із стадією циклу макроекономічного розвитку.

По-четверте, швидкість та частота поширення кризових явищ є індивідуальною характеристикою окремого підприємства.

По-п'яте, виникнення кризового стану підприємства є свідченням розбалансування та втрати дієздатності внутрішнього механізму підприємства.

5.Внутрішні причини розвитку кризи

Внутрішні причини кризового стану на підприємстві пов'язані, як правило, з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційною й інвестиційною політикою. Головні внутрішні фактори кризи на підприємстві: — низька якість менеджменту; — дефіцит в організаційній структурі; — низький рівень кваліфікації персоналу; — недоліки у виробничій сфері; — прорахунки в галузі постачання; — низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції; — прорахунки в інвестиційній політиці; — брак інновацій та раціоналізаторства; — дефіцит у фінансуванні; — брак контролінгу або незадовільна робота його служб.

6.Чутливість організації до макроекономічної кризи.

7.Швидкість та частота поширення кризових явищ на підприємстві

швидкість та частота поширення кризових явищ є індивідуальною характеристикою окремого підприємства.

Особливістю циклічності розвитку мікроекономічних систем є більш висока частота виникнення кризових явищ.

Вона залежить від характеру та сили впливу внутрішніх та зовнішніх факторів, від наявних у підприємства внутрішніх можливостей щодо її подолання за рахунок відновлення механізмів саморегуляції.

Чинники частоти та швидкості поширення кризових явищ на мікрорівні:

1) розміри підприємства та обсяг його ресурсного потенціалу;

2) вік та досвід підприємства;

3) тривалість циклу обороту активів підприємства;

4) стан зовнішнього середовища, його сприятливість для розвитку підприємницької ділової активності;

5) наявність ефективного власника;

6) наявність кваліфікованих управлінських кадрів.

Чинники та параметри ефективності антикризового управління

Оцінка ефективності антикризового управління проводиться за такою системою критеріїв:

• досягнута зміна найважливіших показників господарсько-фінансової діяльності та фінансового стану підприємства за період антикризового управління (порівняно з початком реалізації антикри-зових процедур);

• швидкість отримання позитивних змін на одиницю часу, тобто приріст узагальнюючих показників господарювання, отриманий за один часовий інтервал (тиждень, місяць, квартал);

• економічність отримання позитивного ефекту, виміром оцінки якої є співвідношення між досягнутим приростом результатів господарсько-фінансової діяльності та обсягом витрат, пов'язаних з досягненням цього ефекту (сукупна оцінка витрат на проведення суто антикризового управління та вартості додатково залучених ресурсів);

• достатність змін для відновлення параметрів життєздатності підприємства, яка оцінюється шляхом порівняння фактично досягнутих показників з еталонними (цільовими) значеннями, за яких забезпечується життєздатний стан підприємства.

Визначені критерії можуть стати підґрунтям побудови системи локальних та загальних показників ефективності антикризового управління, за допомогою яких можуть оцінюватися альтернативні антикризові пропозиції та формуватися висновок стосовно ефективності системи антикризового управління підприємством в цілому.