- •40. Роль повсякденного життя у формуванні понять соціальної науки. Шюц
- •41 Перспективи розвитку соціологічної теорії в статті е.Гіденса «9 тез про майбутнє соціології».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •42.Особливості розвитку сучасної соціологічної теорії за статтею в.І.Танчера «Теорія в соціології: особливості і шляхи її розвитку».
- •43. Співвідношення соціального та фізичного простору за роботою Бурдьє.
- •44. Типологія капіталів та умови їх конвертації за роботою п.Бурдьє „Форми капіталу”
- •45. Функціоналістська концепція стратифікації к.Девіса.
- •46 Концепція соціальної дії Вебера. Класифікація типів соц. Дії за роботою „Основні соціологічні поняття”
- •47. Специфіка розуміння класів в роботі Вебера „Основні п-тя стратифікації”
- •48 Класичний підхід до розуміння соціальних класів: порівняльний аналіз концепцій Маркса та Вебера.
- •49. Критика марксистського тлумачення класів у статті п.Бурдьє „Класи на папері”
- •50 Основні ознаки с-ва як соціальної системи за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •51 Співвідношення центру і периферії в аналізі с-ва за роботою е.Шилза „с-во і суспільства: макросоціологічний підхід”
- •52 Загальна концептуальна схема дії за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •53 Поняття соціальної системи та її складових(схема agil) за роботою т.Парсонса „Поняття суспільства: компоненти та їх взаємовідносини”.
- •56. Процес інституалзації за роботою Бергера і Лукмана „Соц. Конструювання реальності”
- •58. Загальні принципи теорії структурації в роботі Гіденса „Структура як правила і ресурси”
- •60. Роль комунікації у забезпеченні функціон-ня соц. Системи за роботою Лумана „Суспільство як всеохоплююча соц. Система”.
- •61. Співвідношення геометричного та соціального простору, основні параметри соціального простору в роботі п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •62. Визначення та основні форми стратифікації за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація та мобільність”
- •63.Сутність та основні форми соціальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •64. Основні канали вертикальної мобільності за роботою п.Сорокіна „Соціальна стратифікація і мобільність”
- •65 Сутність и типологія соціальної взаємодії за роботою Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •67 Типологія форм культури за роботою Сорокіна «Соціокультурна динаміка».
- •66.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
- •68. Співвідношення понять статус і роль, типологія статусів за роботою р.Лінтона „Статус і роль”
- •69. Типологія пристосування в суспільстві за роботою р.Мертона „Соціальна теорія і соціальна структура”
- •70 Тенденції глобалізаційних процесів сучасної культури за статтею Ручки «Особливості сучасної культурної глобалізації».
- •32.Поняття особистості. Співідношення понять людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •7. Специфіка соціологічних законів
- •35.Девіантна поведінка, типи девіацій.
- •34.Соціальний контроль, методи соціального контролю.
- •55.Співідношення соціального номіналізму та реалізму в розуміння суспільства за роботою п.Сорокіна «Явище взаємодії як колективна єдність».
41 Перспективи розвитку соціологічної теорії в статті е.Гіденса «9 тез про майбутнє соціології».
