Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теория new.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.13 Mб
Скачать

73. Ринковий підхід в оцінці вартості підприємства.

Ринковий підхід передбачає розрахунок вартості підприємства – об’єкта оцінки на основі результатів його зіставлення з певними еталонами порівняння, як правило, підприємствами бізнес – аналогами. Суб’єкт господарювання, що обирається у якості бази для проведення оцінки, повинен функціонувати в тій же галузі народного господарства (відноситися до того ж виду економічної діяльності). Для підприємств кандидатів на вибір у якості бази оцінки проводиться порівняльний аналіз кількісних та якісних параметрів фінансово–господарської діяльності, що визначають подібність чи відмінність бізнес–аналогів та об’єкта оцінки.

Основними інформаційними джерелами при застосуванні цього підходу є операції, що мали місце на ринку капіталів (перш за все, організований ринок цінних паперів — фондові біржі, торгівельно–інформаційні системи), дані публічної фінансової звітності підприємств–аналогів, а також інформація про попередні транзакції з корпоративними правами підприємства, вартість якого оцінюється.

Найчастіше в рамках ринкового підходу процедура оцінки вартості підприємства здійснюється за такими методами як оцінка вартості підприємства на основі зіставлення мультиплікаторів та оцінка вартості підприємства на основі порівняння продажів (транзакцій).

Метод зіставлення мультиплікаторів як основа оцінки вартості підприємства дає змогу оцінити її кількісне вираження на основі зіставлення значень окремих показників аналогічних підприємств. Метод ґрунтується на тезі про рівність окремих мультиплікаторів, розрахованих для підприємств–аналогів. Відповідно, алгоритм кількісного визначення ринкової вартості підприємства за методом зіставлення мультиплікаторів має наступний вигляд.

, де

ВПм — вартість підприємства, що визначена із використанням методу зіставлення мультиплікаторів;

По — абсолютна величина показника, що аналізується (наприклад, чиста виручка, прибуток, грошовий потік, Free Cash Flow і т.п.), для підприємства, вартість якого оцінюється;

М — значення мультиплікатора, що визначається на основі аналізу підприємства, що використані у якості бізнес–аналогів;

На практиці у якості мультиплікаторів прийнято використовувати наступні відносні величини, зокрема: відношення ринкової капіталізації до чистої виручки від реалізації; відношення ціни підприємства до операційного Cash Flow; відношення ціни підприємства до чистого прибутку; відношення ринкового курсу до розрахункового балансового курсу.

Слід звернути у вагу, що кількісна оцінка значення мультиплікаторів для підприємства, що аналізується, та його аналогів має здійснюватися виключно на основі ідентичних методик. При визначенні вартості підприємства може використовуватися одночасно кілька різних мультиплікаторів, при цьому вартість підприємства буде розраховуватися як проста середня арифметична вартостей підприємства, визначених із використанням різних мультиплікаторів.

Метод порівняння продажів (транзакцій), у свою чергу, реалізується шляхом аналізу ринкових цін по операція купівлі–продажу аналогічних об’єктів на конкурентному ринку, оскільки робиться припущення, що суб’єкти ринку укладають угоди, виходячи із ринкової вартості на аналогічні об’єкти. Тому, на основі співставлення ринкового курсу купівлі–продажу підприємств–аналогів і визначається вартість підприємства, що аналізується. Однак, слід визнати, що абсолютних аналогів практично не існує, тому вартість купівлі–продажу підприємств, що використовуються у якості аналогів, необхідно скорегувати, з метою чого розраховуються спеціальні поправочні коефіцієнти, які і являють собою кількісне вираженні унікальності підприємства, вартість якого визначається, — рівня відмінності об’єкта оцінки від його ринкового аналогу. Так, з метою забезпечення об’єктивності оцінки вартості підприємства знайдена в рамках ринкового підходу вартість підприємства, визначеного у якості бізнес–аналога, коригується на відповідні поправки, що відображають специфічний рівень ризику об’єкта оцінки; особливості прав власності, емітованих таким підприємством, рівень їх мобільності та додаткові ринкові переваги.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]