13. Суть, причини та соціально-економічні наслідки інфляції. Фактори, що впливають на розвиток інфляції.

інфляція — це знецінювання грошей через те, що кількість грошових знаків, які перебувають в обороті, перевищує суму товарних цін. П. Са­муельсон визначає інфляцію як період загального росту цін на товари і фактори виробництва. М. Фрідмен під інфляцією розуміє стійкий і безупинний ріст цін, що виступає всюди як грошовий феномен, спричинений надлишком кількості грошей стосовно обсягу випуску продукції.

Основними причинами інфляції є: диспропорції в народному господарстві — між нагромадженням і споживанням, між по­питом і пропозицією, між доходами і витратами держав; монополістичні тенденції в економіці і панування монополій; руйнація золотого стандарту; надмірне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу; нестабільна економічна політика.Інфляція, як правило, призводить до негативних соціально-економічних наслідків: дезорганізує внутрішні і зовнішні зв’язки, викликає кризу державних фінансів, сприяє інтенсивному підвищенню цін практично на всі товари, що знижує життєвий рівень населення, знецінює трудові заощадження, негативно впливає на процес товарного обміну, послаблює мотивацію високопродуктивної праці, посилює соціальну і політичну напруженість у суспільстві.Фактори інфляції

1. Фінансування потреб (бюджетних) грошовою емісією.

2. Кредитна емісія.

3. Індексація доходів.

4. Дотації.

14. Аграрна сфера виробництва та її особливості. Сутність аграрних відносин. Власність на землю.

Особливістю сільськогосподарського виробництва є його сезонність. У певних межах її можна згладжувати шляхом виробництва інших продуктів, час виготовлення і робочий період яких не збігаються. Ідеться про таку організацію виробництва, яка поєднує основні й допоміжні галузі, наприклад здійснення переробки і зберігання сільськогосподарської продукції та інше.У СГ дуже важливим є своєчасне виконання робіт, наприклад, сівби, обробітку, збору врожаю, догляду за тваринами тощо. Роботи в сільському господарстві протягом року розподіляються нерівномірно. Це також зумовлено природними процесами. Найбільша напруга їх під час жнив і восени, коли відбувається збір урожаю, значно менша взимку і навесні. Тому потрібно враховувати всі природні фактори, щоб забезпечити своєчасне і якісне проведення сільськогосподарських робіт. Крім цього, деякі фактори впливу не завжди можна передбачити завчасно. Наприклад, затяжні дощі, похолоднішання і приморозки, спеку та інше.Сутність і особливості аграрних відносин. Власність на землюЗемля в СГ є водночас предметом праці й засобом виробництва. Від якості землі та ефективності її використання залежить продуктивність не тільки рослинництва, а й тваринництва, бо воно може успішно розвиватися тільки на основі ефективного використання земельних угідь.Саме використання землі як унікального фактора виробництва надає сільському господарству таких особливостей, яких немає в промисловості, транспорті, будівництві та інших галузях народного господарства. У несільськогосподарських галузях земля є лише просторовим базисом, фундаментом, коморою корисних копалин, а в сільському господарстві вона є невід'ємною умовою кожної галузі.Аграрні відносини тісно пов'язані з власністю на землю. В Україні на неї узаконена приватна, колективна та державна власність і два способи використання земельних паїв: 1) вилучення в натуральній формі та заснування фермерських господарств; 2) можливість передачі в оренду іншим фізичним чи юридичним особам для господарського використання на умовах оренди. Такі способи використання землі покликані відродити дух господаря, створити справжню зацікавленість у кращому використанні земельних угідь.Є загроза скуповування землі зарубіжними ділками через підставних осіб не для ведення сільського господарства. Тому держава повинна регулювати земельні відносини, встановлювати певні обмеження щодо землекористування і продажу землі.Частина земель взагалі не повинна підлягати купівлі-продажу, зокрема, землі загального користування жителями населених пунктів (пасовища, сінокоси); землі природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення; землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 га) ділянок лісів, що входять до складу угідь СГ підприємств, землі водного фонду, науково-дослідних установ і навчальних закладів тощо.Держава має право припинити користування землею, якщо вона використовується нераціонально, що призводить до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення та погіршення екологічного стану. Внутрішньо галузева конкуренція в СГ через недостатній рівень виробництва виявляється слабо. Недостатнє пропонування сільськогосподарської продукції гарантує майже повну її реалізацію за досить високими цінами. Обмеженість землі призводить до того, що вартість сільськогосподарської продукції визначається за умовами виробництва на гірших за родючістю землях. Це також послаблює внутрішньогалузеву конкуренцію.

Конкуренція є могутнім стимулом НТП. У сільському господарстві держава повинна брати на себе значну частину витрат на розвиток і застосування найновіших досягнень науки і техніки, здійснювати роботи з меліорації земельних угідь, підготовки кадрів, проведення наукових досліджень, надавати на прийнятних умовах кредити.На СГ ринку можуть діяти одночасно різні види конкуренції: чиста, монополістична й олігополістична. Ціни на сільськогосподарську продукцію коливаються залежно від сезону і рівня врожайності сільськогосподарських культур.Аграрний сектор посідає важливе місце в економіці суспільства. По-перше, сільське господарство є великою галуззю в господарстві країни. Від розвитку аграрного сектора залежить нормальне функціонування всього господарства країни і добробут людей. А розвиток самого аграрного сектора значною мірою залежить від природних особливостей.У СГ земля є головним засобом виробництва. На відміну від інших засобів виробництва, за умов правильного використання вона постійно відновлює свою родючість і якісно поліпшується. Природна родючість землі в різних кліматичних умовах різна. Тому в землеробстві праця однакової кваліфікації, фондоозброєності і складності дає різні результати, які залежать від природних умов. Тобто продуктивність праці тут великою мірою залежить від природних чинників.

Отже, за інших рівних умов результати виробництва тут залежать від погоди і родючості землі. Вплив природних факторів на результати виробництва можна посилити або обмежити розвитком продуктивних сил. Ідеться про економічну родючість ґрунту, підвищення якої досягається шляхом раціонального використання землі, систематичного впровадження нових технологій, досягнень науки і техніки, поліпшення культури землеробства тощо.