Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСІ ПИТАННЯ з економіки.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
114.62 Кб
Скачать
  1. Технологічний спосіб виробництва: сутність та еволюція. Характеристика сучасного тсв.

Технологічний спосіб виробництва — спосіб техніко-економічного поєднання особистісних і речових засобів праці, а також процес діалектичної взаємодії продуктивних сил і техніко-економічних відносин у межах певного історично визначеного суспільного та економічного способів виробництва.

Глибинною сутністю технологічного способу виробництва є тип зв'язку між людиною-працівником і засобами праці. Так, на нижчому етапі розвитку засобів праці більшість технологічних функцій (виготовлення і застосування простого знаряддя) виконувала сама людина, рух знаряддя праці визначався рухом людини. Засоби праці при цьому впливали на предмет праці. Такий тип зв'язку був суб'єктним, або ручним, а перший технологічний спосіб виробництва базувався на ручній праці. Він існував з моменту виготовлення людиною найпростіших засобів праці (з кам'яного віку) до кінця XVIII — початку XIX ст. (До розгортання промислової революції).Перехідним етапом до технологічного способу виробництва була поява ремісничих машин, які приводила в дію людина. Сучасні засоби праці називають технікою. Істотно змінюються робочі машини і з'являється четверте покоління машин — автоматичні керуючі пристрої, які долають обмеженість психофізичних можливостей людини як суб'єкта, що управляє і суттєво змінює роль людини у процесі виробництва.

  1. Продукт як результат втілення факторів вир-тва.

Продукт, що створений в результаті технологічного поєднання факторів виробництва, призначений для задоволення суспільних потреб. Отже, він відбиває зв'язок, що об'єктивно складається між структурою суспільних потреб і складом виробничих ресурсів. Створений в процесі виробництва продукт поступає в сферу реалізації, де здійснюється його розподіл і обмін.У процесі розподілу вироблений продукт спрямовується у виробниче і невиробниче використання. З матеріальної точки зору вироблений продукт поділяється на засоби праці, предмети праці і предмети споживання. точки зору вартості, вироблений продукт поділяється на вартість спожитих засобів праці (амортизація), спожитих предметів праці (поточні матеріальні витрати), необхідного продукту (оплата праці), додаткового продукту (призначений для поширення виробництва). В резуль­таті взаємодії факторів виробництва створюється продукт праці, призначений задовольняти ті чи інші потреби людей.

  1. Ефективність використання факторів виробництва: сутність, основні показники, стан в Україні.

У широкому розумінні ефективність виробництва є співвідношенням результатів виробництва і витрат. Найбільш узагальнюючим оціночним показником роботи підприємства, що характеризує рівень господарювання, використання живої та уречевленої праці, є прибуток. Він зростає або зменшується залежно від ефективності виробництва. Ефективність використання окремих факторів виробництва визначають такі показники, як продуктивність праці, фондовіддача та матеріалоємність продукції, про що у ракурсі ефективності витрат праці. Продуктивність праці показує ефективність використання робочої сили. На рівні галузі чи окремого підприємства продуктивність праці визначається як кількість виробленої продукції на одного робітника за одиницю часу. З 60-х років в економіці України виявилася тенденція до зниження фондовіддачі. Головна причина цього - старіння виробничих фондів, а також їхня нераціональна структура. В умовах сучасної загальної економічної кризи ця тенденція не змінилася. Витрати палива, сировини, енергії, металів, тобто предметів праці, на 1 грн. продукту виражаються показником матеріалоємності продукції. Він показує реальну величину витрат предметів праці. Якщо підприємство змогло придбати виробничі елементи за цінами, нижчими від ринкових, то це для підприємства буде економією коштів, а не самих елементів і не позначиться на масштабах виробництва.