В деяких колах соціологів панує думка, що соціологія занепадає. Хоча відбулися процеси, що не можна назвати занепадом. Так, по-перше, відбулося та й продовжує відбуватися проникнення соціологічного мислення та соціологічного бачення в контекст тих соц.дисциплін, які до цього часу були в стороні – історія, філософія, політологія, соц.географія, міжнародні відносини. Процес, що зближає соціологію з ін-ми науками не є одностороннім, соц-ія в рівні мірі виграє від цих контактів та збагачує їх. По-друге, досить сильно збагатило та пожвавило слц-ію її обертання в ряду соц.рухів, які як би кидали виклик її інтерпретаторським можливостям – жіночий рух, екологічний рух та рух за мир. В різних крахнах ці рухи набували різну форму, тому завдання соціології – вияснити, чому ці рухи розвивалися саме так, а не інакше. Також сучасні соц.рухи допомагають виявити недоліки в структурі соціологічного мислення. По-третє, відбулаися зміни в розумінні роботи соц-ії, дбулася трансформація її методологія, вийшло багато шкіл. Взагалі, на думку автора, соціологія почала розвиватися і відбулася трансформація її методології саме тоді, коли могло здатися, що її зірка згасла. Соціологія переживає сьогодні період досить радикальних змін, багато з яких, на думку автора, матимуть продовження. Свої переконання стосовно перспектив розвитку соціології Гідденс висвітлює у своїх 9 тезах:
Соціологія поступово втратить соціально-теоретичний присмак минулого століття. Протягом всього ХХст. соц-ія зберігала відбиток інтелектуальної ситуації, в якій вперше окреслился її межі. Боротьба за звільнення від теоретичних кайданів минулого століття означає відмову від ствердження, що фокус соціологічних інтересів складають неприпиненні суперечки з марксизмом. В цій мірі, в якій це ствердження відображає сучасне положення справ в соціології, воно зайвий раз показує обмеженість прийнятих інтерпретацій сучасності. Соціологія майбутнього не буде більше вичерпуватися вивченням принципів марксизму.
Виникне теоретичний синтез, який знову надасть зв’язності соціологічним дискусіям. Соціологи впевняться, що їх дисципліна не тотожна лише «інтерпретаторській» діяльності, а передбачає пояснення соціального життя. Базисом соціологічних узагальнень буде емпіричне спостереження. Новий синтез визнає важливе значення факторів інституціонального примусу і тих параметрів, які впливають як на умови, так і на результат індивідуальної дії.
Головний об’єкт соціологічного аналізу буде суттєво переосмислений. На думку Гідденса, соціологія повинно по-іншому вивчати суспільство, соціологи повинні серйозно відноситися до геополітичних факторів, які впливають на цікавлячі їх типи соціальної організації і соціальних змін.
Соціологія буде приділяти більше уваги вивченню світової системи, ніж до сих пір. Включення окремих суспільств і культур в різні міжсоціальні системи – це факт, який завжди мав велике значення, чого не визнають соціологи. Для соціологів було б суттєво зосередити свою увагу на ключових аспектах того процесу, за допомогою якого включення окремих суспільств у світову систему впливає на траєкторії їх розвитку.
Колишні міждисциплінарні межі в соціальних науках поступово втратять минулу чіткість. Соц-ія вивчає суспільство, через певнй час та критику виникає новий обєкт – сукупність інститутів, які формують систему громадянського суспільства, де воно вже в певній мірі ототожнюється з суспільством. Зв'язок з антропологією та історією (з часів Дюркгейма у Франції такий зв'язок був досить плодотворним), але соц. та інтелектуальні зрушення призведуть до серйозних змін у таких зв’язках та відношеннях. Соціологія та економіка.
Соціологи знову зацікавляться великомасштабними довготривалими процесами соціальної трансформації. Гідденс стверджує, що очікується переоцінка відносин між вивченням «великих» і «малих» форм, прикладні дослідження будуть, але й теорія буде розвиватися.
Участь соціології в формуванні практичної соціальної політики і проведення реформ стане більш активною. Основою цієї тези являються 3 гіпотези: 1) соціальне дослідження не можна просто «прикласти» до деякого об’єкту, який існує як незалежна даність. 2) нові концептуальні підходи відкривають можливі сфери дії, які раніше не бачили політики і агенти дії. 3) важливість діалогічної моделі.
Соціальні рухи будуть як і раніше грати першорядну роль в якості стимулу соціологічної уяви. Соціальні організації і соціальні рухи – це два канали, за допомогою яких в сучасному світі приводиться в рух рефлексивне засвоєння знань про соціальне життя.
Соціологія як і раніше залишиться предметом дискусій. В межах дисципліни соціології не можна досягти консенсусу відносно теорії і інтерпретації результатів дослідження. Також вона збереже своїх опонентів, на думку автора.