- •1. Актуалізація на сучасному етапі розвитку суспільства, принципів
- •2. Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі.
- •4. Визначення поняття «Засоби масової інформації».
- •6. Виникнення і становлення української журналістики.
- •7. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •8. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •11. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •14. Доступ до інформації за інформаційним запитом.
- •16. Етика як система моральних і творчих принципів журналістської діяльності.
- •18. Європейська конвенція з прав людини (1950р.).
- •19. Європейська конвенція з прав людини в контексті журналістської
- •20. Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.
- •21.Журналістика думки, власного погляду на проблеми і "нова" журналістика.
- •22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.
- •23. Журналістика у системі економічних відносин суспільства.
- •24. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.
- •25. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •1) Друкованих органів масової інформації;
- •2) Радіомовної журналістики;
- •3) Телевізійної журналістики;
- •29. Законодавча база преси.
- •30. Зміст поняття «журналістика».
- •31. Зміст та структура 10 статті Європейської Конвенції з прав людини.
- •32. Конкуренція в межах сучасної системи змі.
- •33. Конституційні засади діяльності змі.
- •34. Критерії ефективності журналістики.
- •35. Механізм оприлюднення інформації розпорядниками.
- •36. Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •37. Організація діяльності друкованих змі.
- •38. Основні види інформаційної діяльності.
- •39. Основні норми професійної етики журналіста.
- •40. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної
- •42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.
- •45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •47. Поняття інформації.
- •48. Порядок доступу журналістів до публічної інформації.
- •50. Пошукова журналістика і журналістика розслідування.
- •51. Права та обов'язки журналістів відповідно до Закону України «Про
- •52. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України.
- •53. Правові основи функціонування журналістики.
- •54. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •75. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності.
- •77. Функції артикуляції, соціалізації, критики та контролю.
- •78. Функції журналістики.
- •79. Функції кореляції і реклами.
- •80. Функції обслуговування і розважання.
- •81. Функція критики та контролю.
- •82. Характеристика критеріїв цінності інформації.
2. Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі.
Політика – цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами і народами, пов’язана із боротьбою за здобуття або утримання держвної влади як знаряддя регулювання і формування цих стосунків. Це також і процес сприйняття рішень, а також поведінка в суспільно-державних установах.
Влада – це право на можливість керувати, розпоряджатись кимось або чимось; політичне керування, устрій; керівні державні органи, уряд чи інша установа,які мають урядові повноваження.
Взаємодія преси і влади тепер здійснюється не на основі ієрархічної субординації, підпорядкування ЗМІ політичному керівництву, а на принципах пошани до конституційних законів, рівності й незалежності цих соціальних інститутів. Особливо велика роль ЗМІ в перехідні періоди, коли без їхактивної діяльності неможливо добитися масовоїпідтримки політики соціальних і політичних перетворень. При цьому необхідною умовою діяльності ЗМІ повинна бути прозорість, так само, як і діяльності парламенту. Парламентська журналістика – нова галузь сучасної української журналістики, що має свою специфіку: функції, методи, вимоги, систему знань і професійних обов’язків. Інформація, комунікація, PR-діяльність органів державної влади стають одним з основних чинників підвищення ефективності політико-адміністративної системи, обліку думки громадськості при ухваленні управлінських рішень (законів). ЗМІ та комунікації, інститут журналістики – невід’ємний елемент діяльності Верховної Ради,що відіграє ключову роль у вираженні інтересів і потреб різних соціальних груп.Слід зазначити, що в авторитарній державі преса фактично зливається з владою в прямому розумінні цього слова, стає механічним провідником її політики. Влада, її політика та ЗМІ виявляються ніби з одного боку барикад, а суспільство – з іншого боку. У демократичній же державі ЗМІ покликані виражати інтереси не власне влади, а інтереси народу, цивільного суспільства.
3. Види інформації згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації». ( Президент України В.ЯНУКОВИЧм. Київ 13 січня 2011 року № 2939-VI)
Стаття 1. Публічна інформація
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 6. Публічна інформація з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Пункт 6. Не належать до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які:
1) претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади;
2) обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.
Стаття 7. Конфіденційна інформація
Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Стаття 8. Таємна інформація
Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.
Стаття 9. Службова інформація
Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
(за Москаленко інформація буває:масова, статистична, довідково-енциклопедичного характеру, про особу, про діяльність держорганів і організацій).
