3. Характеристика ґрунтів
Після опису природних умов досліджуваної території переходять до вивчення ґрунтового покриву. При вивченні зон і підзон зручно користуватися оглядовими ґрунтовими картами із підручників з курсу ґрунтознавства чи з фізико-географічного атласу світу. При описі території окремих областей необхідно мати ґрунтову карту України чи ґрунтову карту даної області.
Насамперед встановлюють, до складу якої ґрунтової зони входить досліджувана територія, після чого, уважно розглянувши територію, складають список усіх ґрунтів, що зустрічаються в її межах. При складанні списку потрібно давати повну генетичну назву ґрунту з вказуванням механічного складу і грунтоутворюючої породи, групуючи ґрунти за типами. На початку списку варто вказати пануючі для даної території типи ґрунтів, а потім перелічити типи ґрунтів, що мають підлегле значення, і комплекси ґрунтів. При цьому потрібно пам'ятати, що низка типів, що зустрічаються окремими плямами серед основного для зони типу, показані на карті не кольоровими позначеннями, а іншими умовними знаками. Якщо на карті дано розшифровку комплексів, необхідно в списку типів ґрунтів перелічити всі комплекси, що зустрічаються на досліджуваній території, і вказати, з яких типів ґрунтів складається кожен комплекс.
Умовні позначки ґрунтової карти потрібно уважно вивчити. Основна схема умовних позначень подана у фарбах. Залежно від масштабу карти різними кольорами показані типи, а в низці випадків і підтипи в межах типу, причому для різних типів використовуються різні (загальноприйняті) кольори, а для різних підтипів усередині типу - неоднакова інтенсивність кольору. Так, наприклад, усі підзолисті і дерново-підзолисті ґрунти дані рожевим кольором, - різні підтипи дерново-підзолистих і підзолистих ґрунтів показані різною густотою рожевого тону.
Для деяких типів ґрунтів, що зустрічаються окремими плямами і не вкладаються в масштаб карти, введені особливі значки, що накладаються на забарвлення основного для даної території типу ґрунтів. Плями заболочених і болотних ґрунтів дані синім штрихуванням (звичайно по рожевому фону підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтів), плями солонців - у вигляді червоного півмісяця, солодей - у вигляді червоних кілець і т.д.
Крім того, особливими знаками показаний механічний склад ґрунтів, ступінь кам’янистості і змитості, а також південний кордон суцільної й острівної вічної мерзлоти.
На деяких картах поряд з кольоровими позначеннями для кожного типу, підтипу і характеру материнських порід подані буквенні індекси, а також типи комплексів. Буквенні індекси комплексу показують, з яких типів ґрунтів складається комплекс.
Потім переходять до вивчення закономірностей просторового розподілу ґрунтів і їхнього взаємозв'язку з рельєфом, грунтоутворюючими породами і рослинністю. Для цього, зіставляючи ґрунтову карту з гіпсометричною і картами рослинності і четвертинних відкладень, встановлюють, з якими формами рельєфу, грунтоутворюючими породами і типами рослинності поєднуються ті чи інші типи ґрунтів. Так, наприклад, при вивченні зони підзолистих ґрунтів стає очевидним, що супіщані і піщані підзолисті і дерново-підзолисті ґрунти формуються на валунних і флювіогляціальних пісках, алювіальних і алювіально-озерних відкладеннях, до них тяжіють масиви соснових лісів, і зустрічаються вони на різних формах рельєфу; для гірських форм рельєфу характерні ґрунти вертикальної зональності, що формуються під гірською рослинністю на елювіальних, часто щебенистих відкладеннях.
При складанні загальної характеристики ґрунтового покриву досліджуваної території необхідно для кожного типу ґрунтів вказати ступінь його поширення, характер грунтоутворюючих порід, рослинність і форми рельєфу, до яких він присвячений. При характеристиці типів ґрунтів, що мають на досліджуваній території обмежене поширення, потрібно розкрити причини, що зумовили формування цих ґрунтів (особливості грунтоутворюючих порід і рельєфу). Так, наприклад, дерново-карбонатні ґрунти в зоні підзолистих ґрунтів присвячені до виходів карбонатних порід, заплавні дерново-лучні ґрунти - до долин рік, покритих алювіальними відкладеннями. Якщо в межах досліджуваної території зустрічаються гірські райони, потрібно встановити ті типи гірських ґрунтів, що характерні для цих районів, і встановити їх взаємозв'язок з рослинністю і висотою над рівнем моря.
Характеристику ґрунтового покриву (хоча б для основних типів ґрунтів) варто доповнити агрономічною оцінкою і перелічити основні заходи, необхідні для підвищення родючості того чи іншого типу.
Наприкінці опису потрібно вказати основні матеріали, за якими складена характеристика природних умов і ґрунтів даної зони, підзони чи області. Для карт вказується їх назва, рік видання і масштаб.