Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Документ Microsoft Word.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
43.54 Кб
Скачать

1.Специфіка, рушійні сили і етапи процесу виховання

Завдання виховання в навчальному закладі реалізуються як у процесі навчання, праці, так і в цілеспрямованому впливі на вихованців у позаурочний час.

Процес виховання — система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

У ньому органічно поєднані сукупність виховних цілей і процес педагогічної взаємодії учителя та учня

Специфіка виховного процесу.

Виховання є цілеспрямованим процесом. Наявність конкретної мети надає йому систематичності й послідовності, не допускає випадковості, епізодичності й хаотичності виховних заходів.

Виховання формує внутрішній світ молодої людини, проникнути в який дуже важко. Тому воно вимагає таких методик, які давали б змогу не тільки виявляти погляди переконання і почуття вихованців, а й збагачувати їх духовність, за потреби коригувати якості психіки.

Процесу виховання властиве і розмаїття завдань та напрямів. Рушійні сили процесу виховання.

Зміст і методика процесу виховання залежать від об'єктивних та суб'єктивних чинників і рушійних сил.

До об'єктивних чинників належать суспільно-політичні, економічні процеси, що відбуваються в соціумі, події культурного життя, вплив природного середовища тощо

Суб'єктивні чинники — соціально-педагогічна діяльність сім'ї та громадських організацій; навчально-виховна робота працівників закладів освіти; вплив засобів масової інформації; заходи культурних, позашкільних установ, молодіжних об'єднань та діяльність церкви.

Рушійними силами процесу виховання є сукупність внутрішніх і зовнішніх суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню до нових цілей. До внутрішніх суперечностей належать:

— суперечність між соціально значущими завданнями, які потрібно виконати вихованцю, і факторами, що заважають його зусиллям;

— суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця (вимагає такої побудови виховного процесу, за якої зміст і форми його реалізації не викликали би спротиву в молодої людини).

Зовнішні суперечності виявляються у невідповідності між:

— виховними впливами сім'ї і закладу освіти (порушення єдності цих впливів негативно позначається на формуванні особистості вихованця);

— організованим виховним процесом закладу освіти і стихійним впливом на вихованців навколишнього середовища (вимагає подолання негативного впливу девіантних підліткових груп, низькоякісних телепередач тощо);

— різними вимогами вихователів (внаслідок цього у вихованців формується ситуативна поведінка, безпринципність);

2. Поняття про методи та засоби виховання

Метод виховання - це модель організації взаємно обумовленої діяльності педагога і дитини, конструюється з метою формування у нього ціннісного ставлення до світу і самому собі. Отже, метод виводиться в процесі усвідомлення природи поставленої мети, він жорстко диктується ходом виробленого розумового аналізу.

Основні методи і засоби виховання

Переконання.

Переконання - це вплив вихователя на свідомість, почуття і волю виховуваних з метою формування і закріплення в них позитивних моральних якостей та усунення негативних рис в їх характері і поведінці. Кінцевим же результатом цього процесу має бути формування твердої, глибоко осмисленої і емоційно пережитої точки зору з різних питань ставлення до навколишнього світу, тобто переконань як цементуючої основи свідомості та поведінки. Істотне значення мають ті конкретні засоби, які використовуються в процесі застосування методу переконання. До найважливіших з цих засобів належать: форми навчальної роботи, роз'яснювальні індивідуальні та колективні бесіди, учнівські вечори, конференції на наукові, моральні, естетичні та санітарно-гігієнічні теми, диспути, зустрічі з діячами науки, техніки та мистецтва і т.д.